Микола Міхновський: «Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів»
Минуло 90 років від дня смерті Миколи Міхновского – великого патріота, який відстоював виключно самостійний шлях розвитку України. Проте ані гучного, ані навіть скромного вшанування його пам’яті не було. Хоча народився Микола Іванович 1873 року на Полтавщині в селі Турівка (нині Чернігівщина).
Через багато років після смерті цього патріота його роздуми щодо розвитку української ідеології, політики, права, свідомості продовжують залишатися надзвичайно актуальними. А коли читаєш його славнозвісну брошуру «Самостійна Україна» видану 1903 року, складається враження, що написана вона зовсім не 111 років тому. Уже тоді її автор був переконаний, що сильна, незалежна, процвітаюча Україна можлива виключно без Росії. Ось 7 ключових питань, які поставив Микола Міхновський перед українцями (мова оригіналу. Авт):
1. Яким правом російське правительство поводиться з нами на нашій власній території, наче зі своїми рабами?
2. Яким правом відносно нас, тубільців своєї країни, видано закон з 17 травня 1876 року, що засуджує нашу національність на смерть? (Йдеться про Емський указ російського імператора Олександра ІІІ, який забороняв українські книги, вистави, переклади будь-яких творів українською мовою. Авт.)
3. На підставі якого права на всіх урядах нашої країни урядовцями призначено винятково росіян або змоскалізуваних ренеґатів?
4.На ґрунті якого права з наших дітей готують по школах заклятих ворогів і ненависників нашому народові?
5. Через що навіть у церкві панує мова наших гнобителів?
6. Яким правом правительство російське здерті з нас гроші витрачає на користь російської нації..?
7. І, нарешті, найголовніше: чи має право царське правительство взагалі видавати для нас закони, універсали та адміністраційні засади?»
Ніби 11 років і не минало…
Дати відповіді на поставлені запитання наважувалися далеко не всі. Чи не тому серед когорти національно-революційних діячів 1917 – 1921 років, Міхновський практично єдиний, залишився вірний своєму твердженню – незалежна ні від яких сусідів держава. Через таку його позицію, яку більшість політиків та інтелігентів початку ХХ століття вважали надто радикальною, від нього відступилися майже всі. Не було кому його підтримати навіть удома. Адже на жінці, яку покохав Микола Іванович ще в юності він так і не одружився: вона була іншої національності та віри, а переступити через свої принципи, він уже не міг.
Микола Міхновський виклав основні теоретичні засади українського націоналізму, ставши відтак його першим ідеологом.
«Десять заповідей» Миколи Міхновського (1903 р. Мова оригіналу. Авт.):
1. Єдина й неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна, вільна Українська Демократична Республіка – це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.
2. Усі люди – твої брати, але москалі, ляхи та жиди – вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.
3. Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України чужинців-гнобителів.
4. Усюди й завжди вживай українську мову. Нехай ані дружина твоя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужинцям-гнобителям.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде твоєму народові й тобі.
6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не стань ренегатом-відступником.
8. Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх.
10. Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо це додає їм сили й відваги; не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш.
…Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України!
