Мімікрія полтавських ура-патріотів не знає меж
Коли демократія та колегіальність закінчується — починається тоталітаризм. І, на жаль, Полтава тут пнеться як поперед батька у пекло.
20 червня цього року у Полтавському обласному краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася презентація книги, присвяченої колекціонеру, меценату, фундатору народознавчого зібрання у нашому місті. Мова про Павла Бобровського.
На тепер точно відомо про 2777 предметів, подарованих Павлом Павловичем Природничо-історичному музею Полтавського губернського земства. Частина із них без жодного перебільшення має національне значення!
Розпорядженням голови ОДА №207 від 20.V.2016 (декомунізація) на честь П.П. Бобровського було названо провулок. А Розпорядженням начальника ОВА № 416 від 22.VII.2024 (деколонізація) цей провулок було перейменовано на честь Миколи Костомарова.
Як я розумію, представник УІНБ товариш Олег Пустовгар зміг якимось чином переконати спеціаліста у боротьбі з відмиванням грошей Філіпа Проніна, що меценатами можуть бути лише «кляті імперці». Це ж вони робили все можливе для приниження українського народу.
Пікантності цьому всьому додає те, що у 2016 році Олег Пустовгар був серед членів комісії полеглого на фронті «свободівця» Юліана Матвйчука, які запропонували вшанувати Павла Бобровського. Але, як то кажуть у народі:
А имперцем быть обязан.
Також перейменований провулок Третьякова — на честь першого директора Полтавської дослідної станції, якого академік Вавілов називав засновником вітчизняної дослідної справи. Очевидно, за своє надто російське прізвище, не інакше.
