Найдосконаліший механізм у світі
Стародавній артефакт, що функціонував як аналоговий механічний комп'ютер. А ще, був надійним інструментом для астрономічних спостережень.
Мова про так званий Антикитерський механізм (Μηχανισμός των Αντικυθήρων) — пристрій, піднятий з морських глибин на південний схід від Греції 1901 року із затонулого античного корабля. Водолаз-рибалка з острова Антикíтира цілком несподівано для себе натрапив на цінну пам'ятку минулого.
Науковці згодом класифікували апарат як астролябію II століття до Різдва Христового. Антикитерський механізм вважається одним із найважливіших археологічних артефактів у світі, оскільки це дуже досконала машина, що збереглася у солоній воді після перероблення міді й бронзи, які у давнину були дуже цінними.
Сучасні грецькі історики встановили, що пристрій використовувався для розрахунку руху небесних тіл і дозволяв дізнатися про дату 42 астрономічних подій. Власники механізму обчислювали також сонячні й місячні затемнення, а згодом — вдалий час для проведення Олімпійських ігор.
«На вигляд непридатні до роботи сьогодні мідні й бронзові шестерні від давніх греків цілком могли бути виготовлені інженерною школою Аполлонія на острові Родос. Саме там була теоретична основа для появи подібних механізмів, які ширилися рештою еліністичним світом, навіть після римського завоювання. Як на свій час, то був передовий аналоговий цифровий комп'ютер», — пояснює професор Єльського університет, фізик та історик Дерек де Сола Прайс.
Антикитерський механізм зберігається у Національному археологічному музеї Греції в Афінах. Його складність набагато суттєвіша, ніж усіх пристроїв, створених людиною протягом наступного тисячоліття, адже у робочому стані навіть нині здатен здійснювати розрахунки та прогнози на сотні років уперед.
8 лютого 2024 року у кампусі мексиканського Університету Сонора ентузіасти представили повномасштабну копію зазначеного давньогрецького винаходу. Механізм розташували на площі Астрономії, яка була перейменована на площу Антикитери, яку крім науковців також відвідують туристи з усього світу.
Натомість медіаагенція «Останній Бастіон» звертає увагу читачів на те, як мало кому відомо у світі, що віднайдений в українських степах «Керносівський ідол» старіший за шумерський гобелен. Західні історики досі свідомо ігнорують цей факт.
