Коли всі ми, українці, гуртуємося заради власного виживання, саме тоді ворог задкує у страху і починає плести інтриги, щоби нас розсварити.
У зв'язку з нещодавніми роковинами смерті "козацького Батька" Дмитра Івановича Яворницького (6 листопада 1855 – 5 серпня 1940) нагадаю: на темі козацтва є 2 поширених типи маніпулятивних спекуляцій. Вони досі поширені в українській історичній науці.
Ось перша – демонізація цієї войовничої верстви. Йдеться про спотворення уявлення щодо її етнічної та соціальної природи, протиставлення "диких варварів" "цивілізованій шляхті".
Головна мета злостивців, які свідомо очорнюють козаків, полягає у граничній пацифікації "інтелігентної", "проєвропейської" свідомої публіки через придушення в неї гену агресії. Це відверта фальш.
Ось друга – гіперболізація демократичної природи козацтва. Тут мова про екстраполяцію січових традицій на всю країну і націю.
Робиться це для обґрунтування фальшивої ідеї одвічно-споконвічних демократичних традицій українського народу з метою підтримання комфортного для зовнішніх агресорів рівня анархізму в середовищі, яке не піддається пацифікації. І знову таки тут виверти пропагандистів, які оббріхують істине яство козацтва.
Ми всі маємо розуміти, що найбільшим жахом Москви є агресивне й організоване українство. Як тільки нам вдасться поєднати ці 2 риси, ми станемо непереможними.
Автор – Софія Дніпровська, краєзнавець і культуролог