Українські корені людської цивілізації
Віднайдений в українських степах «Керносівський ідол» старіший за шумерський гобелен. Західні історики досі свідомо ігнорують цей факт.
На знімку вище — «Штандарт з Ура», що є перлиною Британського музею, зображуючи перші війська в історії людства. Датується приблизно серединою III тисячоліттям до Різдва Христового і будь-які описи перших армій людства посилаються на нього.
Для тих, хто не в курсі, то місто-держава Ур — частина шумерської цивілізації. Якщо вірити Біблії, то звідти навіть походив сам Авраам, батько віри, патріарх ізраїльського й арабського народів, який народився дещо пізніше датування «Штандарта з Ура».
Тим часом... 1973 року у селі Керносівка Новомосковського району Дніпропетровської області була знайдена кам'яна статуя, датована (не повірите!) III тисячоліттям до Різдва Христового, іноді — V тисячоліттям.
І скоріш за все ця статуя значно старіша за «Штандарта з Ура» від давніх (будьмо чесними, до біблійних) ще часів. «Керносівський ідол» і на сьогодні зберігається в Дніпровському національному історичному музеї й вважається зображенням індоєвропейського божества.
У ньому є щось, що перекликається із персонажами «Риґведи»; хоча саму «Риґведу» датують приблизно на 1000 років пізніше. В усьому світі знавцями «Керносівський ідол» цінується як одна із найважливіших арійських пам'яток.
А чому так, запитаєте ви? Відповідь здивує: бо це — перше зображення кремезного бороданя, котрий обвішаний зброєю й шанцевим інструментом (лук, булава, сокири-лопати).
Орнамент на верхній частині тулуба, який чомусь одразу нагадує про такий знайомий тиск на плечі й хребет від «броні». Що ж це за вояка тактикульний і затарений — 100%-во чоловік після приїзду «арійських волонтерів».
«Іліада» та «Одіссея» — фундамент європейської культури — будуть створені Гомером набагато пізніше, у VIII сторіччі до Різдва Христового. Найепічніша 10-річна війна за Трою, битви Одіссея та Ахіллеса з Гектором і Парисом — це лише XII сторіччя до Різдва Христового.
Так, був ще стародавній Єґипет, але державність приблизно збігається з шумеро-аккадським періодом. І будь-які зображення чи пам'ятки, що свідчать про регулярну армію та її формат — убогі, якщо не сказати туманні.
Приблизно так же, як і Хараппська цивілізація у долини Інду або перуанський Норте-Чико (давніше за долину Наска). Все інше в стародавній історії світу — то вже міфічні персонажі, боги та напівбоги, легенди, домисли й фантастика...
Північніше від Хараппської цивілізації й шумеро-аккадськоі армії та на Схід від Керносівського піхотинця та його волонтерки — на той період ще дикі мамонти на болотах шишками кедровими випорожнялися. Такі суворі були часи.
Так, іракці можуть посперечатися за розподіл першого місця на п'єдесталі, додам заради справедливості, але нагадаю наприкінці, що наш Керносівський ідол — музеї Дніпра. А їхній «Штандарт з Ура» — у Британському музеї.
