Акіба (Ківа) Рубінштейн неперевершеним стратегом на дошці. Він став першим, кому присудили титул міжнародного гросмейстера посмертно.
Польський шахіст єврейського походження народився 1 грудня 1880 року у селі Ставіскі Російської імперії, — найменший із 14 дітей у сім'ї. Опановувати всі складнощі гри Ківа став у Бялистоцькій школі, наслідуючи старших учнів.
До Першої світової війни вважався головним суперником Емануїла Ласкера у боротьбі за звання чемпіона світу, проте 1918 року гра Рубінштейна не відрізнялася стабільністю: за гучними успіхами йшли не менш гучні провали. У цілому ж, мало хто з його сучасників міг похвалитися такою ж успішною турнірною практикою.
Безліч дебютних схем, розроблені ним (у ферзевому гамбіті, захисті Німцовича, французькому захисті, сицилійському захисті, анґлійському початку, дебюті чотирьох коней тощо), повною мірою зберегли свою актуальність і досі. З винятковим мистецтвом розігрував Рубінштейн закінчення, особливо з турою — найважчі у плані реалізації переваги.
Перед своєю смертю 1961 року найсильніший шахіст Європи переміг у 5 турнірах поспіль: у Сан-Себатьяні, Пістяні, Вроцлаві, Варшаві та Вільнюсі. Ківа Рубінштейн тримав у напрузі не лише суперників, а й глядачів.
1922 року кубинський гросмейстер, шаховий літератор і дипломат Хосе Рауль Капабланка-і-Граупера запропонував йому матч за звання Чемпіона Світу, якщо збере $10 000 (зараз це ~ $1 мільйон). Але Рубінштейн не зібрав, тож титул перейшов кубинцю.
1932 року психічне захворювання, що загострилося, змусило Ківу відмовитися від продовження шахової кар'єри. Він провів деякий час у психіатричному санаторії в околицях Брюсселя, а після Другої світової війни остаточно оселяється в Антверпені, де й відійшов у засвіти цілковитим бідняком.
А проте, як раніше повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», 1951 року у Швеції оголошено про найдовшу та найпрестижнішу велогонку в історії місцевого спорту. Вирішив взяти участь і 66-річний фермер Ґустаф Гоканссон, який полюбляв довгі подорожі.