Зелемський продовжує знищувати освіту

Рік реформ чи виживання? Освітній експерт про дефіцит 200 тисяч вступників та майбутнє профільних ліцеїв.

Освітній сектор 2026 року готує для молодих українців та педагогів чимало цікавих змін. Відтак Міністерство освіти і науки України анонсувало пілотування реформи профільної середньої освіти (старшої школи), а в навчальний процес поступово впроваджують штучний інтелект.

Про те, як педагоги мають боротися з тим, що учні дедалі частіше користуються ШІ, та як демографічна криза «відгукнеться» дефіцитом кадрів через кілька років, в ексклюзивному інтерв’ю Telegraf розповів експерт з освітньої політики Сергій Дятленко.

Він працював у Міністерстві освіти і науки України близько 13 років, має понад 17 років педагогічного стажу.

Для успіху реформи потрібен «триголовий дракон»

— Нещодавно урядовий портал опублікував підсумки для освіти у 2025 році. Зокрема, згадали про початок пілотування реформи старшої школи. Як би ви оцінили 2025 рік для української освіти — як рік виживання чи як рік реформ?

— Я б назвав це маленькими пробами розвитку освіти. Це несміливі спроби впровадити профільне навчання. І хоч ми про них голосно говоримо, це не той рівень, якого очікували, який був закладений у реформу та передбачений Законом «Про освіту» 2017 року. Це щось, що дозволить хіба що поступово й помаленьку здійснювати ці зміни.

— Зараз в Україні 30 закладів пілотують старшу профільну школу. Які основні переваги цього підходу для учнів? Чи означає це, що вони отримають перевагу перед іншими школярами?

— Це правильніше назвати передпілотом. Вони пілотують лише форми, а не зміст. Цього року буде набрано 150 ліцеїв, які вже пілотуватимуть цю реформу. Тобто фактично є кілька етапів пілотування. Ці нові ліцеї пілотуватимуть і зміст, і форму з наступного року, а також трирічний термін навчання.

Чи будуть діти у виграші та чи стануть більш конкурентними? Так, вони будуть більш конкурентними — однозначно. Однак вони стануть такими не просто через те, що зайшли в пілот. По-перше, для цього треба докладати зусиль. По-друге, сама профільна школа без відповідної матеріальної бази (тобто обладнання) і без відповідного кадрового забезпечення працювати не буде.

Тобто це має бути триголовий дракон. Перша голова — це власне нові підходи і профільна школа. Друга — матеріальна база. І третя — вчитель, найважливіша голова.

Як тільки ці три пазли складуться, тоді діти, які навчатимуться там і докладатимуть до цього зусиль, матимуть конкурентну перевагу над іншими дітьми, які не навчаються в умовах профільної школи.

«Зарплата вчителя має бути вищою за середню у промисловості»

— З 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. Чи достатньо цього, щоб зробити професію вчителя конкурентною на ринку праці?

— Я думаю, що цього недостатньо. Нам потрібно не лише збільшення заробітної плати — нам потрібна реформа оплати праці.

Нинішня система оплати праці тягнеться ще з Радянського Союзу. Вона продукує таке явище, яке називається урокодавством. Тобто вчителю важливо дати урок і записати його в журнал. Це не мотивує до якості й професійного зростання.

Тому, окрім підвищення вчительської заробітної плати, важливо змінити саму систему оплати праці. Я думаю, що треба орієнтуватися на середню заробітну плату в промисловості, а освітянська має бути вищою. І тоді ця зарплата буде такою, яка зробить учительську професію справді важливою.

Чому НМТ-2026 не розділили на два дні

— НМТ-2026 залишили в один день, попри пропозиції батьків і учнів провести його у два дні. Як педагог із багаторічним досвідом, що ви думаєте про одноденний формат?

— Варто розкласти все по поличках. ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) — це добре. Воно потрібне не лише для вступу до закладів вищої освіти, воно насамперед потрібне як державна підсумкова атестація, тобто перевірка того, чому навчилися діти в школі. І перевіряти це потрібно справді на виході, а не на вступі.

Однак в умовах війни ми не маємо такої можливості. Тому НМТ — це компроміс між тим, що ми хочемо, і тим, що можемо зараз.

Говорити про те, що батьки хочуть по-іншому, — це неконструктивна розмова. Держава зробила максимально якісний варіант із тих умов, які ми маємо станом на сьогодні.

— Які результати матимуть діти цього року — кращі чи гірші, ніж торік?

— Такі речі не можна порівнювати, бо завдання будуть різні. Тобто умови складання для всіх однакові, але результати різних років (торішні, цьогорічні або позаторішні) порівнювати не можна. Можна порівнювати результати в межах окремого закладу, але для всіх учасників вони не є зіставними.

— Як батькам та учням уже зараз готуватися до вибору профільного ліцею? Які критерії мають бути ключовими цього року і як не помилитися?

— Насамперед потрібно спробувати за допомогою школи розібратися в собі й знайти справді те, чого ти хочеш.

Я наведу простий приклад. Уявіть собі, що є футбольна команда, яка грає у футбол, і є команда, яка грає у волейбол. Якби вони зійшлися між собою у грі в футбол, то хто б переміг? Очевидно, футболісти. А в грі у волейбол — очевидно, волейболісти. Бо вони цим займаються і мають до цього хист.

Так само і з дітьми. Якщо ти будеш навчатися в тій галузі, до якої маєш здібності й уподобання, то досягнеш кращих результатів.

Тому варто зрозуміти, що потрібно дитині, що дається їй легше, де вона може себе краще реалізувати. І тоді шукати не стільки ліцей, скільки профіль. Саме цим важлива профільна старша школа — вона дає можливість обрати той напрям, у якому ти можеш реалізуватися.

Демографічна ситуація в освіті погіршується

— Освітня система втратила понад 200 тисяч потенційних абітурієнтів. Про це нещодавно повідомив генеральний директор директорату Олег Шаров. Як це вплине на українські заклади вищої освіти у 2026 році? Чи варто чекати великого дефіциту кадрів уже через кілька років?

— Чи це погано для України? Так, це погано. Чи знаємо ми, чому так сталося? Так, знаємо — через війну.

Це негативно вплине на шкільну освіту — через брак учнів закриватимуться школи. Це вплине на заклади вищої освіти, бо також буде брак студентів. І це вплине надалі на дефіцит робітників, інженерів, наукових працівників та інших фахівців, бо в нас просто бракує людей. Усе це напряму пов’язано з демографічною ситуацією.

Під ШІ потрібно підлаштовуватися

— Чи помічаєте ви, що учні дедалі більше користуються ChatGPT для навчання та виконання завдань? Як це впливає на їхню здатність мислити самостійно?

— Важливо те, як і для чого ми його використовуємо. Чи можна застосовувати його всюди? Ні, не можна. Чи може він допомогти? Так, може. Утім вчитель має давати завдання, які дитині хочеться розв’язувати самостійно, а якщо і використовувати ChatGPT, то лише на користь — щоб ставати розумнішою.

— Чи вважаєте ви, що доступ до ШІ-помічників у школах потрібно регулювати і, якщо так, то як саме?

— Ми не можемо заборонити використання ШІ. Регулювати або забороняти прогрес не варто. Його потрібно підлаштовувати під себе, і під нього потрібно підлаштовуватися. Зокрема, вчителі мають використовувати ШІ мудро і ставити перед дітьми такі завдання, які ChatGPT не здатен вирішити.

Нагадаємо, що під час президентської кампанії 2019 року Володимир Зеленський і його команда обіцяли до 2024 року підвищити зарплати вчителів до рівня $4000.

Але, як ми переконалися, обіцянки блазня залишаються обіцянками блазня.