Наша історія не лише у вишиванці й сільській хаті, не лише в козацтві й Коліївщині
Наша історія, у своїй повноті, ще й у шляхетстві й лицарстві.
Іван Богун був шляхтичем, а Байда Вишневецький — князем.
І Ружинські — покозачені князі.
Острозьку академію започаткував Василь-Костянтин Острозький, однак — на кошти своєї племінниці, княжни Гальшки Острозької. Її життя потребує не лише обширного біографічного роману на тлі хроніки того часу, але й романів суто популістських, бо це неймовірна трагедія — її життя.
Краса й багатство не завжди сприяють щасливій долі.
Україна потребує багатотомної, правдивої історичної енциклопедії.
І це буде неймовірна оповідь про наших предків, які жили й творили довколишній світ: билися з ворогом, зраджували, плели інтриги, перемагали й програвали. І тоді, напевно, нас під прапорами звитяги збере не поразка під Берестечком, а битви під Батогом і Жовтими Водами.
Наша доля — бути не народом-жертвою, бо саме цю роль століттями вбивали нам у голови імперці.
Наша доля, яка йде попереду нас, закривавлена, в поту й сльозах. Це доля вільного й потужного народу.
Не забуваймо уроків минулого й сьогодення, і користуймося ними у своєму бутті, щоб мати достойне майбутнє.
