Наша кров на їхніх «зелених» руках
Голодомор нічому не навчив українців. І нащадки жертв геноциду знову виносять на власних горбах нащадків своїх катів-швондерів...
Зараз «зелена» й «салатова» братія розділилася на 2 нерівні частини: перша (менша) пішла воювати, друга (більша) вирішила зачекати, коли ж «наші сонечки» принесуть їй на блюдечку каву з черешнею і репарації з контрибуціями. Не буде такого!
Чому, запитаєте ви. Так усе ж просто: кава не заварилася, а переможенька забарилася і тепер войовничі зелéнінці на власній шкурі випробовують, як це бути гласом вопіющого посеред закривавленої українській пустелі.
Коли адекватна частина суспільства просила їх («слуг народу» — прим. ред.) не ламати систему, що забезпечувала ефективне стримування агресора і накопичення ресурсів для розбудови армії, ВПК, побудови укріплень, установки ППО у столиці та сякої-такої ідеологічної роботи, вони цинічно гигикали: «А то шо, пітун нападе?». Дехто, навіть кидався свинками.
А тепер ці свинки прилітають їм бумерангом. Й у відповідь на заклики йти до війська, бо прийдуть рашисти й поріжуть усіх, як у Бучі, цинічно рохкають: «А хай депутати із чиновниками мобілізуються, ви впряглися — ви й воюйте, а нам буковельський фронт тримати треба».
Вони не вірять, що буде їм Буча, з тих самих причин, із яких «Приватбати», «Авакополки» й совсунихи-соросунихи не вірили, що путін, заохочений нашим всенародним хамством, пофігізмом і плінтусним рівнем національної гідності, ще більше нападе. А гоп-компанія, яку вони на власних плечах заносили у владу, із мовчазної згоди переважної маси свідків Іловайських котлів і «тарифного геноциду», здаватиме їх у полон, де їх будуть катувати, вбивати, морити голодом та судити безсудним судом.
А потім — затикатиме ними дірки у фортецях імені себе і кидатиме у «рейтингові» контрнаступи, розраховані на «авось» (получицця — без флоту, авіації, ефекту несподіванки, з зоопарком машин на підготовлені фортифікації) і триматиме на фронті в заручниках «згідно з положеннями Конституції» у редакції Ге Маляр. Жах!
Світ насправді влаштований доволі розумно і справедливо, оскільки кармічні бумеранги у ньому літають повільно, але б'ють прямо по макітрі. Тож, якщо вам здається, що це не так, то варто вийняти колоду з власного ока — і зір одразу проріжеться.
