НАТО вперше розглядає удари вглиб росії в новій стратегії Альянсу – WSJ
Військові планувальники пропонують не лише зупиняти російський наступ, а й знищувати об’єкти, які забезпечують його продовження.
НАТО переглядає підходи до оборони на випадок нападу росії та розглядає можливість завдавати ударів по військових і промислових об’єктах у глибокому тилу противника. Йдеться про ураження баз, логістичних мереж, підприємств оборонної промисловості та інших об’єктів, які забезпечують ведення війни.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Як зазначає видання, десятиліттями стратегія Альянсу передбачала насамперед стримування противника та зупинення його просування. Тепер військові планувальники роблять ставку на концепцію «стримування через позбавлення можливостей»: у разі російського нападу НАТО має не лише відбивати наступ, а й руйнувати систему, яка дозволяє противнику продовжувати бойові дії.
Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич раніше пояснював, що мета такого підходу – позбавити противника можливості керувати своїми силами та забезпечувати їхню діяльність. Для цього Альянс має бути готовим уражати не лише війська на передовій, а й об’єкти в тилу.
За даними журналістів, Україна стала одним із прикладів ефективності такої стратегії. Застосування далекобійних засобів ураження проти російських військових та економічних об’єктів продемонструвало, що оборона передбачає також здатність завдавати ударів у відповідь. Цей досвід вплинув на переосмислення підходів НАТО до стримування.
Для реалізації нової концепції країнам Альянсу потрібні більші запаси високоточних ракет великої дальності, реактивних систем і безпілотників. США модернізують, зокрема, ракети Tomahawk та ATACMS, тоді як європейські держави розробляють власні далекобійні системи й нарощують їхнє виробництво.
Водночас залишається питання, чи будуть політичні лідери європейських країн готові санкціонувати удари по території росії після її можливого нападу на державу НАТО. Військові планувальники вважають такі можливості необхідними для стримування, однак їхнє практичне застосування залежатиме не лише від наявності озброєння, а й від політичної волі союзників.
