Не можуть або не хочуть? Як розвалюються обвинувачення проти колишніх чиновників
У Генпрокуратурі спускають на гальмах розслідування справ проти оточення колишнього президента. Жодна справа за вісім місяців не доведена до суду, пише Дмитро Орлов для ЛІГАБізнесІнформ.
Після зміни влади прокуратурі хвалитися справді нічим: до суду не доведено ні одна гучна справа, а резонансні повідомлення прокуратури про «успіхи» часто засновані на слабкій доказовій базі та легко відбиваються в судах. Працівникам відомства нарікають на низький рівень кваліфікації і стверджують: слідчі органи перетворилися в комерційні установи, які вміють рахувати гроші, але не вміють розслідувати. За гроші прокурори готові навіть реабілітувати тих, на кого вчора клеїли ярлики - колишньому міністру енергетики Ставицькому «індульгенцію» пропонували за 100 мільйонів гривень.
Півроку тому в Лондоні за підтримки США і Великобританії відбувся форум з питань повернення активів, викрадених в Україні. Це унікальна подія було проведено за участі фахівців ЄС та представників 30 країн спеціально на підтримку зусиль уряду Арсенія Яценюка. Саме на ньому Олег Махніцький, делегований у владу партією Свобода і виконував обов'язки генпрокурора, заявив, що президент Віктор Янукович і його оточення привласнили близько $ 100 млрд.. З яких третину вивезли до Росії. За підсумками заходу домовилися відкоригувати законодавство для полегшення повернення коштів, вкрадених високопоставленими чиновниками, США пообіцяли виділити $ 2,5 млн. на експертну підтримку, а Великобританія направила співробітників прокуратури для допомоги в пошуку грошей.
Раніше Євросоюз представив список з 18 українських екс-чиновників, підозрюваних у репресіях та (або) в розкраданнях. У переліку колишній президент Віктор Янукович і його старший син, екс-прем'єр Микола Азаров та його перший заступник Сергій Арбузов та члени уряду, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, екс-глава РНБО Андрій Клюєв, бізнесмен Сергій Курченко та інші. У прийнятому документі сказано, що «чорний список» може бути змінений, чим і скористалися втікачі - багато з них через суд домагаються анулювання санкцій.
Захід заморозив активи Януковича та його соратників у рамках введених санкцій. Серед країн, що заявили про арешт їхніх рахунків - Швейцарія, Австрія, Великобританія, Нідерланди, Кіпр, Ліхтенштейн, Латвія - всього заморожено кілька сотень мільйонів доларів. Правда, ЗМІ писали про мільярд доларів, пов'язаних з кланом Януковича, але ця інформація поки не знайшла офіційного підтвердження.
На цьому поки все. Після президентських виборів в Україні і зміни генерального прокурора про гроші Сім'ї не чути нічого.
«Уже до серпня стало ясно, що реакція на ентузіазм Заходу з українського боку стримана. Досудових результатів багато, попередніх звинувачень - не дуже, - каже партнер лондонського представництва юридичної фірми Bryan Cave Ірина Тимчишин. - Хоча скаржитися на недолік доказів щодо найбільш високопоставлених осіб не доводиться».
Для повернення вкрадених грошей на батьківщину одних санкцій ЄС недостатньо. ГПУ повинна зібрати докази і висунути обвинувачення розкрадачам - а більшість українських чиновників відкривали банківські рахунки і оформляли закордонні активи на третіх осіб. За словами Ірини Тимчишин, в Україні з цим не поспішають. «Складається враження, що нинішня влада з якихось причин не дуже хоче, щоб ці розслідування проходили швидко, а то і взагалі не проходили», - дивується вона.
В Генпрокуратурі проявляють дивну неспішність з цього приводу. Представники відомства не брали активної участі в лобіюванні закону про заочне засудження. Більш того, більшість статей, за якими порушили справи, не передбачають конфіскацію майна. За даними ресурсу yanukovich.info правова реквізиція відсутній в статтях, за якими проходять прем'єр Микола Азаров, шеф СБУ Олександр Якименко, екс-міністр юстиції Олена Лукаш, екс-глава РНБО Андрій Клюєв.
Складається враження, що нинішня влада з якихось причин не дуже хоче, щоб ці розслідування проходили швидко, а то і взагалі не проходили.
Оцінюючи пасивність прокуратури, голова громадської організації Центру протидії корупції Віталій Шабунін відзначає неготовність наглядового відомства боротися з корупцією. «Ми думали, що це - безладність або політичне небажання? Склавши всі доданки разом, ми схиляємося до другого», - констатує він.
Неузгодження та зволікання ГПУ
Прокуратурі хвалитися дійсно нічим. До суду не доведено ні одна гучна справа, підприємства представників так званої Сім'ї досі працюють в Україні. До того ж повідомлення прокуратури про «успіхи» часто засновані на слабкій доказовій базі. Це дозволило, наприклад, екс-заступник голови Адміністрації президента Андрію Портнову виграти кілька судів у ГПУ, керівники якої звинувачували втікача до Росії чиновника адміністрації Януковича в причетності до розстрілу людей на Майдані.
Всупереч гучноголосій заяві Махніцького про те, що втрати для України від діяльності Януковича склали $ 100 млрд., у відповіді ГПУ загальна сума нанесених збитків чомусь виявилася в сто разів менше - 11 млрд. грн. При цьому з документів випливає, що для відшкодування втрат держави слідчі заарештували майна на суму 6,2 млрд. грн. і $ 1,8 млрд., тобто майже на 30 млрд. грн. - Вартість арештованих активів майже в три рази вище суми збитку.
Подібних нестиковок в прокуратурі чимало. Наприкінці травня генпрокурор Олег Махніцький в ефірі телеканалу Україна заявив про відкриття 42 кримінальних проваджень що стосуються представників колишньої влади. Сьогодні ж, згідно з тією же відповіддю ГПУ, розслідується 30 справ щодо вищих посадових осіб. Можливо, частина матеріалів була передана зі слідчого управління в інші підрозділи, інші справи об'єднали в єдине провадження. Однак офіційних пояснень з приводу зміни сум збитків та кількості кримінальних не було.
Коментувати різницю в Генпрокуратурі не поспішають, а неофіційно визнають інертність розслідування гучних справ. Нарікають на незакриті вакансії в слідчому управлінні ГПУ, яке займається розслідуванням особливо важливих справ.
«У прокуратурі нікому розслідувати. Слідчі органи - це комерційні установи, там вміють рахувати гроші, але не вміють розслідувати», - каже глава Консультативної громадської ради при ГПУ Володимир Бойко.
Приміром, син екс-прем'єра Олексій Азаров досі не є в Україні фігурантом жодного кримінального провадження по лінії ГПУ. При цьому його прізвище значитися в «чорному списку» країн ЄС, в Австрії, за повідомленням ЗМІ, прокуратура веде розслідування відносно Азарова-молодшого, а в Італії заарештовують його нерухомість.
Ще в серпні було розпочато досудове розслідування про заволодіння сином екс-генпрокурора, народним депутатом Артемом Пшонкою землі Агрофірми Корнацьких (Миколаївська область) вартістю $ 200 млн. Минуло майже три місяці, але обвинувачення й досіне пред'явлено. Хоча півроку тому керівник слідчого управління ГПУ Ігор Щербина розповідав про мільярдні доходи, одержуваних сім'єю колишнього головного прокурора країни завдяки корупційним схемам і здирництва.
Втім, Щербина вже не при справах - на його місце призначили Олега Заліско. Генпрокурор Віталій Ярема відсторонив від слідства і заступника генпрокурора Олексія Баганця, який курирував цей напрямок. Все рідше в ГПУ публічно згадують про успіхи в розслідуванні особливо важливих справ. Володимир Бойко вважає, що будь-яке серйозне поглиблення в суть питання відразу виведе слідство на нинішніх чиновників. Тому великого ентузіазму у влади немає.
Виправдати за гроші
Після неодноразових невдалих потуг, Верховна Рада проголосувала, а президент за п'ять днів до виборів (21 жовтня) підписав закон, що дозволяє заочно судити злочинців і конфіскувати їхнє майно за тяжкі злочини - посягання на територіальну цілісність України, життя держдіяча, держзраду, шпигунство, тероризм та інше. Основною його метою, як сказано в пояснювальній записці, є невідворотність покарання у випадках, коли підозрюваний переховується від слідства закордоном. Цей закон сьогодні опублікований в офіційній пресі і вступає в силу сьогодні, 7 листопада.
Цей закон повинен допомогти в розслідуванні конкретних персон з оточення попереднього президента Віктора Януковича. По-перше, він став продовженням указу виконуючого обов'язки президента Олександра Турчинова про розробку механізмів по вилученню на користь держави майна високопоставлених корупціонерів. По-друге, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк не приховував, що прийняття документа «дозволить заарештувати активи екс-президента Віктора Януковича, екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, а також інших колишніх вищих посадових осіб, які вчинили злочини проти України».
За іронією долі, заочне засудження обвинувачуваних планували ввести ще при попередньому президенті Вікторі Януковичі. Ця норма також мала адресний підхід, спрямований проти екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Восени 2013-го розглядалася її відправка на лікування до Німеччини, а заочне засудження повинно було для влади стати страховкою у разі її відмови повертатися в країну.
Закон про заочне засудження є лише одним з інструментів по поверненню активів, що належать колишнім вищим посадовим особам з оточення колишнього президента. Спочатку розглядався варіант відшкодування підозрюваним збитків в обмін на правову амністію - для тих чиновників минулої влади, на яких немає крові. Подібний механізм передбачено 469 статтею КПК, коли між прокурором і підозрюваним полягає так звана угода - угода про визнання провини. «У документі прописується сума відшкодування збитку і міра покарання - як правило, виплата штрафу, умовний термін або обмеження волі» - каже юрист адвокатського об'єднання «Юскутум» Денис Овчаров. «Мирна угода» не підписується, якщо людину підозрюють у скоєнні особливо тяжких злочинів (за які передбачено покарання понад 10 років тюрми). За таким, тяжкими статтями, до речі, проходять Віктор Янукович, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, екс-віце-прем'єр Сергій Арбузов, колишній секретар РНБО Андрій Клюєв, екс-глави МВС і СБУ Віталій Захарченко та Олександр Якименко. А ось звинувачення на адресу міністрів економічного блоку уряду Азарова, як і на адресу самого екс-прем'єра м'якше.
Схожий досвід має Бельгія, де 10 років тому вступив закон, що дозволяє без санкцій ввести в країну гроші, раніше виведені за її межі, заплативши державі 6-9% відступних від суми повернення. Завдяки цій нормі в економіку повернулося близько 1 млрд. євро.
Представники Генпрокуратури вели переговори з адвокатом екс-глави Міністерства енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького. Колишній чиновник є фігурантом кримінального провадження, відкритого за статтею про привласнення і розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. При обшуку у нього знайшли $ 4,8 млн., майже 42 кг золота, безліч ювелірний виробів і дорогих годинників. Підсумком угоди могла стати реабілітація Ставицького за умови компенсації державі 100 млн. грн. «В умовах фактичної війни з РФ це найдієвіший спосіб повернути державі вкрадені гроші, які необхідні українській армії», - вважає один з високопоставлених чинів ГПУ. Правда одностайності в цьому питанні немає. Глава парламентського комітету з боротьби з оргзлочинністю Віктор Чумак сумнівається, що відпущення корупційних гріхів одіозних політиків за гроші знайде розуміння в суспільстві. «Подібний договір можна укладати тільки з чиновниками другого ешелону, яких підозрюють у корупції. З одіозними фігурами домовлятися не можна», - вважає він.
На Ставицького планувалося випробувати механізм юридичного амністування в обмін на відшкодування збитків. Ціна індульгенції залежить від «ваги» політичної фігури і ступеня провини в скоєнні злочину, в якому чиновник підозрюється. Приміром, помилування іншому втікачеві, екс-міністру доходів і зборів Олександру Клименко могло коштувати не менше мільярда гривень, кажуть джерела в ГПУ. Однак угода зі Ставицьким зірвалася - він отримав громадянство Ізраїлю і, кажуть співрозмовники, відмовився від початкових планів. Потім на другий план відійшло питання офіційної грошової амністії і в Генпрокуратурі.
Тепер у ГПУ є все - закон про заочне засудження, сприяння західних партнерів нової влади, підтримка суспільства. За вісім місяців немає тільки справ, доведених до суду.
