Небезпечна карантинна хвороба – бактеріальний опік плодових

14 вересня, 08:36
Небезпечна карантинна хвороба – бактеріальний опік плодових
Фото: bastion.tv

Цю хворобу без перебільшення можна вважати найважливішою і найнебезпечнішою.

Адже господарями збудника бактеріального опіку є понад 170 видів рослин з 28 родин. Найчастіше вражуються рослини родини розоцвітих (лат. Rosaceae).

Даний патоген, який входить до "Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні", за короткий проміжок часу здатен знищити плодові насадження на значних площах, що становить реальну загрозу для великих промислових яблуневих і грушевих садів, а також плодорозсадників.

Економічні збитки виражаються не лише у зниженні врожаю, хворобі плодових дерев та їхній повній загибелі, але й у витратах на викорчовування та відновлення садів.

Збудник захворювання (бактерія) відносно стійкий до умов зовнішнього середовища! Встановлено, що на сонячному світлі в краплинах ексудату бактерія гине лише через 22 год, а без світла зберігається в ексудаті понад два місяці.

У ґрунті, за сприятливих умов, бактерії зберігають життєздатність не більше 38 днів, у зрізаних пагонах, залежно від умов, — 3–29 днів.

Опік квітів — перша типова ознака прояву бактеріального опіку — з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині.

Інфекція від квітів передається на сусідні листки та гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами на 15-30 см або більше.

Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло- до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного — на грушах. Небезпечне карантинне захворювання багатьох видів плодових культур — бактеріальний опік плодових, — розповсюджується насамперед із садивним матеріалом рослин-господарів (живці, саджанці), які містять приховану інфекцію.

Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або, частіше, через поранення, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси й назва хвороби — "опік плодових".

Плоди (особливо молоді) також чутливі до збудника захворювання бактеріальним опіком плодових. Недозрілий плід може інфікуватись через природні пори, ранки або через плодоніжку від сусіднього плоду чи квітки.

Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів з градом, вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до янтарного кольору (бактеріальний ексудат).

Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря +18…29°С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється.

Основними переносниками збудника бактеріального опіку плодових на невелику відстань є комахи (бджоли, оси, мухи, джмелі та фітофаги-попелиці, галиці тощо). Захворювання може передаватись під час окулірування дичок, на що слід звертати особливу увагу за використання прищепного матеріалу інших сортів плодових дерев.

Між районами та країнами бактеріальний опік плодових розповсюджується зараженим садивним та прищепним матеріалом.

У захисті плодових культур від бактеріального опіку велике значення мають вчасне виявлення, прогнозування появи та розвитку інфекції у зонах підвищеного ризику.

Для вчасного виявлення хвороби слід проводити моніторинг плодових насаджень. Встановлено, що симптоми захворювання можуть проявлятися в трьох періодах вегетації рослин: цвітіння, інтенсивний ріст молодих пагонів та осінній посилений сокорух.

Ці періоди фітосанітарні інспектори обов’язково враховують під час планування проведення обстежень плодових насаджень. Для запобігання поширенню хвороби бактеріальним опіком плодових пропонують інтегровану програму хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану садів, підрізуванням, викорчовуванням, підживленням дерев і використанням стійких або толерантних сортів.

Для профілактики хвороби, рекомендують викорчовувати дикорослі плодові та глід, які можуть бути носіями інфекцій. До профілактичних заходів також відносять вибір стійких сортів.

Сучасні сорти яблунь та груш мають різний ступінь сприйнятливості до ураження бактеріальним опіком. Імунних сортів немає, а дерева груш уражуються бактеріальним опіком сильніше, ніж яблунь. З наявних заходів боротьби жоден не дає повної гарантії оздоровлення зараженої плантації, тому основними елементами запобігання поширенню бактеріального опіку плодових є використання здорового садивного матеріалу і своєчасне виявлення вогнищ інфекції.

Завезення до України садивного матеріалу плодових дозволяється тільки за наявності фітосанітарного сертифіката країни-експортера та карантинного дозволу на імпорт, після обстеження партії та проведення фітосанітарної експертизи.

Тетяна Сидоренко

Фітосанітарний інспектор

Читайте також:
Незадовільний стан ландшафтного заказника "Гора Пивиха" продовжує здіймати розголос громадськості.
10 вересня, 09:29
Найбільшу науково-дослідну колекцію субтропічних плодових культур відкритого ґрунту заклали у Хорольському ботанічному саду.
02 вересня, 10:26
Депутати Нехворощанської сільської ради погодили створення природоохоронного заказника "Світлівщина".
15 серпня, 08:49
Полтавські пожежники та працівники лісового господарства вчилися разом оперативно локалізовувати й ліквідовувати займання в екосистемах.
13 серпня, 13:44
Територія для відпочинку мешканців села Горбанівка стане зеленою зоною, яка буде підпорядкована громаді.
12 серпня, 10:26
Невдовзі територію природної окраси та найвищої точки Полтавської області спільно патрулюватимуть місцеві чиновники, поліція та лісники.
11 серпня, 08:48