Нехай собачаться, аби не управляли

Колись до сенатів і ще первісно нормальних дум обирались, а на агори, форуми і віча сходились переважно непідкупні, народжені управлінцями, мудрецями і філософами достойники – не куми, однокласники і фотографи, авжеж не корабельні сосни.

І калігулів кінь Інцитат – римський сенатор – був єдиним представником класу ссавців родини коневих ряду конеподібних у подібного роду представницьких органах. На два тисячоліття з хвостиком розросту демократії.

В Україні теж було всього, й особливо з демократією, але до коней у Верховній Раді справа ще не доходила.

Ситуацію на місцевому «ринку народних обранців» різко змінив масовий забіг у владу групи йолопів на чолі з Ківою та циркової трупи. Більшість представників останньої все ще грають роль Інцитата, що у час війни – не розкіш, а злочин.     

Йолопам-зажопникам дали можливість перейменуватися на «жопзадників», Ківі – втекти. Трупа залишається і продовжує демонструвати алюр в стилі Інцитата. Нехай би, але жарти на іподромі про те, що Болівар двох не потягне – одне, а смертельний двобій зі щурячим воїнством – інше.

Колезі-юзеру, котрий денно і нощно нишпорить інетом, небудь-коли доведеться постати перед запитанням – а що би ти вчинив на місці Мар'яни Безуглої? Якби й тебе отак регулярно вивалювали у багнюці?

Навскидку декілька вже згадуваних нами загальників. Ясен пеньок, Лєв Толстой – люстро руської революції, Ілля Обломов – тамтешнього ідіотизму, Ілля Ківа – люстро нашого, українського бозна-чого.

Люстром чого є політикиня Безугла? Очевидна парламентська випадковість?

До слова, випадковість – це коли метеоритом вибиває у тебе з руки філіжанку з кавою. А коли тих метеоритів як граду, то ти маєш справу з не вельми приємною стороною теорії ймовірності і точно треба ховатись. Великою несподіванкою натомість буде продовження твого буття.

Смієтесь? А парламентська випадковість пані Мар'яна є заступницею голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки у Верховній Раді України, головою підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості. Ви уявляєте до чого вона допущена?

У всій своїй красі ця оборонкиня постала перед нами і занімілим НАТО як голова ТСК «з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України».

Хочеться скочити і завмерти з рукою під козирком. По-всьому, вже самою назвою тимчасової комісії хотіли настрахати тих, хто вимагав правди у вагнергейті. З призначення М. Безуглої очільницею ТСК став очевидним намір злочинців замести сліди слухняним віником.

Тож, націю всуціль накрив іспанський сором, коли пані Мар'яна басѝла висновок тієї ТСК! Їй бо, Інцитат би проіржав посутніше.

Невдовзі парламенткиня приголомшила суспільство проєктом закону про розстрільний пріоритет командира – жіночка планувала впровадити процедуру розстрілу підлеглого безпосереднім командиром безпосередньо в окопі. Ще та новела! Навіть у щура з кремлівського льоху подібне лише в перспективі.

Подлубатися в оцій навколовладній скверні нас навернуло повідомлення УП про подальше загострення стосунків у середовищі «топових» парламентарів – Коля Катлєта звинувачений Мар'яною Безуглою у впровадженні схематозу в державне управління та зв'язках з «київським архангелом» Михаїлом Веніаміновичем Помогайбо (в миру «Міша Моня»). Клацніть посилання, кого не бридить від випадковостей. 

Ми б радили згаданій пані піти найбезпечнішим шляхом: попередити чоловіка про суттєве обмеження кишенькових витрат найближчим часом, покаятись перед тими, хто купився на зелений колір, і податись у готельно-ресторанний бізнес. Посудомийкою. Можна – у майстри машинного доїння великої рогатої худоби, масовичкою-витівничкою, до дівчат на касі в супермаркеті, будь-куди, де від персоналу не вимагають айкью за сотню.

Хоча, згадуючи прес-конференцію пані оборонкині за підсумками «розслідування» вагнергейту, є сумніви її у здатності нормально проартикулювати «Охрана! Отмєна!».