Нова українська школа з присмаком Суомі

У ході Всесвітнього економічного форуму в Давосі прем'єр-міністр Олексій Гончарук провів зустріч з прем'єр-міністром Фінляндії Санною Марін.

Політики  обговорили питання посилення співпраці і в освітній сфері, зокрема, в рамках проєкту «Фінська підтримка реформи української школи», який спрямований на реформування системи шкільної і професійно-технічної освіти в Україні.

Варто зазначити, «зелене світло» новоспеченому проєкту реформ було дано ще за часів Петра Порошенка.  Угода між Україною та Фінляндією про реалізацію вищезгаданого плану була ратифікована Верховною Радою влітку 2018 року.

Північноєвропейський партнер надав Міністерству освіті та науки близько 6 мільйонів євро технічної допомоги для підтримки реформування середньої освіти в Україні.

Згідно з домовленостями, до 2021 року в системі освіти було заплановано ряд  змін, зокрема підвищення кваліфікації вчителів, розробку нових підручників та онлайн-платформи для учнів. На той час міністром освіти і науки була Лілія Гриневич.

Саме з її ініціативи було взято курс на зміну української школи. Так, за планами реформаторів має відбутись трансформація ряду предметів, обов’язкових для викладання. Хімію, фізику, біологію, астрономію, екологію та географію об'єднають в дисципліну «Людина і природа». На все про все дві години на тиждень.

Алгебру і геометрію узагальнять єдиним терміном «Математика», як до цього було у молодших класах.  А предмети зарубіжна та  українська література, разом з мовою, відтепер отримають нове життя під назвою «Словесність». 

Система освіти Фінляндії визнана найкращою в світі згідно нового глобального рейтингу країн, складеного Economist Intelligence Unit для медіахолдингу Pearson. Заміна традиційного підходу до навчання на прогресивну систему освіти розпочалася у цій країні ще наприкінці 60-х років минулого століття — пік популярності лівих ідей у країнах Західного світу, з притаманними їм ідеями мультикультуралізму, толерантності  та рівності.

Загалом «фінський» варіант реформи системи освіти в останні 50 років кардинально змінив підхід до навчання у цій північноєвропейській країні. Акцент робиться на практичну школу, а не засвоєння теорії.

Наприклад, навіщо вивчати складні математичні формули, якщо світ вже давно користується роботизовано технікою? Однак подібні спрощення вибивають з системи освіти цілі пласти базової системи знань.

Відбувся відхід від «застарілої» системи контролю, коли учні початкової та середньої школи майже відійшли від системи виконання домашніх завдань та оцінювання їх рівня знань. А вчителі проводять лише 4 години на день в школі і 2 години на тиждень присвячують професійному вдосконаленню.

Кінцева мета — інкорпорувати загальноосвітні школи в систему багатофункціональних освітніх центрів для гуманітарного обслуговування жителів населеного пункту за місцем розташування.

Результат можна оцінити на прикладі математики.

У світі все частіше лунають критичні оцінки фінського досвіду освітніх реформ. Поступово знижується рівень загального захоплення подібними моделями розвитку.

Як бачимо, неоднозначні наслідки «фінської системи» українських політиків особливо не бентежать. Вони наполегливо працюють над насадженням незвичної формули освіти на вітчизняному ґрунті.

У серпні 2019 року міністром освіти і науки було призначено Анну Новосад. Стипендіатка Фонду Відкритого Суспільства Джорджа Сороса, вона активно продовжила курс свого попередника. Звичайно не обійшлось і без гендерної тематики.

«Окремі вибіркові предмети, ховаючись за факультативним, містять відверту дискримінацію за всіма ознаками», — такими словами міністр пояснила своє рішення створити освітню стратегію по гендерній рівності. 

І вже є перші результати реформ. Днями Анна Новосад заявила, що експеримент з використання електронних освітніх матеріалів у пілотних школах зазнав фіаско. Причиною стала незадовільна якість електронних освітніх матеріалів. 

Однак, «реформатори» не впадають у відчай. Кошти то виділяють. Потрібно освоювати. «На цей рік ми знову заклали гроші на електронні підручники і зараз повинні підготувати нові нормативні документи і нові вимоги до експертизи цих підручників», — повідомила міністр.

А поки в Україні вже котрий рік тривають конференції та круглі столи щодо освітньої реформи. Організовують дебати, проводяться тренінги. Цікаво, чи не туди йдуть кошти, закладені в шестимільйонний грант з Фінляндії? А віз і нині там. Хоч в даній ситуації можливо це і на краще.

Спеціально для «Останнього Бастіону»