Нове зображення одного з семи чудес античного світу

У затонулому палаці знайшли перстень з Александрійським маяком.

На початку жовтня 2026 року підводні археологи повідомили про незвичайну знахідку в гавані єгипетської Александрії. Серед залишків палацового комплексу, який нині перебуває під водою, вони виявили бронзовий перстень-печатку із зображенням знаменитого Александрійського маяка — одного із семи чудес античного світу. Це перший відомий предмет такого типу із зображенням Фароса, як називали маяк у давнину.

Знахідка походить із затопленого острова Антиродос, що колись входив до царського кварталу Александрії. Дослідження тут проводить Європейський інститут підводної археології (IEASM) під керівництвом французького археолога Франка Годдіо. Про відкриття експедиція офіційно повідомила 7 жовтня.

На перший погляд, ідеться про невеликий предмет особистого вжитку. Однак його зображення та місце виявлення порушують цікаві питання про життя античної Александрії, функціонування її царського кварталу й роль знаменитого маяка, який був не лише навігаційним орієнтиром, а й одним із найупізнаваніших символів міста.

Маяк, який знали в усьому Середземномор'ї

Александрійський маяк спорудили в першій половині III століття до н. е. за правління перших царів династії Птолемеїв. Він стояв на острові Фарос, біля входу до великої гавані, і був одним із найвизначніших інженерних досягнень елліністичного світу.

Висоту споруди зазвичай оцінюють приблизно у 100–120 метрів, хоча її точні розміри залишаються предметом дискусій. Маяк складався з кількох ярусів, а його верхівка слугувала місцем для сигнального вогню, який допомагав мореплавцям орієнтуватися під час наближення до узбережжя.

Значення Фароса виходило далеко за межі практичної навігації. Александрія була одним із найбільших торговельних, політичних і культурних центрів Середземномор'я. Її порт пов'язував Єгипет із містами Егейського світу, Італією та іншими регіонами Римської імперії. Маяк став своєрідною візитівкою міста, яку впізнавали далеко за його межами.

Про його вигляд сьогодні можна судити за античними описами, зображеннями на монетах і археологічними залишками. Особливо важливими є александрійські монети римської доби, зокрема II століття н. е., на яких представлено багатоярусну споруду з характерним завершенням.

Саме з цією іконографічною традицією дослідники порівнюють зображення на нововиявленому персні. Воно схематичне, але передає характерні риси знаменитої споруди. Водночас подібність до монет II століття ще не означає, що сам перстень виготовили саме тоді: його точне датування наразі не оприлюднено.

Палац, який опинився під водою

Не менш цікавою є територія, де археологи виявили перстень. Антиродос був невеликим островом у межах Великої гавані Александрії. Тут розташовувався палацовий комплекс, пов'язаний із правителями елліністичного Єгипту.

Про острів згадував давньогрецький географ Страбон, який відвідав Єгипет наприкінці I століття до н. е. Його опис Александрії є одним із важливих письмових джерел для реконструкції топографії античного міста.

Упродовж століть вигляд александрійського узбережжя істотно змінювався. Землетруси, просідання ґрунтів та поступове затоплення окремих ділянок призвели до того, що частина давнього царського кварталу опинилася на морському дні. Сьогодні залишки його споруд досліджують за допомогою методів підводної археології.

Експедиція Франка Годдіо працює в Александрії вже кілька десятиліть. Дослідникам вдалося локалізувати залишки палацового комплексу Антиродоса, архітектурні конструкції та інші об'єкти давньої гавані. Нинішні розкопки відкривають будівельні рештки на території площею кілька тисяч квадратних метрів.

Виявлення персня саме тут становить особливий інтерес. Франк Годдіо висловив припущення, що окремі приміщення палацового комплексу могли використовуватися для адміністративних потреб, зокрема пов'язаних з управлінням маяком.

Таке пояснення видається можливим з огляду на розташування знахідки в колишньому осередку царської влади. Проте наразі воно залишається гіпотезою. Сам по собі перстень із зображенням Фароса ще не доводить існування тут спеціальної установи, відповідальної за його функціонування.

Кому могла належати печатка?

Персні-печатки були поширеними предметами особистого вжитку в античному світі. Їх використовували не лише як прикраси, а й для засвідчення документів, листування та опечатування різноманітних предметів чи пакунків. Відбиток печатки міг вказувати на власника або підтверджувати недоторканність запечатаного вмісту.

Зображення на таких виробах були різноманітними: божества, міфологічні персонажі, тварини, символи влади або інші впізнавані знаки. Вибір мотиву міг відображати особисті вподобання власника, його соціальні зв'язки чи професійну діяльність.

У цьому контексті зображення Александрійського маяка особливо цікаве. Фарос був не просто архітектурною спорудою — він уособлював місто та його морську торгівлю. Такий знак міг використовувати чиновник, пов'язаний із портовим господарством, або представник торговельного середовища.

Зокрема, дослідниця античного мистецтва Маргарет Майлз припустила, що перстень міг належати купцю, для якого маяк був зручним і зрозумілим символом Александрії. У такому разі зображення не обов'язково мало стосунок до адміністрації самої споруди.

Власника персня поки встановити неможливо. Невідомо також, за яких обставин предмет потрапив до археологічного контексту. Його могли загубити під час користування палацовими приміщеннями, але не можна виключати й пізнішого переміщення. Для точнішого висновку необхідні докладні відомості про місце знахідки, супровідні матеріали та стратиграфію.

Александрія під водою

Перстень із зображенням маяка — лише одна зі знахідок цьогорічної підводної експедиції. Археологи продовжують досліджувати кілька ділянок давньої Східної гавані, зокрема залишки царського кварталу та споруд, пов'язаних із релігійним і політичним життям міста.

Серед матеріалів, виявлених під час робіт, є керамічний посуд, амфори, світильники та скляні вироби. Загалом вони репрезентують тривалий період історії Александрії — від елліністичної до пізньоримської доби.

Підводні дослідження мають тут особливе значення, оскільки дозволяють вивчати частину античного міста, недоступну для традиційних наземних розкопок. Археологи поступово відтворюють планування давньої гавані, розташування її палаців, храмів та інших споруд.

Водночас сам Александрійський маяк залишається предметом окремих досліджень. Поблизу сучасної фортеці Кайт-Бей, спорудженої у XV столітті на місці давнього Фароса, під водою збереглися великі архітектурні блоки, які пов'язують із маяком та іншими монументальними спорудами. Їх дослідження й цифрове документування допомагають уточнювати уявлення про архітектуру знаменитої пам'ятки.

Проте новий перстень важливий дещо з іншого погляду. Він не стільки доповнює знання про конструкцію маяка, скільки засвідчує використання його образу на особистих предметах.

Знаменита споруда, яку античні автори включали до переліку чудес світу, була також частиною повсякденної візуальної культури Александрії. Її зображували на монетах, а тепер маємо свідчення, що цей мотив використовували й на персні-печатці.

Поки що невідомо, хто носив цей перстень і з якою метою користувався його печаткою. Проте саме поєднання зображення Фароса з археологічним контекстом колишнього царського кварталу робить знахідку важливою для подальших досліджень. Вона ставить питання не лише про вигляд Александрійського маяка, а й про те, як його образ використовували люди, для яких ця споруда була частиною власного міста.

Фото: Christoph Gerigk, Franck Goddio/Hilti Foundation.