Облога Полтави 1709 року: про що розповідає археологія
Археологічні знахідки, що пов’язані з подіям 1709 року, для території міста, нажаль, є досить рідкісними, однак завдяки охоронним розкопками в межах історичної частини Полтави вони час від часу потрапляють до рук науковців. Так сталося і в 2010 році, коли неподалік від місця розташування колишніх Мазурівських воріт (суч. Першотравневий просп.) знайдено ряд виразних артефактів, що пов’язані із подіями Північної війни, а саме з облогою Полтавської фортеці військами Карла ХІІ.
Передусім мова йде про використані набої до вогнепальної зброї. Найбільшу увагу привертає артилерійський снаряд — чавунне ядро вагою близько 5 кг, на поверхні якого видно значні сліди корозії. Знайдене ядро визначальне, перш за все своїми розмірами. Подібні використовувались при стрільбі з 12-ти фунтових гармат польової артилерії та облогових мортир того ж або дещо більшого калібру. Варто зауважити, що Полтавська фортеця подібних гармат в своєму арсеналі ніколи не мала. Взагалі ж в історії Полтави був лише один епізод, коли використовувалась артилерія такого великого калібру — при обстрілі міста, в ході його облоги у 1709 році військом шведського короля Карла ХІІ. Відомо, що воно мало під Полтавою окрім легких польових гармат і важкі, облогові 16-ти фунтові гаубиці, захоплені пізніше росіянами при Переволочній. До того ж в щоденникових записах шведів є згадки проте, що вогонь по фортеці вони вели розжареними ядрами. Останнє можливо пояснює, чому знайдене ядро зазнало такої корозії.
Іншою прикметною знахідкою є свинцева куля. Діаметр становить 1,2 см, що вказує на її використання як заряду до пістолі або карабіну невеликого калібру. Так, карабіни з калібром 12 мм були у вжитку на території України ще в ХVІІ ст., про що свідчать їх знахідки під час розкопок на полі битви під Берестечком. Водночас, велика кількість неглибоких поздовжніх ритвин може вказувати на наявність нарізів в каналі дула зброї, з якої було зроблено постріл. Відомо, що вогнепальна зброя з гвинтовими нарізами в каналі ствола, які в кілька разів покращували її бойові характеристики, з’явилась у вжитку ще в ХVІ ст. Проте, вона не набула широкого застосування в регулярних військах ХVІІ- ХVІІІ ст. через низьку скорострільність: в 4 рази меншу від гладкоствольної зброї. Як результат — у вказаний період нарізні рушниці використовувалась для прицільної стрільби лише окремими тренованими вояками. В Україні мушкети з нарізним дулом широко застосовувалась запорізькими козаками, які славилися індивідуальною стрілецькою майстерністю, що відзначав ще Г.Л. де Боплан. За свідченнями каролінців, шведське командування активно використовувало під Полтавою навики прицільної стрільби козаків та їх «чудові» рушниці. Опираючись на свідчення шведів, можна навіть говорити про своєрідну снайперську війну між козаками під стінами Полтави: багато шведських солдат та козаків-мазепинців були вбиті під час риття облогових шанців влучними пострілами в голову, а росіяни зазнавали втрат на стінах, чого неможливо досягти використовуючи гладкоствольну зброю. До речі, з нарізного карабіну, за свідчення польського представника при королі, було поранено Карла ХІІ. Варто зауважити, що на озброєнні російській армії ХVІІІ ст. штатних нарізних рушниць такого малого калібру не було. Так само і серед шведських трофеїв, взятих під Полтавою, відсутні зразки озброєння з калібром 12 мм.: пістолети — від 14 мм, рушниці — 20 мм. Отже, можна з впевненістю вважати цю кулю частиною козацького рушничного ладунку кінця XVII – початку XVIIІ ст.
Можемо стверджувати, що знайдені артефакти доповнюють наші знання про хід бойових дій під час облоги Полтави на сучасній Інститутській горі перед якою були зосередженні головні облогові споруди шведів. Той факт, що подібні знахідки в цих місцях поодинокі, лише додає нових питань про історію тих буремних часів.
Знайдені, здавалося, невеликі предмети розповіли нам частину великої історії, вкотре засвідчуючи необхідність і важливість присутності археологів на будівельних майданчиках в історичній частині нашого міста.
*гармати та зображення козаків подані за: Сокирко О. Полтавська битва 27 червня 1709 р. : Український рубікон (Частини І - ІІ). — К.: Темпора, 2008.
Юрій Пуголовок,
кандидат історичних наук
