Оборона з лінійкою

Вагаємося, бо як кваліфікувати виставлену постачальниками HIMARS умову ЗСУ щодо глибини ураження рашистських тилів, не знаємо. Нас буцімто попередили: встрелите на 80,5 км – заберемо системи залпового вогню взад.

У нас тут війна? Чи сусідська полеміка про грушу на межі? Один педант з канцлерів все ніяк не може упевнитись, чи й направду не мер Малецький підпалив «Амстор», як вважає ідіот Ківа.

Інший формаліст з натівськими погонами сором'язливо не помічає, що «дивом інженерної мислі і гордості» окупанта – Кримським мостом – безперервно суне гуртовими валками іржавий совковий брухт і резервні совки при ньому, несучи смерть українцям.

Третій пильнує, щоб, борони боже, у валізу з ленд-лізом не попав керований снаряд для HIMARS'а з польотом на 300 км. І тоді гордості гаки, наші хлопці дістануть її на радість дельфінячій популяції, яка страждає від рашистської наволочі не менше, ніж африканський світ без української пшениці.

Не лише для лідерів електоральної думки, а й для значної частини європейської спільноти, криваві жнива в Україні перебувають десь на периферії її світобачення. І тлустий бюргер, витираючи пивну піну на впорядкованих вусах «під останнього Гогенцоллерна», кляне місцевий муніципалітет з бургомістром за євроценти на газі, а не «газового щура» за ракетні удари по українцях.  

Сідницям невпевненої у собі особи завжди було мулько всидіти на декількох стільцях. Невірно розв'язана дитяча головоломка про вовка, зайця і капусту у 1938 році закінчилася для мудрагелів Мюнхена Другою світовою війною. Сідницям перепало. І не лише мудрагелячим.

Нині маємо справу не з вовком – а вовчу поведінку передбачити не можуть лише ті, хто не хоче – а щуром. Реакцію цієї потвори на куток передбачити не міг навіть Іван Петрович Павлов – знавець первісних інстинктів з рефлексами. Щоправда, місцеві найвеличніші третій рік наміряються нагледіти щось людське в щурячих сліпаках, але куди їм з трускавецькою підготовкою до Павлова. 

Пропозиція менеджерам ленд-лізу: візьміть чесне слово у Аріса Товіча про «ні-ні, та ви шо!». Це – запросто, йому бовкнути, що два пальці. І, ніби неумисно, відправте ящик-другий нормальних снарядів для HIMARS'ів, хлопці ними, теж ніби «ненароком», пульнуть по гордості. Не тільки з олєневода ордени обсипляться! І мєдвєдєв точно застрелиться (де та прибиральниця взялася?!).

Бо з лінійкою до перемоги як до неба рачки.