Олександр Ковінька. Повертаємо забуту сторінку українського гумору.

23.06.2015, 09:07
Олександр Ковінька. Повертаємо забуту сторінку українського гумору.

Гумор і сатира в українській літературі останніх двох століть – переважно полтавський. Досить згадати імена провідних байкарів, письменників, що використовували в творчості іронію та сарказм, бурлеск, гротеск, травестію, писали усмішки та фейлетони: Григорій Сковорода, Іван Котляревський, що є зачинателем Нової української літератури, Євген Гребінка, Микола Гоголь, Остап Вишня і, безумовно гідний бути в цій плеяді всесвітньовідомих сміхотворців, сумний у своєму сміхові та веселий у невимовному смутку – Олександр Ковінька.

Український інтелігент сталінської доби – цим усе сказано. Трагічна доля Ковіньки як портрет освіченої, працьовитої та вільної людини за часів «совка», коли розумних знищували, а незламних намагалися покорити – зараз, на жаль, забута сучасниками. Хто з полтавців зараз читає, чи бодай чув ім’я Олександра Ковіньки? Навіть не всі філологи перекажуть вам про «Хатнє виховання» або історію «Як мене купали й сповивали», чи «Як я топився».

ГО «Останній Бастіон» докладає зусилля, щоби повернути постать видатного полтавського гумориста на належне йому місце. Ми захоплюємося європейською белетристикою, але не знаємо про своїх талановитих майстрів слова, твори яких не гірші, а подекуди, у рази кращі за закордонні аналоги.

— Ви бачили, чого він дітей навчає? Чи ти при своєму розумі? Сам п’єш, гуляєш, та ще й сина привчаєш!

— Пий, синок, пий. Це батько дає. Хили!..

Синок вихиляє, кривиться, чхає... Сльози з очей біжать.

— Ото бачиш, синок, яке воно противне? Отак і я страждаю. Ковтнеш, неначе дьогтю хватонеш. А мати думає, що я мед п’ю!..

Весела наука кінчається невесело.

(Уривок із гуморески «Хатнє виховання» О. Ковіньки)

За сприяння Геннадія Сікалова, лідера ГО «Останній Бастіон» планується перевидання книги О. Ковіньки, де традиційно будуть уміщені всі відомі твори автора, що доповнюватимуться унікальними світлинами, спогадами дітей, онуків і родичів письменника.

«Просвітницька діяльність – пріоритетна для «Останнього Бастіону», - зазначає лідер об’єднання Геннадій Сікалов, - «Ми працюємо над суперечливими питаннями історії України, зокрема зараз наша археологічна група в Батурині та Глухові дізнається правду, щоби можна було однозначно стверджувати, чи є героєм Іван Мазепа, чи ні. Книга про Олександра Ковінько – це спроба донести до українського читача, зокрема й до полтавців, що ми маємо справді велику спадщину, яку гріх забувати. Радянський союз давно минув, тепер Ковіньку можна вільно читати й цитувати, але ж ні… Бо «совок» засів у головах багатьох людей, а просвітницька місія «Бастіону» - це повернути людей до своєї мови, культури, історії, традицій, адже це все і є нашим «Останнім Бастіоном» у сучасному світі. 

Нагорний С. 


Читайте також:
Історія
Ви напевно чули безліч теорій про піраміди. Що це — гробниця фараона, або збудована культова споруда представниками позаземної цивілізації.
27 березня, 21:33
Історія
Сармати були добре захищені в бою і мали розвинену кінну культуру.
27 березня, 18:12
Історія
5 цікавих фактів про орден тамплієрів
27 березня, 15:51
Історія
Більшовицькі загарбники завжди відрізнялися своїм дикунським ставленням до поневолених народів. Не тільки європейців мордували, а й азійців.
27 березня, 13:27
Історія
Жінка, яка врятувала Францію від цілковитої анґлійської окупації, була принесена у жертву фанатиками. Пізніше її визнали святою.
27 березня, 06:01
Історія
Що пов'язує Орден тамплієрів з галицько-руськими теренами?
26 березня, 11:13