Олена Шуляк: від аудитора «сталевих євреїв» до зицголови «Слуги народу»

Олена Шуляк: від аудитора «сталевих євреїв» до зицголови «Слуги народу»

Якби українці знали, за кого вони голосували влітку 2019-го, то їхній вибір, напевно, був би зовсім іншим!

На жаль, справжні особи багатьох «слуг народу» тоді ховалися під масками чесних професіоналів, досвідчених реформаторів та важливих громадських працівників. Вони були скинуті лише після того, як нова «корупційна гвардія» зайняла свої місця у сесійній залі Ради.

Взяти, наприклад, нинішнього голову правлячої партії «Слуга народу» Олену Шуляк.

Що ми знаємо про неї? Практично нічого, окрім офіційної біографії, невеликого інтерв’ю та парочки скандалів, які вже встигли погасити. Але повірте, що вона набагато цікавіша людина, яка заслуговує на увагу не лише громадськості, а й правоохоронних органів!

Олена Шуляк. Родичі, чоловік, скандали

Шуляк Олена Олексіївна народилася 24 січня 1976 року в Києві і носила тоді прізвище Оксенюк. У неї є сестра Тетяна, про яку нещодавно стало відомо, що вона працює фінансовим директором ТОВ «Аурум транс» та «Насосхолдинг», а також є членом наглядових рад «Насосмаш» та « Свеський насосний завод », які належать родині ексміністр оборони Павла Лебедєва (у розшуку з 2016 року).

Батько Олени родом із Волинської області, а мама із Черкаської. У 70-х роках батьки отримали квартиру у Мінському (тепер Оболонському) районі столиці, де Олена виросла та закінчила середню школу №231.

1992-го вона вступила на факультет економіки та управління Київського автомобільно-дорожнього інституту (КАДІ, тепер це Національний транспортний університет).

Олена Шуляк закінчила його 1997-го, а потім у її біографії спостерігається невелика прогалина у два роки. Точніше, там сказано, що вона «почала підприємницьку діяльність після закінчення ВНЗ», однак у достовірності цієї інформації є великі сумніви, оскільки своє перше підприємство ТОВ «Аудиторська фірма «Стандарт» (ЄДРПОУ 30531131) Шуляк зареєструвала лише у серпні 1999 року. вона до цього займалася — торгувала з лотка? Швидше за все, жодним, оскільки в цей час вона влаштовувала особисте життя, вийшовши заміж за випускника юридичного факультету Олександра Олександровича Шуляка.

Що відомо про чоловіка «слуги народу»?

Із січня 1998-го Олександр Шуляк працює адвокатом.

У 2012 році він став співзасновником юридичної фірми у сфері купівлі-продажу нерухомості «Енжіай груп». Одна тільки зарплата керівника та фахівця в ній приносила йому до 20 тисяч доларів на рік, але 2020-го він продав свою частку в ній Вікторії Леонідівні Рогач, за 1 мільйон гривень.

2013-го Олександр Шуляк отримав 5% адвокатського об’єднання «ВСП Груп», а 2016-го став засновником і директором фірми «Бізнес Тревел Солюшнз», яка також надає юридичні послуги у сфері нерухомості.

2021 року Олена Шуляк подала значну сімейну декларацію (з початком війни декларування скасували). Згідно з нею, подружжя володіло

• чотирма квартирами в Києві,
• мало готівкою 465 тисяч доларів і 30 тисяч євро,
• позичило та вклало понад 2,5 мільйона гривень.

Дуже багато, за українськими мірками! І все ж таки це не пояснює, звідки в березні 2022-го в Олександра Шуляка взялися 1,3 мільйона доларів готівкою, не рахуючи колекції ікон, трьох шуб і кількох швейцарських годинників, з якими він втік з України — чи рятуючись від російської агресії, чи то від мобілізації.

Супроводжував його Олександр Заремба, якого назвали братом Олени Шуляк (рідним чи двоюрідним, невідомо). Про цю людину практично нічого невідомо — на відміну від його дружини Ольги Заремби, яка є близькою подругою та бізнес-партнером Олени Шуляк (про це буде далі).

Так ось, тікаючи із країни Шуляк та Заремба уникли декларування матеріальних цінностей та огляду — можливо, попередньо домовившись про це з керівництвом Прикордонної служби. Цікаво, що цю інформацію опублікував Сергій Куршутов, добре відомий як фігурант низки корупційних скандалів.

Він має великі зв’язки на митниці та у Прикордонній службі, тому добре поінформований про те, хто, що та як провозить через український кордон.

Можливо, зливом цієї інформації Куршутов мстив «групі Єрмака», на яку працює Олена Шуляк, за своє усунення від контрабандних схем.

Найкращі роки з «Midland Group»

Як простий аудитор зміг стати настільки багатою людиною, отримати № 13 у списку «Слуги народу», а потім очолити правлячу партію (нехай і формально)?

Секрет успіху Олени Шуляк легко дізнатися з її офіційної біографії - для цього просто потрібно додатково уточнити деякі подробиці, які Skelet.Info зараз вам розкриє.

Все почалося з того, що вищезгадана аудиторська фірма «Стандарт», відкрита Оленою Шуляк у серпні 1999-го, буквально відразу ж знайшла собі постійного та дуже «жирного» клієнта — українське представництво ФПГ Midland Group (зареєстрована в британському офшорі Гернсі). Вона була створена 1994-го колишнім начальником цеху комбінату «Дніпроспецсталь» Едуардом Шифріном та сином репатріантів з Ленінграда, які оселилися в Торонто, Олександром Шнайдером.

Секрет успіху самого Шифрина, можливо, веде корінням у дніпропетровську школу № 23, де він навчався в одному класі з Євгеном Червоненком та дружив із Віктором Пінчуком, Оленою Аршавою. Як відомо, батьки цих майбутніх мільярдерів та олігархів були людьми непростими, які обіймали за радянських часів керівні посади (батько Шифріна — професор металургії). А ще їх поєднувало етнічне походження (єврейська громада Дніпропетровська найбагатша та найвпливовіша в Україні).

Можливо, це також допомогло Шифрину знайти собі компаньйона в Канаді.

1993-го Шифрін і Шнайдер зайнялися бартерними схемами російського вугілля та українського металу, за допомогою яких вони обплутали боргами і прибрали до рук металургійний комбінат «Запоріжсталь», з якого почався їхній багатомільярдний бізнес, а самі вони отримали прізвисько «сталеві євреї».

І ось що цікаво: якраз у 1999-му партнери розпочали підготовку до приватизації останніх 25% цього комбінату, які вони потім придбали у 2001-му лише за 13 мільйонів доларів!

І ось, готуючись до цієї відверто корупційної афери, вони найняли собі аудиторську фірму «Стандарт», щойно відкриту 23-річною Оленою Шуляк, яка тільки-но отримала ліцензію аудитора.

Збіг, Олені Шуляк просто пощастило?

Віритися в це важко. Але чудеса тривали, і лише через кілька місяців Шифрін і Шнайдер включили «Стандарт» до складу Midland Group, зробивши Шуляк своїм особистим аудитором.

І тут уже можна тільки здогадуватися, як і чим Олена Шуляк (начебто українка за походженням) змогла так догодити прагматичним «сталевим євреям».

Таким чином, саме в Midland Group Шуляк отримала свій досвід великої серйозної роботи, піднялася як бізнесмен, заробила перші великі гроші і завела численні корисні зв’язки.

З 2000 по 2006 роки вона очолювала в Midland Group департамент аудиту та аналізу фінансово-господарської діяльності — дуже відповідальне доручення, враховуючи, що в ті роки підприємства олігархів лавірували між законом та відвертим криміналом.

«Обличчя аудиту» настільки великої компанії потребувало підвищення свого рівня, тому в 2003-2005 р.р. Шуляк пройшла заочне навчання у Міжнародному інституті менеджменту, отримавши диплом магістра бізнес-адміністрування (МВА).

Також «Midland Group» сплатив їй короткий курс лекцій у бізнес-школі Carnegie Mellon Tepper, яку Шуляк потім занесла у своє портфоліо як «стажування за кордоном».

Ставши довіреною особою Шифріна та Шнайдера, Олена Шуляк отримувала від них нові важливі доручення. Так, у 2005 році вони делегували її до наглядової ради ЗАТ «Експрес-Банк», яке контролювало Ігор Дворецький — акціонер і член правління «Запоріжсталі». А 2007-го, коли «Midland Group» почала вкладати свої «сталеві долари» в нерухомість, саме Олена Шуляк очолила відділ «Midland Development».

Причому, що цікаво, спочатку це була київська філія російського підрозділу компанії (і нерухомість реєструвалася на рф), і лише через рік на його базі було створено Midland Development Ukraine, директором якого призначили Олену Шуляк.

Так аудитор став забудовником, і Олена Шуляк отримала нові корисні зв’язки в КМДА та столичній «будівельній мафії».

2008-го «Midland Development Ukraine» встигла завершити низку великих проектів — наприклад, столичний офісний центр на Турівській. Але потім трапилася світова криза, наслідком якої став поділ бізнес-імперії «сталевих євреїв».

2009-го Шифрін, якому дісталася євразійська частина Midland Group, вирішив взагалі вийти з України, і процес поступового розпродажу його активів розтягнувся з 2010 по 2014 рік. При цьому фінансування будівельних проектів в Україні перевели з українських банків на російські філії, а потім і воно закінчилося. Так, здачу БЦ «Сігма» перенесли спочатку на 2012 рік (і гроші пішли через ВТБ-банк), потім на початок 2014-го, а реально завершили лише 2015-го.

Олені Шуляк довелося шукати інших джерел фінансування вже розпочатих проектів. Вона зверталася до інших забудовників, пропонуючи їм увійти, намагалася продати ділянки, шукала кредити. Її життя вже не було таким спокійним і спокійним, як раніше, і здобуття третьої вищої освіти (КНУ, факультет психології) довелося покинути.

З іншого боку, необхідність рятувати залишки Midland Development Ukraine дали поштовх її самостійності та активності, що було зазначено у 2010 році: газета «Дело» включила її до свого Топ-100 українських «бізнес-леді». Тоді ж Шуляк стала одним із лауреатів «Національної премії в галузі нерухомості».

Олена Шуляк, Заремба, Столар та офшори

Свого часу багато «слуг народу» були пов’язані з російським бізнесом, а деякі навіть з російськими чиновниками. Але після приходу до влади та політичного «перевзуття» в патріоти України їм довелося це спростовувати. Ось і Олена Шуляк у 2020 році спробувала відхреститися від свого минулого, заявивши журналістам наступне:

«До 2014 року Midland Development була частиною фінансово-промислової групи, яка працювала в Україні, росії, Канаді, США та країнах Європи. Але коли в Україні відбулася революція Гідності, акціонери компанії вирішили не працювати у нашій країні»

Можливо, їй тоді повірили, але ми тепер знаємо, що ця заява була брехливою від початку до кінця.

Адже Midland Group розділилася і почала вихід з України задовго до Євромайдану, кинувши Midland Development Ukraine та Олену Шуляк на самостійне фінансування. Тож її апеляція до «революції Гідності» у разі є просто політичним кривлянням. Але навіщо? А відтак, що тоді, у вересні 20202-го, Олену Шуляк обрали членом ТСК ВР з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Журналісти відразу згадали, ким вона була в минулому і з ким вела бізнес — отже Шуляку довелося ховатися за «ідеали Майдану», які вона навряд чи поділяла.

2014-го Шуляк мав інші турботи: закінчити свої проекти на тлі нової, вже внутрішньоукраїнської кризи, коли економіка країни котилася під укіс. Судячи з того, що Midland Development Ukraine перекваліфікувалася з самого будівництва на надання аудиторських та консалтингових послуг у сфері будівельного бізнесу, грошей на нові проекти Шуляк не знайшла. Це поставило під сумнів її колишні регалії будівельної бізнес-леді.

Проте Шуляк далеко не бідувала. Її партнером із фірми «Стандарт» стала Катерина Редько — ще одна київська бізнес-леді, яка також є директором ТОВ «Парус Холдинг» (44064310), що належить скандальному забудовнику Вадиму Столару (у ВР 9-го скликання був депутатом фракції ОПЗЖ). Це красномовно свідчить про зв’язки Шуляк та Столара, як би наша «слуга народу» це не заперечувала!

Партнером Шуляк з Midland Development Ukraine є та сама Ольга Заремба , про яку ми згадували вище. Виходячи з інформації, оприлюдненої Куршутовим, Заремба може бути для Шуляка дружиною її брата (рідного, чи двоюрідного).

Але в будь-якому випадку, дружать вони вже дуже давно: ще 2005-го Ольгу Зарембу запросили працювати до бюджетного відділу Midland Group, а 2007-го вона стала фінансовим директором Midland Development Ukraine, в якому потім отримала 50% частку .

А у 2020-му році статутний капітал цієї фірми чудовим чином за один день виріс зі 100 тисяч гривень (по 50 у Шуляк та Заремби) до 3,6 мільйонів (по 1,8 мільйона у кожної).

Хороші гроші для аудиторів та консультантів.

Додамо також, що з 2014-го Заремба є виконавчим директором MA.Group (що належить Андрію Малафєєву) та головою наглядової ради Інституту міського цивільного проектування. З цим Малофєєвим особисто пов’язана і сама Шуляк: 2014-го вона стала головою наглядової ради ТОВ «Української будівельної спільноти» (Ukrainian Building Community), засновником якої є Андрій Малофєєв. Однак ця організація ніяк себе не виявила і, можливо, є фіктивною.

А тепер про офшорні скандали Олени Шуляк.

У ході реорганізації Midland Development Ukraine Шуляк і Заремба записали її на віргінську офшорну фірму Infrair Assets LTD (реєстр. № 1791268).

Ще однією їхньою фірмою, оформленою на цей офшор, є ТОВ «Кріейтор» (ЄДРПОУ 34980661). Історія цього придбання привертає увагу: влітку 2017-го статутний капітал цієї фірми зріс з 0 до 99 мільйонів гривень, з яких з яких 75,24 мільйона була часткою Ольги Заремби. А потім Заремба передала Шуляку половину своєї частки (37,62 мільйона гривень), зробивши подругу співвласником. Передала, отак запросто? Схоже, вони справді рідні!

ДАЛІ БУДЕ…
 

Джерело: skelet.info