Паляниця у них давно вже «краюха»
У 2018 р. в рф мешкало близько 3 млн. (останні офіційно-об'єктивні дані) українців.
Це – з арбайтерами. Нашого ж постійно прописаного у рашці брата за підсумками останнього перепису населення у 2010 році було 1 927 988 осіб.
Тобто, включно з тими, хто ще пам'ятає батька з матір'ю, все життя мріє навідатись до рідних горбків, та все якось так, і хоч вже не здатен вимовити слово «паляниця», але, принаймні, уявляє що це.
Серед постійних етносів рф українці з 1,35 % від усього переписаного тамтешнього населення на третьому місці після татар – тих 5 310 649 осіб, або 3,87 % від загального числа населення.
Природно було би очікувати, що наше земляцтво стане осереддям боротьби з бункерним придурком. Кому ще повстати?! Коли вбивають, ґвалтують, грабують твоїх братів і сестер?!
Жодної згадки про повстале українство на чужих, мордорських теренах…
Остання календарна інформація Гуглу про антивоєнні протести на росії датується 31 березня – повідомлялося, що координатором всеросійського «наперекору» несподівано для нього самого став такий собі рух «Весна». Віддаючи належне сміливості, ба – мужності цих перерахованих на пальцях «весняних» протестувальників «тримати одне одного за руки за ноги, щоб утруднити розтягнення», констатуємо – залишається сподіватися лише на солідно проплачений тандем юсупова з пуришкевичем…
Загалом спротив решток так званого російського громадянства путінському фашизму пішов у свисток і набув вигляду сором'язливого зніяковіння голубого злодюжки, завгоспа 2-го будинку Старсоцзабезу. Ліберальна «Медуза» десь помітила «низову хвилю невдоволення, що наростає недостатньо швидко, але наростає». Певно, ми з ними – на різних планетах. Точно – дивимося урізнобіч.
Свистите, ліберали, свистите. Бо на тлі жахіть Маріуполя, Бучі, Бородянки, Харкова, Ірпеня, Чернігова ваш пафос «збільшення числа публічних осіб, котрі висловлюються проти», є відвертим блюзнірством. І повертається ж язицюра нести отаке: «Знаменитості все ж частіше виступають проти, ніж за. Це не дуже серйозно, але все ж дещо»!
«Наростає хвиля»… Будьте ви усі, озвірілі бабуїни, прокляті на віки-вічні, якщо оце для вас тільки «все ж дещо»: «9 березня кілька солдатів російської армії увірвалися до будинку. Чоловік намагався захистити дружину та дитину. Тому вони розстріляли його у дворі. Після цього двоє військових неодноразово ґвалтували дружину. Вони йшли, а потім поверталися. Тричі поверталися, щоб зґвалтувати її. Погрожували, що якщо вона буде чинити опір, вони зроблять зле її маленькому хлопчику. Щоб захистити свою дитину, вона не чинила опору».
Так, щодо глибинного рашистського бидла, яке у параноїдальному екстазі щодалі все більше підтримує свого щура, ми маємо переконати світ у безальтернативності його денацифікації. Усе згодиться: кастрація, лоботомія, ампутація. Залишати цю лепру на тілі планети – самогубство.
Але чому українець скидає сьогодні бомби на хату своєї рідної бабці, у котрої він проводив усі свої шкільні літні канікули? Об'їдаючись варениками з вишнями? Мліючи від виробленої «на буряках», шкарубкої бабусиної долоні на голові, безмежно щасливий від неусвідомленої належності до роду з Черкащини, Полтавщини, Хмельниччини?
Чому вас заціпило, принишклі на расєї українці?! Нелюди нищать ваш рід! Виходить, що національність не має ніякого значення для примата з хватально-ковтальним і вставляльно-виймальним інстинктом…
Голос крові? Німує. Висох. Мантри маніяка соловйова про «бендеру» і «правосєка», вялікого путіна і «нациків, які розбомбили вокзал в Краматорську» затлумили пам'ять про бабусині вареники.
Щоб голос крові був голосом, треба залишатися людиною. Паспорт українця, генерал-майора, заступника командувача гвардійської загальновійськової армії західного військового округу збройних сил мордору тимура трубієнка зафіксував лише оболонку. Рука рашистського садиста трубієнка креслить стрілки із жалом на Кременчук, де мешкає його мати Марія Опанасівна.
Отаке воно, лялі, українське питання. З бомбами матінці на голову.
Все буде Україна. Лише тут, в Україні.
P.S. Ваш автор, колеги, виходить, садюга? Бо жалкує, що запроданці змалечку не передавилися варениками. Жорстоко? Маємо право. Отам, серед манкуртів і наша рідня.
