Пам'яті командира, який встановив український прапор на кордоні з росією
Генерал Армії УНР, який у 1918 році визволяв Донбас від більшовиків і вивів українські війська на кордон із росією.
5 вересня 1870 року народився Володимир Сікевич — видатний український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, дипломат та один з активних учасників Української революції 1917–1921 років. Він увійшов в історію як командир, який очолював звільнення Донбасу від більшовиків у 1918 році та встановив український прапор на кордоні з росією.
Народився на Київщині, закінчив Київське піхотне юнкерське училище. Учасник російсько-японської та Першої світової воєн, де здобув чин полковника та численні нагороди.
Після революції 1917 року українізував свою частину. На початку 1918 року став командиром Гайдамацького коша Слобідської України, брав участь у визволенні Києва від більшовицьких військ Муравйова.
У квітні 1918 року очолив Слов’янську групу Окремої Запорізької дивізії. Його війська звільнили від більшовиків Слов’янськ, Бахмут, Микитівку, Дебальцеве та вийшли на кордон з росією (станція Колпакове), де розгорнули жовто-блакитні прапори.
За часів Директорії УНР був призначений головою військово-санітарної місії у країнах Центральної та Південної Європи, згодом — послом УНР у Королівстві Угорщина.
1 травня 1924 року, після ліквідації українського дипломатичного представництва в Угорщині, за наказом Симона Петлюри виїхав як делегат УНР до Канади та оселився в Торонто. Був одним із лідерів української громади в Канаді, очолював антибільшовицькі та ветеранські організації. Написав капітальну п’ятитомну працю спогадів «Сторінки із записної книжки».
28 травня 2011 року в Києві, на Оболоні, було відкрито пам’ятник старшинам Армії УНР — уродженцям Києва. Пам’ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох боків закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва й імена яких вдалося встановити історикам. Серед інших вигравірувано й ім’я Володимира Сікевича.
