Паразити-2
Як «Слуга народу» Максим Козицький забезпечує своєму батькові мільярди від держави й тисне на розслідувачів корупції.
У середовищі блогерів та журналістів активно обговорюють негласну вказівку не писати негативу про сім’ю українських підприємців та політиків Козицьких. Подібне в Україні не рідкість, але тут вказівка нібито була зі самої гори, з Офісу президента. Моніторинг ЗМІ підтверджує – вказівка таки є, і це аж ніяк не черговий фейк.
Йдеться про родину газового підприємця Зіновія Козицького, один із синів якого, Максим, очолює Львівську обласну військову адміністрацію та організацію партії «Слуга народу», а інший – Степан – активно допомагає батькові в бізнесі. Потужний пресинг з боку представників ОПУ щодо преси розпочався після того, як у ЗМІ з’явилися публікації про зв’язки родини Козицьких із «Газпромом» та величезну кількість державних тендерів, які виграють їхні бізнес-структури.
Зіновій Козицький та «Газпром»
Зіновій Ярославович Козицький – український бізнесмен, один перелік підприємств якого займає цілу сторінку та складається з кількох десятків назв. Бізнес Козицького широко диверсифікований, проте основні гроші він заробляє в енергетичному секторі: тут і газ, і нафта, й сонячна енергетика.
Слід зазначити, що після призначення його сина Максима головою Львівської ОДА бізнес Зіновія Козицького різко пішов угору.
У зв’язку з цим просто не могла залишитись непоміченою інформація про те, що фірма Зіновія Козицького, ТОВ «Бурова компанія «Горизонти», отримала спецдозвіл на роботи з пошуку газу в Полтавській області. У тому, що вона там газ знайде, можна не сумніватися: родовища газу та нафти на Полтавщині є, причому там давно ведеться промисловий видобуток і того, й іншого.
Тендер із розвідки газу, який виграло ТОВ «Бурова компанія «Горизонти», не єдиний – за останні два роки компанія отримала від держави майже три з половиною мільярди. Замовниками є державні «Укргазвидобування» та «Укрнафта».
Але в цьому випадку суть в іншому - ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» через свого власника Зіновія Козицького пов’язана з «Газпромом». ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» є правоспадкоємцем двох інших фірм Козицького – ТОВ «Горизонти» та ТОВ «Сервісна компанія «Горизонти».
У ТОВ «Горизонти» структуру власників розподілено так:
Громадянин Чехії Карел Комарек, якому належить 80% ТОВ «Горизонти», тісно пов’язаний із російським «Газпромом». Про це писали після того, як ТОВ «БК «Горизонти» отримало право на вишукувальні роботи та розробку газу в Полтавській області, тому нагадаємо ланцюжок лише коротко: Карел Комарек є співвласником російсько-чеського підприємства Moravia Gas Storage as, яке у 2006 році збудувало газосховище в Чехії для обходу української газотранспортної системи. До наглядової ради Moravia Gas Storage as свого часу входили ексрезидент ГРУ в Сирії Трегуб і заступник глави «Газпрому» Олександр Медведєв, якого журналісти німецької Welt am Sonntag називали «рукою путіна, який нагороджує вірних Москві і карає зрадників». Крім того, Карел Комарек має в своїй власності нафтовий термінал «Самара» в росії.
Але це ще не все – у 2014 році ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» заявило про своє злиття з чеською MND.
Тоді, зважаючи на все, реалізувати «проєкт гідророзриву з ENI» не вдалося, але набагато цікавіша компанія MND, з якою «злився» Зіновій Козицький. Чеська MND (Moravske naftove doly) – це саме та компанія, яка будувала з «Газпромом» нафтосховище в Чехії. І належить вона Карелу Комареку.
З усього цього випливає один висновок – Зіновій Козицький, син якого керує Львівською обласною організацією партії «Слуга народу» і за сумісництвом очолює Львівську обласну військову адміністрацію, щонайменше з 2014 року співпрацює з чехом Карелом Комареком, який є партнером російського «Газпрому». Ба більше – компанії, в яких Карел Комарек та Зіновій Козицький є співвласниками, отримують від України не просто право на видобуток корисних копалин, у тому числі критично важливого для країни, що воює, газу, але до того ж роблять це за державні гроші.
Тендери Зіновія Козицького
Про те, що компанії Зіновія Козицького останні п’ять років стали переможцями ненормально великої кількості державних тендерів, теж писали неодноразово. І на авторів цих публікацій, і на ЗМІ, які їх розміщували, теж чинився тиск. І значну частину інформації теж вичищено. Причому йдеться не лише про тендери у сфері нафтовидобутку, а й про тендери від Генпрокуратури та від НАЗК. Які за обов’язком служби мали б перевірити інші тендери родини Козицьких.
Але натомість вони купують послуги у фірм, що належать Зіновію Козицькому, син якого є однією з вищих посадових осіб держави. Так що про перевірки і вже тим паче про кримінальні справи просто не може бути мови. Фірма Козицького «Фінпорт Текнолоджіс Інк.» стала переможцем у 201 тендері, уклала та виконала договорів на загальну суму понад 61 млн грн, серед яких – підтримка та розширення вебпорталу для ОГПУ та обласних прокуратур, сайти яких були створені за єдиним шаблоном.
Проте роботами тільки для ГПУ та НАЗК Зіновій Козицький не обмежується – вище вже згадувалися тендери від «Укргазвидобування» та «Укрнафти», які виграло його ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» з російським корінням. Але ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» – не єдине. Тендери виграють й інші фірми Козицького. У загальному підсумку Козицькі отримали від держави понад 7,5 мільярда гривень. Здебільшого – від «Укргазвидобування» та «Укрнафти».
Чи причетний до виграшу цих тендерів Максим Козицький, один із керівників партії «Слуга народу» та державний службовець вищого ешелону? Питання риторичне. Чи свідчать виграні фірмою Зіновія Козицького тендери на постачання явно не найякісніших послуг Генпрокуратурі та НАЗК про наявність у нього корупційних зв’язків у цих органах? Питання теж риторичне. Чи мала СБУ після перших публікацій про зв’язки Зіновія Козицького з російським «Газпромом» перевірити ці публікації та відкрити кримінальну справу не тільки стосовно нього самого, а й осіб, які злили фірмі Козицького та Комарека понад 7,5 мільярда гривень, а також право на розвідку газових родовищ? Питання теж риторичне.
Чи мав Максим Козицький подати у відставку з обох постів після першої публікації про зв’язки його батька з росіянами? Ні, звичайно – інакше його батько не отримав би від держави ті самі 7,5 мільярда гривень. Натомість на ЗМІ та журналістів, які опублікували всі ці компрометуючі матеріали, почався безпрецедентний тиск. В якому активно взяли участь і ОГПУ, і СБУ, і ОПУ, і НАЗК. Хто це все організував? Відповідь, як нам здається, трохи очевидна.
