Податкова мотузка на шиї українців

У Forbes назвали основні зміни до законопроєкту про підвищення податків

Останні два тижні уряд, депутати та бізнес ведуть перемовини про зміни до урядового законопроєкту № 11416 про підвищення податків, законопроєкт на розгляд винесуть на початку вересня.

Про це повідомляє Forbes.

Урядовий законопроєкт про підвищення податків, найімовірніше, винесуть на розгляд Верховної Ради на початку вересня. У нього наразі вносять зміни.

Дискусія почалась після зустрічі Ради підприємців з премʼєром, міністром фінансів та головою податкового комітету 31 липня. На ній представники бізнесу запропонували не підвищувати податки, а спершу детінізувати економіку.

Проте, без підвищення податків не обійтися, кажуть у Кабміні та Раді. Але певні зміни до урядового законопроєкту депутати та бізнес вже погодили.

Основні зміни:

• податок на оборот для юридичних осіб за ставкою 1%, ймовірно, замінять на підвищення ПДВ. Обговорюється підвищення на три-чотири відсоткових пункти – до 23-24%;
• авансовий платіж для АЗС у розмірі 4000 грн за кубометр потужності зберігання пального замінять на фіксований платіж за кожен об’єкт. Робочий варіант – мінімальний платіж 60 000 грн з однієї АЗС на місяць.

Плани зі збільшення військового збору для фізичних осіб та ФОПів залишаються в силі. Для фізосіб ставка збільшиться з 1,5% до 5%, для ФОПів: третя група – 1% від доходу, решта груп – 5% у розрахунку з двох мінімальних зарплат на місяць (за поточного рівня мінімалки платити доведеться 800 грн на місяць).

Податок на посилки вартістю до 150 євро теж залишається на порядку денному. Також велика ймовірність, що в законопроєкті залишиться норма про військовий збір у 5% на вартість усіх послуг мобільних операторів.

Дискусійні ставки:

• військовий збір у 5% від продажу нерухомості;
• військовий збір у 5% з придбанням у банках дорогоцінних металів;
• військовий збір 15% при купівлі нового автомобіля;
• військовий збір 30% для роздрібного продажу ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каміння.

«Ймовірно, частина з них не увійде до фінального законопроєкту, бо логіка цих податків не до кінця зрозуміла», — каже один з депутатів фінансово-економічного блоку Ради.

У разі ухвалення закону нові норми запрацюють з жовтня.

Нагадаємо, що старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар висловив свою думку щодо потенційного підняття податків в Україні.

Про це він висловився у соцмережі Facebook.

Я прийняв за останній тиждень участь у двох десятках зумів з європейськими та американськими колегами, де ми обговорювали цю кричущу тему.

І я показую їм ці два чарти (котрі ви бачите в цій публікації) і запитую: фактичне (!) перевиконання бюджету-2023 року, порівняно з планом, прийнятім парламентом - 56% (!), прогнозоване перевиконання бюджету (за всіма видами надходжень: податки, гранти, дивіденди держкомпаній, зовнішнє фінансування) виходячи з факту перевиконання в першому півріччі – ну ніяк не менше 30%...

І я запитую колег: скажіть, будь ласка, що б ви порадили робити воюючій країні, де підприємства банкрутують щомісяця, робітники втрачають робочі місця, а ті хто залишилися – виживають із останніх сил, намагаючись вже не заробити щось на третій рік війни, а просто зберегти свої трудові колективи?

Я розумію, якби бюджет стікав кров'ю, дефіцит бюджету не було б чим покривати, а війна вимагала б збільшення фінансування. Але ж ні! – Все навпаки!

В бюджеті був закладений дефіцит в 37 млрд доларів – на сьогодні підтверджене західне фінансування ВЖЕ 46 млрд (!) і ще G-7 ухвалює новий кредит в 50 млрд (!) і перенадходження зовнішнього фінансування, якщо хоч частина його зайде в четвертому кварталі 2024 року страшно навіть рахувати!

Податкові надходження – перевиконання (вже!) на 142 млрд грн за перші 6 місяців (самі порахуйте скільки це буде за рік).

І водночас – з боку Гетьманцева та Мінфіну вперті спроби ПІДВИЩЕННЯ податків, котрі здатні бульдозером знести ті залишки приватного сектору економіки, що чудом вижили за три роки війни...

Як це назвати? – запитую я у західних колег.

Вони бояться назвати це словом ДИВЕРСІЯ, вони уникають в економіці політичних оцінок.