Покарання для зрадника

Начальник виробництва «Аерокоптер» у Полтаві отримав умовний термін за виправдання агресії росії.

Полтавський районний суд 10 червня 2025 року у відкритому судовому засіданні розглянув кримінальну справу за категорією «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» — виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників — щодо Валерія Ніщенка, українця, громадянина України, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, з вищою освітою, який перебуває у цивільному шлюбі, працює начальником виробництва ТОВ «КБ «Аерокоптер», раніше не судимого (судимість погашена згідно зі ст. 89 КК України).

У результаті судового розгляду Ніщенка було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування та заперечення збройної агресії РФ, вчинене повторно).

Згідно з обвинувальним актом, правопорушення було вчинене за таких обставин:
(далі — витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень, де Ніщенко Валерій позначений як ОСОБА_4)

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_4 займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (Російської Федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, реалізуючи та бажаючи довести його до кінця, і досягнути злочинну мету, 04 квітня 2023 року у проміжок часу з 09 год. 44 хв. до 09 год. 47 хв., перебуваючи у приміщенні свого робочого кабінету ТОВ «КБ Аерокоптер» (м. Полтава, вул. Зіньківська, 52) у ході розмови озвучив наступну інформацію: « Сейчас это считается Полтавщина, Украина. Какая н…* Украина? Украина во время Полтавской битвы уже была в ж…*. Была под этим под турками. Б…*, это была малороссия и уже когда, полки формировались. Вот эта Украина, тут русские люди восстали б…*, мои предки восстали, потому что у меня лучшая половина, б…* крови вот этой вот, которая на этой територии была. И то не факт, что они жили там, потому что тогда, когда присоединяли, б…*, эту самую освобожденную от Османской империи эту часть. Там было всего населения пятьдесят тысяч и то только-только каких то там, б…*, кочевников, б…*, а потом заселяли сюда русских б…*. Ярославская, с Новгородской области заселяли. Два миллиона заселили сюда, население уже срусили, как оно называлось, а потом ещё по сто тысяч молдаван переселили. В первую от турков защищали б…*. Потом б…*, когда вырезали этих самых? Югославский, сербов, сербов сюда тоже сто тысяч пустили. Так что здесь, б…*, украинцев вообще н…* нет тех, кто делал Украину.

Ну Богдан Хмельницкий тогда завоёвывал, устраивал миры, б…*, перекрещивали опять униатов, б…*, в православных, б…*. Принимайте православие московского патриархата, тогда вы будете украинцы. Кто создал Украину? Мы создали Украину, то есть те, кто жили на той территории, где я жил, их потом врезали турки и никого не осталось. Те, кто жил на этой территории, восстали против поляков, резали их, и Украина была создана не как Евросоюз, а как за россию. Да. Это русские. Потом все переобулись, б…*, ну это ж. Ну мы вернём всё это дело, и я против того, чтобы одавать землю, там оставлять им. Н…*! Всех, б…*, отвоевать всю територию, б…*, ввести вот эти вот, б…*, комендатуры, б…*, и пока б…*, последнего п….* б…*, не перевоспитают или, б…*, не расстреляют, б…*. Не пускать во власть, не пускать бизнес, не пускать никуда. Б…*, вот рабочий б…*, мастер максимум это всё б…*, н…*.»

Висновок експерта №119 від 26 серпня 2024 року, складений за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи експертами Полтавського відділення «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», підтверджує наявність у висловлюваннях лінгвістичних ознак виправдовування та заперечення збройної агресії РФ проти України, зокрема шляхом її представлення як внутрішнього громадянського конфлікту.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за:

• ч. 1 ст. 436-2 КК України — виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України,

• ч. 3 ст. 436-2 КК України — ті самі дії, вчинені повторно.

Суд ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20.03.2025 року, укладену між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4.

Призначити покарання:

• за ч. 1 ст. 436-2 КК України — 1 рік позбавлення волі;

• за ч. 3 ст. 436-2 КК України — 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України:

• періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

• повідомляти уповноважений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Судові витрати у матеріалах кримінального провадження становлять 25 747,52 грн. Враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд зменшив суму до сплати до 2 000 грн, які стягнуто з обвинуваченого на користь держави, а решту витрат компенсовано за рахунок держави.

Чи не занадто м’яке покарання для зрадника і колаборанта?