Політичний шкандаль в Україні та його наслідки
Хлопчик, який постійно кричав «Вовк!», здається, догрався. Вигадані «злі язики Банкової» та «джерела з Офісу Президента» як завжди збрехали.
30 січня 2022 року став днем, який сполохав не тільки українців, як західні медіа. Красномовним доказом слугує наступна цитата із нібито поважної британської газети «The Times», яка посилається на «свої джерела», але чомусь не називає їх (можливо, ці «джерела» ллються з Кремля?):
«Президент України відновив генерала Валерія Залужного на посаді Головнокомандувача Збройних Сил під тиском військового керівництва на тлі чуток про зростання розбіжностей. Якщо Володимир Зеленський хоче, щоби військовики довіряли йому, то повинен навчитись довіряти Залужному. Радники, які є близькими до Зеленського, налили йому теплу ванну, за межами якої важко побачити реалії фронту».
Дивина, та й годі. Ніхто в очі не бачив підписаного президентського указу про відставку Залужного, але всім кортить про це розповісти, як свого часу розповідав сам Зеленський про травневі шашлики. Не інакше ми спостерігали за черговою ворожою інформаційно-пропагандистською спецоперацією; але давайте за порядком...
Схвильовані новини про нібито звільнення генерала Залужного масове обурення та шок у суспільстві, опозиція вочевидь готувала оголосити про Майдан, але вчасно злилася (як завжди). Те, що сталося 30.I.2023, більше нагадує диверсію, влаштовану проти України та нашого військового керівництва, яка може вплинути на політичну ситуацію далеко за межами країни.
Все почалося з публікації безіменних пліток і чуток (ніколи не робіть подібного, як мінімум тричі не перевіривши відфільтровану інформацію!) про нібито звільнення Зеленським генерала Залужного. Ця новина була розміщена у соціальних мережах спершу Бориславом Березою і підхоплена оточенням Петра Порошенка, викликавши величезний резонанс.
Невпевнені спростування з боку оборонного відомства лише посилили підозри у тому, що «нагорі щось відбувається». Однак у голос всі боялися сказати правду й розтлумачити суспільству, що звільнений з посади головкома ЗСУ бойовий генерал — це 100%-во найрейтинговіша політична фігура, яка затьмарить рейтингозалежного блазня з «Кварталу 95».
Зовнішній полягає у тому, що ця диверсія була спрямована проти України та її інтересів. Низка західних експертів та аналітиків вважають звільнення генерала Залужного відсуванням української тематики на задній план у політиці США, де кілька тижнів тривають свої баталії між прихильниками Дональда Трампа та Джозефа Байдена, і як наслідок, це могло б призвести до послаблення постачання зброї та фінансування.
Що ж стосується внутрішнього, то безпідставні фейкові чутки про ймовірне звільнення генерала Залужного стали б каталізатором до заворушень в українському суспільстві, підґрунтя до якого постійно готують окремо один від одного Кремль і вітчизняна опозиція. Яка «гарна злука», чи не так?
Ніхто при здоровому глузді, розуміючи всі небезпеки, які цілодобово множить ресурсна федерація московії, не розвернув би армійські колони та не рушив походом на Київ; це безумство під час екзистенційної війни. А до цього час від часу закликають такі «консерви» сумнівної якості, як Юрій Швєц.
Та нема, куди правди діти, усунення Залужного від командування військами неминуче точно призведе до деморалізації Збройних Сил України, дискредитації влади в країні та підриву політичного впливу президента Зеленського. Цього не помітить тільки сліпий.
В умовах важкої боротьби з одвічним ворогом із північного сходу подібні політичні маніпуляції завдали б величезного удару по настроях та моральному стану населення і, зрештою, безпеці України. Шкандаль зі спробою усунути Залужного викликав занепокоєння й у західних партнерів, які, за твердженням іноземної преси, нібито «дали зрозуміти Києву, що відхід Залужного від командування завдасть серйозної шкоди інтересам України».
Змальована ситуація посилюється ще й тим фактом, що у США триває напружений двобій між республіканцями та демократами, де надання допомоги Україні — наріжний камінь. Відтак подібні демарші (якби вони дійсно мали місце) послабили б прихильників Києва у Вашинґтоні.
Республіканці (особливо трампісти) використовують будь-яку ситуацію, щоби підірвати позиції Білого дому та використати у передвиборній кампанії. Тому фейки відставку Залужного треба розглядати у тому числі й у цьому контексті, які постійно буде повертати у наш і західний інформаційний простір Кремль руками своїх агентів впливу.
