Польща закликала своїх громадян негайно залишити Іран
Британське посольство в Тегерані тимчасово закрили.
Міністерство закордонних справ Польщі закликало своїх громадян, які перебувають в Ірані, негайно залишити країну. Також відомство рекомендує утриматися від будь-яких поїздок до цієї держави.
Відповідне повідомлення оприлюднили на офіційній сторінці МЗС Польщі в мережі X 14 січня.
Польське дипломатичне відомство підвищило рівень небезпеки через нестабільну безпекову ситуацію в регіоні. Громадянам, які все ж вирішать залишитися в Ірані, рекомендують виявляти особливу обережність, уникати місць масового скупчення людей та постійно стежити за оновленнями офіційних повідомлень дипломатичних установ.
«Міністерство закордонних справ закликає до негайного виїзду з Ірану та радить відмовитися від будь-яких поїздок до цієї країни», — йдеться у заяві відомства.
Заклик Польщі пролунав на тлі загального загострення напруженості на Близькому Сході та масових протестів в Ірані, де, за даними незалежної правозахисної організації HRANA, загинули понад 2500 людей.
Раніше подібні застереження для своїх громадян видали й інші країни — члени ЄС та США, мотивуючи це ризиками довільних затримань іноземців і загрозою безпеці цивільних.
Велика Британія евакуювала персонал свого посольства в Ірані. Диппредставництво Сполученого Королівства працює дистанційно.
Про це 14 січня повідомило британське Міністерство закордонних справ.
«У зв’язку з поточним станом безпеки ми вжили запобіжних заходів і тимчасово вивели персонал Великої Британії з Ірану», — ідеться в дописі.
Уряд не рекомендує громадянам Великої Британії відвідувати Іран найближчим часом у зв’язку з нестабільною безпековою ситуацією через антиурядові протести.
У надзвичайних ситуаціях МЗС нині не зможе надати консульську допомогу особисто, а уряд Великої Британії не зможе допомогти своїм співвітчизникам, якщо вони потраплять у скрутне становище на території Ірану.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а згодом переросли в виступи проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року. Сили Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), поліція та ополчення застосовують насильницькі методи придушення демонстрацій. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї контролює армію, суди та медіа, покладаючись на КВІР як ключовий механізм збереження влади.
Найбільш запеклі сутички між силовиками та протестувальниками зафіксовані в західних регіонах країни, столиці Тегерані та південній провінції Белуджистан.
Глава поліції Ірану Ахмад-Реза Радан заявив про затримання великої кількості лідерів протестів, які координували дії в соцмережах. Лише в Тегерані заарештували 40 людей за нібито «фейкові пости», що, за версією влади, збурювали громадську думку.
Президент США Дональд Трамп пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, зазначивши, що США «будуть у бойовій готовності». У відповідь Хаменеї заявив, що Іран «не поступиться ворогу». Він визнав економічні труднощі, проте наказав «поставити погромників на місце».
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінювати на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників.
Влада Ірану заявила, що американські військові та комерційні об’єкти США в регіоні будуть «законними цілями» в разі втручання Вашингтона у внутрішню ситуацію через масові протести. У відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що Америка відповість «на рівні». Він уже запровадив 25% мита для країн, які ведуть бізнес з Іраном. Очільник Білого дому також закликав мітингарів в Ірані продовжувати протистояти владі й додав, що «допомога вже в дорозі».
Польща, США та Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Велика Британія запровадила нові санкції проти Ірану.
В уряді Ірану підрахували, що за понад два тижні протестів у країні могли загинути близько двох тисяч людей, тоді як Міжнародна правозахисна організація Iran Human Rights (IHRNGO) заявила, що кількість загиблих могла перевищити шість тисяч.
