Пригоди ЧМО у зеленому Задзеркаллі
Коментуємо оскароносні сюжети...
Щодо прямих контактів нашого дядька з одіозним суддівським «банкоматом» Чаусом – Бог милував. І можна з упевненістю стверджувати, що кобищанські насельці місцевого мамаєвського феоду найменше переймаються варіантами запобіжних заходів у справі про хабарництво ЧМО (Чауса Миколи Олексійовича).
Ба, більше того – за нашими парканами дядьки і тітки з потужним совковим бекграундом наднову зірку, що спалахнула над молдавсько-українськими міждержавними стосунками, плутають з Пушкіним, Лєрмонтовим і Мазепою. Поб'ємося об заклад, панове, що кондовий кобищанець й Івана Петровича, ім'я котрого носить згарище кінотеатру на Круглій площі, вважає депутатом міськради від Рідного міста.
Тому з'ясовувати політологічні уподобання середньостатистичного кобищанця – справа марна. Його участь у політиці обмежується порівнянням ваги передвиборних пакетів з простроченим продуктовим набором.
Саме тому нардепами у Полтаві обираються жомові науковці киви, інфузорійно-прості демагоги капліни, мерами – неписьменні комсомольці мамаї, а архітектурний ансамбль Круглої площі поступово перетворюється на ілюстрацію Ліниного шедевру: «...І виє вовк. І вулиця чужа в замет сміється чорними зубами».
Ми – до притомних. Запитуємося вкотре, як довго триватиме тестування нації на розрив? Який ще коник треба викинути придуркам, щоб увірвався терпець у громадянського суспільства?
Чи це ми, наділяючи себе неіснуючими чеснотами і уявною належністю до цивілізації, ставимо запобіжники від запаморочення і втрати здатності сприймати навколишнє? Адже вже лише трохи глибше занурення у будь-який владний зашквар ставить тебе перед необхідністю визнавати – ти, пане, на порозі обсесивно-компульсивного розладу.
Тут і до китайського «коро» недалеко. Ні-ні, товариство, не проминіть посилання! Нам то що, а уявіть, якби оце коро наздогнало блазня-президента?! У котрого функціонал органів перевернутий з ніг на голову?
Хочете, шановний читачу, правди? Ось вона жорстока і без прикрас:
Чауса з Молдови за домовленістю з проєвропейською Санду вивіз Порошенко на спецтранспорті «Рошен»; тримав «на підвалі» все ще своєї фабрики у Липецьку; суддя-праведник зазнав нелюдських тортур – барига катував його особливо витонченими, середньовічними способами, вибиваючи зізнання, де захована четверта і п’ята банка з общаком Дніпровського райсуду Києва, та схиляючи до вступу до Європейської солідарності; Чаус втік від олігарха до рідної України і, коли переходив кордон в районі сумського Краснопілля, став об'єктом сутички прикордонного наряду з п'яними, але пильними есбеушниками «Б» (Баканова); поспішаючи на першу домовлену зустріч з найвеличнішим лідером, Чаус заблукав і вийшов на околицю вінницького села Мазурівка на протилежному краю батьківщини, в сподньому, голодний (натирений у Липецьку шоколад закінчився ще на Лівобережжі); утямивши, що далі на захід знову Молдова і розлючена Санду, Чаус попросив політичного притулку спершу у місцевої сільради, а згодом – послідовно у СБУ, Феофанії і НАБУ.
Необхідне уточнення: як свідчить нардепка-перекинчиця зі "Слуг народу" у лави сумнівного майбутнього Анна Скороход, в перегонах з СБУ на боці НАБУ брали участь морські котики ВМС США та особисто Байден і лише неймовірна абсурдність ситуації утримала їх від втручання у внутрішні справи Зеленського – хлопці та дідо Джо практично вимерли зо сміху.
Чаусу втретє (досвід!) вдалася втеча – з Феофанії, люб'язно наданої ДУСею для відновлення здоров'я після низки патріотичних стресів, суддя рвонув прямісінько до бюро перепусток Кабміну, де майстерно зіграв роль ображеного атошника з гранатою під ніком «Володимир П». Вимагав сатисфакції від Порошенка за поставки неякісних кавунів на передову, повернення Мендель і обрання Зе на другий, третій, четвертий і п’ятий терміни.
Деякі вимоги Володимира П. у Нацполіції назвали «трохи перебільшеними». Залишається сподіватися, що перебільшення Нацполіція не пов'язує з термінами.
Ахтунг, панове! Вам не здається, що оцей карнавал кінчених дебілів явно підлаштований під невідворотне фіаско клоуна у Вашингтоні та оприлюднення Bellingcat розслідування вангергейту?