Присяга дивізії «Галичина» – міфи і факти

ІСТОРІЯ
02 червня, 16:11
Присяга дивізії «Галичина» – міфи і факти
Фото: bastion.tv

Аналізуємо справжні тексти присяг, і виявляємо, кому і в якості кого присягали дивізійники.

Внимание! Русская версия находится ниже.

Усі чули, що вояки дивізії «Галичина» приносили присягу, але мало хто уявляє, які саме слова вона містила. Аналізуємо справжні тексти присяг, і виявляємо, кому і в якості кого присягали дивізійники?

Одним з найбільш гострих питань, яке обов’язково виникає, коли мова заходить за 14-ту добровольчу гренадерську дивізію військ СС «Галичина», є питання військової присяги, яку приносили дивізійники.

Згадка про присягу, як правило, відбувається в двох наративах. Перший, назвемо його «колаборантський наратив», стверджує, що дивізійники присягали не Україні, а особисто Адольфу Гітлеру і Третьому Рейху. А значить, на підставі цього факту, вони є зрадниками України та українського народу, військовими злочинцями і колаборантами з ворогом.

Другий наратив, навпаки, є «ультрапатріотичним». За ним присяга військ СС, яку вояки дивізії приносили в 1943-1944 роках, зазвичай ігнорується (чимало українців взагалі про неї не знають), а головна увага зосереджується на присязі Української національної армії (УНА), яку дивізійники принесли в кінці квітня 1945 року.

Обидва ці наративи є помилковими, бо ґрунтуються на емоціях, а не на історичних фактах. Наявні джерела свідчать, що за всю історію військової формації, відомої широкому загалу під назвою дивізії «Галичина», в ній змінилося три варіанти присяги. Проаналізуймо наявні тексти і нарешті розберемося з питанням, кому і як хто присягали українські дивізійники?

Інтернет-мережею ширяться фейки

Якщо ви вб’єте в гугл запит «присяга дивізії Галичина», то одним з перших посилань, яке ви отримаєте, буде ось цей текст, російською мовою:

«Я, украинский доброволец, этой присягой добровольно отдаю себя в распоряжение Немецкой Армии.
Я присягаю Немецкому Вождю и Верховному Командующему Немецкой Армии  Адольфу Гитлеру в неизменной верности и послушании. Я торжественно обязуюсь все приказы и распоряжения начальников исполнять, а также все военные, государственные и служебные дела строго держать в тайне и тем самым верно и преданно служить Немецкой Армии и одновременно своей родине. Мне ясно, что я после своей присяги подвергаюсь всем немецким военным  дисциплинарным взысканиям. Конец моей службы как украинского добровольца  определяет Немецкая Армия».

Читаючи ці рядки пересічний читач не здогадується, що він є фейковим, і не підтверджується жодним документом. Так, ніяких посилань на першоджерело ви за посиланням не побачите.

Правдиві тексти присяги дивізії «Галичина»

Яким же насправді був текст присяги дивізійників? Для відповіді на це питання зазирнемо в архівні документи.

Організаційні питання формування дивізії «Галичина» регулювалися офіційним наказом Головного оперативного управління СС, датованим 30 липня 1943 року, за підписом обергруппенфюрера СС Юттнера. Серед іншого, в цьому документі наведений і текст присяги, який мали приносити українські дивізійники. Дослівно, в перекладі з німецької, він звучить наступним чином:
«Я присягаюсь перед Богом цією святою клятвою, що в боротьбі з більшовизмом буду безумовно коритися Верховному головнокомандувачу Збройних сил Німеччини Адольфу Гітлеру, і як хоробрий солдат я будь-якої миті готовий покласти своє життя за цю присягу».

Присяга дивізії «Галичина» – міфи і факти_1

Фото 1: Фрагмент з текстом присяги дивізії «Галичина» з документу Головного оперативного управління СС від 30 липня 1943 року.

До речі, точно такою ж була присяга добровольців Латиського легіону військ СС
Отже, саме такий текст виголошували дивізійники в кінці літа 1943 року, під час першої церемонії присяги. Відбувалась вона просто: на урочистому вишукуванні український офіцер дивізії в мікрофон виголошував слова, а вояки за ним повторювали.

Бачите, що текст доволі лаконічний, і без зайвих слів. Втім, ці рядки відразу розбивають два популярних міфи:
• Дивізійники дійсно присягалися виконувати накази Гітлера, проте не як політичного або державного лідера (фюрера), а виключно як військового керівника, і виключно для боротьби проти більшовизму (комунізму);
• Дивізійники не присягали Німеччині, бо жодної згадки про цю країну в тексті не має.
Для порівняння, наведемо присягу німецьких частин військ СС: «Присягаю тобі, Адольф Гітлер, як фюреру і канцлеру Рейху, у вірності й доблесті. Я клянусь коритися тобі і тим, кого ти поставиш наді мною, до самої смерті, нехай мені допоможе в цьому Бог».

Бачимо, що німці присягали особисто Гітлеру, як фюреру Рейху, в той час як українці – зобов’язувалися виконувати лише його військові накази. Воно й не дивно, бо українські дивізійники не належали до організації СС, а були іноземними добровольцями військ СС. Тому для них питання особистої вірності Гітлеру, яке зазвичай закидають дивізійникам, взагалі не піднімалося.

Наведений нами текст присяги використовувався з другої половини 1943 і до середини 1944 років. В 1944 році в СС розробили нову редакцію присяги для українських добровольців, з метою підкреслити їхнє національне самовизначення.

Текст нової присяги був наступним:
«Я присягаю святочно перед Богом, що в боротьбі проти більшовизму, для визволення мойого Українського народу, моєї Української Батьківщини, виявлятиму безумовний послух Найвищому Командувачеві німецьких Збройних Сил і всіх борців молодих європейських народів проти більшовизму Адольфові Гітлерові, і як хоробрий воїн не вагатимуся кожного часу для цієї присяги віддати життя».

Отже, зміст нової присяги чітко засвідчував, що українці у військах СС воювали за свою рідну землю – за Україну. А Гітлер в цьому процесі все також залишався їх військовим головнокомандувачем. Виключно військовим, не політичним. Німецький Рейх в тексті також не фігурував.

Першими присягу в такій редакції принесли українські вояки дивізії СС «Вікінг», на початку вересня 1944 року. По закінченні церемонії кожен вояк розписувався на спеціальному папірці з текстом присяги та отримував його, щоб зберігати в своїй солдатській книжці – «зольдбусі».

Присяга дивізії «Галичина» – міфи і факти_2

Фото 2. Листок з текстом присяги українських добровольців, який вручався вояку під підпис після церемонії (бачимо розпис вояка).

Ім’я Адольфа Гітлера було закреслено після війни, мабуть, для того, щоб не викликати зайвих запитань у можливих критиків.

В самій дивізії «Галичина» цей варіант присяги вперше використали вже під час перебування на Словаччині, восени 1944 року. З того моменту всі нові добровольці дивізії виголошували тільки такий варіант присяги.

Цікаво, що не дивлячись на офіційне використання цього тексту вже з другої половини 1944 року, райхсфюрер СС Гіммлер формально затвердив його лише 16 лютого 1945 року.

В квітні 1945 року 14-та дивізія військ СС була офіційно виведена зі складу військ СС і стала часткою Української національної армії.

В березні 1945 року головнокомандувач УНА генерал Павло Шандрук розробив наступний текст присяги УНА:
«Присягаю всемогучому Богові перед Святою Його Євангелією та Животворящим Хрестом, не шкодуючи ні життя ні здоров'я, скрізь та повсякчас під Українським Національним Прапором боротися зі зброєю в руках за свій Нарід і свою Батьківщину Україну. Свідомий великої відповідальности присягаю, як вояк Українського Національного Війська виконувати всі накази своїх начальників слухняно і беззастережно, а службові доручення тримати в таємниці. Так нехай мені в цьому допоможе Бог і Пречиста Мати».*
цитується за ювілейним альманахом на честь 50-ття 1-ї УД УНА.

Якісь коментарі до цього тексту зайві, бо він і так достатньо промовистий. 25 квітня 1945 року, перебуваючи на фронті в Австрії, частка підрозділів дивізії офіційно принесла дану присягу на урочистій церемонії, ставши 1-ю українською дивізією Української національної армії (1-ша УД УНА).

Втім мало хто знає, що фактично повністю присягнули лише 30-й полк дивізії й учбово-польовий батальйон. Інші підрозділи – 29-й і 31-й полки, артилеристи, фузилери, сапери перебували на передовій, і через цю причину не могли повністю складати дану присягу. Для вирішення цього питання сформували спеціальні церемоніальні групи з військовослужбовців цих підрозділів. Вони взяли участь у церемонії і присягнули, в тому числі, і за інших вояків. Ця присяга стала останньою в історії військової формації, відомої під узагальнюючою назвою дивізія «Галичина».

Необхідний висновок

Аналіз всіх трьох наявних текстів присяги дозволяє нам сформувати достовірну історичну картину:
• Дивізійники присягалися виконувати накази Гітлера суто як військового головнокомандувача і суто для боротьби з більшовиками;
• З другої половини 1944 року в тексті присяги фігурувала Україна, за визволення якої від більшовизму вояки клялися боротися;
• Німеччина в жодному з текстів не згадувалась;
• Сутність обох «есесівських» текстів в тому, що українці віддавали себе німецькому військовому командуванню суто для боротьби з комуністами, і більше ні для чого;
• В квітні 1945 року дивізійники прийняли вже суто українську присягу, де Гітлер більше не фігурував, бо тепер в українців було власне військове командування і політичний провід.

Прочитавши наведені нами тексти присяги, виникає питання: чому сьогодні громадяни України мають цуратися борців за свою країну, бо 75 років тому одна єдина Німеччина могла запропонувати українцям підтримку в боротьбі з комуністами? В умовах, коли українці не мали своєї держави і всьому іншому світу на українську боротьбу було байдуже. Так, німецький інтерес в цьому питанні був багато в чому меркантильний. Проте українцям, як бездержавній нації, особливо перебирати не приходилося. І дивізійники зробили той вибір, який їм видавався найоптимальнішим, ґрунтуючи свої рішення на власному патріотичному світогляді і переконаннях.

В будь-якому випадку наведені історичні факти чітко засвідчують, що ніякими «зрадниками України» і колаборантами українські дивізійники не були. Всі подібні твердження базуються виключно на невігластві тих, хто їх виголошує. То ж будьмо пильними, щоб відрізняти ворожу брехню від правди.

Присяга дивизии «Галичина» – мифы и факты

Все слышали, что солдаты дивизии «Галичина» приносили присягу, но мало кто знает, какой именно смысл она содержала. Анализируем настоящие тексты присяг, и определяем: кому и в качестве кого присягали украинцы в дивизии?

Одним из самых острых вопросов, который обязательно возникает, когда речь заходит о 14-й добровольческой гренадерской дивизии войск СС «Галичина», является вопрос военной присяги, которую приносили солдаты дивизии. Упоминание о присяге, как правило, происходит в двух нарративах. Первый, назовем его «коллаборационистский нарратив», утверждает, что солдаты дивизии присягали не Украине, а лично Адольфу Гитлеру и Третьему Рейху. А значит, на основании этого факта, они являются предателями Украины и украинского народа, военными преступниками и коллаборационистами с врагом.

Второй нарратив, наоборот, является «ультрапатриотичным». По нему, присяга войск СС, которую воины дивизии приносили в 1943-1944 годах, обычно игнорируется (многие украинцы вообще о ней не знают), а главное внимание сосредоточивается на присяге Украинской национальной армии (УНА), которую солдаты дивизии принесли в конце апреля 1945 года.

Оба эти нарратива являются ложными, поскольку основываются на эмоциях, а не на исторических фактах. Имеющиеся источники свидетельствуют, что за всю историю военного формирования, известного широкой общественности под названием дивизия «Галичина», в ней сменилось три варианта присяги. Давайте проанализируем имеющиеся тексты и, наконец, разберемся с вопросом: кому и в качестве кого присягали солдаты украинской дивизии войск СС?

Интернет распространяет фейки

Если вы введете в гугл запрос «присяга дивизии Галичина», то одной из первых ссылок, которую вы увидите, будет вот этот текст:

«Я, украинский доброволец, этой присягой добровольно отдаю себя в распоряжение Немецкой Армии.

Я присягаю Немецкому Вождю и Верховному Командующему Немецкой Армии Адольфу Гитлеру в неизменной верности и послушании.

Я торжественно обязуюсь все приказы и распоряжения начальников исполнять, а также все военные, государственные и служебные дела строго держать в тайне и тем самым верно и преданно служить Немецкой Армии и одновременно своей родине.

Мне ясно, что я после своей присяги подвергаюсь всем немецким военным дисциплинарным взысканиям. Конец моей службы как украинского добровольца определяет Немецкая Армия».

Читая эти строки, обычный читатель не догадывается, что они являются фейком, и не подтверждаются ни одним документом.

Настоящие тексты присяги дивизи «Галичина»

Каким же на самом деле был текст присяги солдат украинской дивизии? Для ответа на этот вопрос заглянем в архивные документы.

Организационные вопросы формирования дивизии «Галичина» регулировались официальным приказом Главного оперативного управления СС, датированным 30 июля 1943 года, за подписью обергруппенфюрера СС Юттнера. Среди прочего, в этом документы приведен и текст присяги для украинцев. Дословно, в переводе с немецкого, он звучит следующим образом:

«Я присягаю перед Богом этой святой клятвой, что в борьбе с большевизмом буду безусловно подчиняться Верховному главнокомандующему немецкими вооруженными силами Адольфу Гитлеру, и как храбрый солдат я в любой момент готов отдать свою жизнь за эту присягу».

Присяга дивізії «Галичина» – міфи і факти_1

Фото 1: Фрагмент с текстом присяги дивизии «Галичина» из документа Главного оперативного управления СС от 30 июля 1943 года. Кстати, точно такой же была присяга добровольцев Латышского легиона войск СС

Именно этот текст зачитывали солдаты в конце лета 1943 года, во время первой церемонии присяги. Происходила она просто: на торжественном построении украинский офицер дивизии в микрофон произносил слова, а бойцы повторяли за ним.

Видите, что текст довольно лаконичный, и без лишних слов. Однако эти строчки сразу разбивают два популярных мифа:

1.      Украинцы в дивизии действительно клялись выполнять приказы Гитлера, однако не как политического или государственного лидера (фюрера), а исключительно как военного командующего, и исключительно для борьбы против большевизма (коммунизма);

2.      Украинцы не присягали Германии, поскольку никаких упоминаний про эту страну в тексте нет.

Для сравнения, приведем присягу немецких частей войск СС: «Клянусь тебе, Адольф Гитлер, как фюреру и канцлеру Рейха, в верности и доблести. Я клянусь повиноваться тебе и тем, кого ты поставишь надо мной, до самой смерти, пусть мне поможет в этом Бог».

Видим, что немцы присягали лично Гитлеру, как фюреру Рейха, в то время как украинцы – обязывались выполнять только его военные приказы. Оно и не удивительно, потому что украинские солдаты дивизии не принадлежали к организации СС, а были иностранными добровольцами войск СС. Поэтому для них вопрос «личной верности Гитлеру» вообще не поднимался.

Приведенный нами текст присяги использовался со второй половины 1943 и до середины 1944 годов. В 1944 году в СС разработали новую редакцию присяги для украинских добровольцев, с целью подчеркнуть их национальное самоопределение.

Текст новой присяги был следующим:

«Я свято клянусь перед Богом, что в борьбе против большевизма, для освобождения моего украинского народа, моей Украинской Родины, буду проявлять безусловное послушание Высшему Командующему германских вооруженных сил и всех борцов молодых европейских народов против большевизма Адольфу Гитлеру, и как храбрый воин в любой момент готов отдать жизнь за эту присягу».

Итак, содержание новой присяги четко свидетельствовало, что украинцы в войсках СС воевали за свою родную землю – за Украину. А Гитлер в этом процессе все также оставался их военным главнокомандующим. Исключительно военным, не политическим. Немецкий Рейх в тексте также не фигурировал.

Первыми присягу в такой редакции принесли украинские солдаты дивизии СС «Викинг», в начале сентября 1944 года. По окончании церемонии каждый воин расписывался на специальном листке с текстом присяги и получал его, чтобы хранить в своей солдатской книжке – «зольдбухе».

Присяга дивізії «Галичина» – міфи і факти_2

Фото 2. Листок с текстом присяги украинских добровольцев, который вручался солдату под роспись после церемонии (видим роспись солдата). Имя Адольфа Гитлера было зачеркнуто после войны, видимо для того, чтобы не вызывать лишних вопросов у возможных критиков

В самой дивизии «Галичина» эту редакцию присяги впервые использовали уже во время пребывания в Словакии, осенью 1944 года. С того момента все новые добровольцы дивизии произносили только такой вариант присяги. Интересно, что, несмотря на официальное использование этого текста уже со второй половины 1944 года, рейхсфюрер СС Гиммлер формально утвердил его лишь 16 февраля 1945 года.

В апреле 1945 года 14-я дивизия войск СС была официально выведена из состава войск СС и стала частью Украинской национальной армии. В марте 1945 года главнокомандующий УНА генерал Павел Шандрук разработал следующий текст присяги УНА:

«Клянусь всемогущему Богу перед Святым  Его Евангелием и Животворящим Крестом, не жалея ни жизни ни здоровья, везде и всегда под Украинским Национальным Флагом бороться с оружием в руках за свой Народ и свою Родину Украину. Осознавая большую ответственность клянусь, как воин Украинского Национального Войска выполнять все приказы своих начальников послушно и безоговорочно, а служебные поручения держать в тайне. Пусть мне в этом поможет Бог и Пречистая Матерь».*

*цитируется по тексту из Юбилейного альманаха в честь 50-тия 1-й УД УНА.

Какие-либо комментарии к этому тексту излишни, он и так достаточно красноречив. 25 апреля 1945, находясь на фронте в Австрии, часть подразделений дивизии официально принесла данную присягу на торжественной церемонии, став 1-й украинской дивизией Украинской национальной армии (1-я УД УНА). Впрочем, мало кто знает, что полностью присягнули только 30-й полк дивизии и учебно-полевой батальон. Другие подразделения – 29-й и 31-й полки, артиллеристы, фузилеры, саперы находились на передовой, и по этой причине не могли присягнуть в полном составе. Для решения этого вопроса сформировали специальные церемониальные группы из военнослужащих этих подразделений. Они приняли участие в церемонии и присягнули, в том числе, и за других воинов, находящихся на фронте. Эта присяга стала последней в истории военной формации, известной под обобщающим названием дивизия «Галичина».

Необходимый вывод

Анализ всех трех имеющихся текстов присяги позволяет нам сформировать достоверную историческую картину:

1. Украинцы в дивизии клялись выполнять приказы Гитлера исключительно как военного главнокомандующего и исключительно для борьбы с большевиками;

2. Со второй половины 1944 года в тексте присяги фигурировала Украина, за освобождение которой от большевизма воины и клялись бороться;

3. Германия ни в одном из текстов не упоминалась;

4. Сущность обоих «эсэсовских» текстов в том, что украинцы «отдавали себя» немецкому военному командованию исключительно для борьбы с коммунистами, и больше ни для чего;

5. В апреле 1945 года солдаты приняли уже чисто украинскую присягу, где Гитлер больше не фигурировал, потому что теперь у украинцев было собственное военное командование и политическое руководство.

Приведенные факты четко свидетельствуют, что никакими «предателями Украины» и коллаборационистами украинские солдаты дивизии ни были. Все подобные утверждения базируются исключительно на невежестве тех, кто подобное утверждает. Так что будем внимательны, чтобы отличать вражескую ложь от правды.

Автор : Роман Пономаренко
Читайте також:
Будову знайшли недалеко від села за межами фіорду Стедварфьордюр.
24 червня, 16:21
Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов до УІНП, який стосувався дивізії СС «Галичина».
27 травня, 19:09
Русифікація і знищення провідних викладачів стали фінальним акордом 30-х років.
24 травня, 16:03
Правоохоронці вимагають притягнути до відповідальності полтавця, який займався контрабандою культурних цінностей.
06 травня, 09:25
Пізній совєцький режим дихав на ладан, тому, заради демонстрації сили, пішов на жахливі авантюри, що коштували купу людських життів.
29 квітня, 14:50
Кінець 20-х рр. ХХ століття став останнім акордом демократичного розвитку освіти в УСРР.
26 квітня, 19:24