Про кризу демократії
Країни, які залишаться із загальним виборчим правом, поступляться країнам з ефективнішим управлінням. Сучасна демократія доживає свого віку.
Існує відоме правило руху колони транспортних засобів. А саме: «Максимальна швидкість руху колони дорівнює максимальній швидкості найповільнішого транспортного засобу в колоні».
Цілком подібне можна сказати й про демократію. Сьогодні людська цивілізація змінюється досі небаченими темпами, але втягує у цей розвиток лише частину населення кожної країни.
Найменше втягнуті в нього і найменше пристосовані до нього спонтанно відчувають, що ситуація «виходить із-під контролю», «стає некерованою»... А отже, становить для них якусь погано конкретизовану загрозу.
Як впоратися з цією загрозою, — вони не знають; якби знали, то просто не відчували б аж такої загрози. Їхньому розумінню доступні лише «прості рецепти» (прості подвійно: в описі причин та пропозиції розв'язків).
Відтак їхню довіру можуть заслужити тільки політики, які впевнено й харизматично пропонують їм ці «прості рецепти». Звідси шалений запит на популізм — від України до США — внаслідок якого демократично обраний "сильний лідер" намагається, як і бажає цей його електорат, встановити в країні таку собі «патріархальну диктатуру».
Але права голосу у цих виборців ніхто не забирає й не забере. Тому демократія буде розвиватися й вдосконалюватися за правилом руху колони.
Не швидше, ніж вагома більшість виборців будуть пристосовуватися до сучасного світу. Розуміти його адекватно бодай у першому наближенні й підтримувати своїми голосами тих, хто справді здатний відповісти на історично безпрецедентні виклики, що нині стоять перед людством.
Своєю чергою, це стане можливим, якщо за нинішньою «інформаційною революцією» не підуть одразу інші, ще більш карколомні. Власне, загальна ситуація вирівняється настільки, що дасть масам виборців певний час для адаптації.
Але щонайменше пару поколінь демократію ще буде добряче лихоманити. Ну, а далі — хто доживе, тому буде і видно, і чутно, та чи вдасться розгледіти й прислухатися, ось, у чому питання.
