Профспілки Полтавщини «добровільно» викинулися з вікон

Але неподєцкі (дозволите сленгом, щоби не абсцентною лексикою?) зачепила кваліфікація рейдерського захоплення приміщення полтавських профспілок нахабною зграєю силовиків, які нарешті зі своєю стовідсотковою очільницею дістали змогу безкарно творити казна що з усім, що ще ворушиться, «добровільним виїздом».

У репортерському матеріалі колеги майже все так. Так і про багаторічну судову тяганину наразі заслаблих як морква профспілок, які безуспішно намагалися довести легальне походження членських профспілкових внесків, за які у 1973 році  було зведене приміщення навчального центру по вулиці Ляхова, 1.

Правда і про формальну законність маніпуляцій судів зі статусом власності: міськвиконком визнав хату приватною зайчиковою, а завидюща і нахабна лисиця-держава скинулася, мов осою (читай – Генпрокуратурою) ужалена – «Моє!». Були й безрезультатні мітинги та протестні ходи центром Полтави, пікети київських судів, публікації, слізні прохання «Зжальтеся!» до усіх верховних печерсько-пагорбних поіменно, делікатні листи до Надзвичайних і Повноважних Послів США, Данії, ФРН і Великої Британії в Україні...

То так, дехто з профспілкових керманичів від безвиході було повірив і балакучому імпотенту! Демагог у присутності рейдерів з облпрокуратури сміливо рвонув на безмежно вірних справі народовладдя грудях нову сорочку: «Ви зайдете сюди тільки через мої останки!». Тодішній прокурор, ще не Столітній, упевнившись, що войовничий пан цього разу не тримає у пролетарських руках «закривавленої» у міськраді сокири, страшну репліку демагога звично пропустив мимо вух.

Все так, крім головного – добровільності. Чи колеги чекали, щоб облпрофрада спалила облпрокуратуру і поперекидала її майбахи з лексусами? Найняла кілерів і вистріляла окружних прокурорів до ноги? І до четвертого коліна? Чи треба було профспілковому чиновництву з активом лягти декількома шарами на перехрестя Соборності навпроти СБУ? На добу-другу?

Бо важко пояснити очевидну алогічність оцього твердження шановного Інтернет-видання: «Тому на початку 2021 року Полтавська обласна прокуратура звернулася до суду з проханням примусово виселити профспілки з будівлі. Вже в черві керівник прокуратури Антон Столітній заявив, що сторони нарешті дійшли згоди..».

Натякнемо: завагітніти наполовину чи навіть на чверть неможливо в принципі. І тут теж: прохання «примусово виселити» ніяк не в´яжеться з добрими намірами. Ким би і чим не прикидався пан Столітній, що би він не заявляв, він – рейдер.

Юристові до відома: «Рейдерство (від англ. raid «набіг» або raider «нальотчик», також рейдерське захоплення) – недружнє (в Росії та в Україні зазвичай силове) поглинання підприємства проти волі його власників (що мають переважне становище в даному підприємстві) та/або його керівника. До рейдерської діяльності іноді також відносять корпоративний шантаж («грінмейл»)».

Ще раз: ні стида у вас, ні совісті, ваші прокурорські зарозумільства. У кого з чинуш ворухнулася хоч би крихта людського – куди мене оце саджають? А ви про добровільність, панянко.