Псевдонауковці Держаудитслужби

Історія начальника Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Ірини Салогуб.

Шановні читачі, повернемося до історії, яку ми розповідали раніше.

24 червня 2020 року у Полтавській державній аграрній академії відбувся захист дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата економічних наук.

На той час подія привернула увагу громадськості, бо дисертацію цього дня захищала Салогуб Ірина Іванівна, яка до цього часу ще є начальником Управління Північно-східного офісу Державної Аудиторської служби України в Полтавській області.

Раніше ми розповідали, що в серпні аудитори виявили в ГУ ДСНС України у Полтавській області порушень на 17 мільйонів гривень. Прикметно, що ДСНС Полтавщини очолює чоловік Ірини Салогуб Володимир Салогуб.

Але сьогодні мова не про нього, а про його дружину.

Згідно з Положенням про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області основним завданням Управління є реалізація повноважень Державної Аудиторської служби України на території Полтавської області.

І все було б добре, прагнення до навчання та самовдосконалення ніколи не було чимось негативним, навпаки — віталося та заохочувалося.

Якби не оця обставина: до функціональних обов’язків пошуковувачки наукового ступеня Ірини Салогуб входить здійснення контролю на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі — підконтрольні установи). Перепрошуємо за канцелярит, але така вже мова у директив.

Оскільки Полтавська державна аграрна академія належить до об'єктів державній власності, то вона є підконтрольним суб’єктом Держаудитслужби в Полтавській області.

В цьому випадку ми маємо очевидний конфлікт між публічно-правовими обов'язками (здійснення контролю за діяльністю ПДАА) і приватними інтересами державної посадової особи (захист кандидатської дисертації в ПДАА), за якого її приватні інтереси приватної особи здатні неправомірним чином вплинути на виконання офіційних обов'язків або функцій, і таки вплинули, але про це трохи  далі.

Зауважимо, що з врегулюванням конфлікту інтересів у родини Салогуб великі проблеми. Свідченням цього є кадрова політика її чоловіка Володимира Салогуба, який з другою групою інвалідності очолив Управління ДСНС України у Полтавській області.

У загальному доступі інтернет — мережі перебуває Авто-реферат дисертації Ірини Іванівни Салогуб (УДК 336.77:338.43) на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» на тему «Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері».

Науковим керівником здобувачки є доцент кафедри фінансів і кредиту ПДАА, доктор економічних наук, доцент Олексій Петрович Зоря, а офіційними опонентами визначені доктор економічних наук, професор Макаренко Юлія Петрівна, професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, та доктор економічних наук, доцент Рунчева Наталія Вікторівна, проректор з науково-педагогічної та наукової роботи ТОВ «Бердянський університет менеджменту і бізнесу».

Зазначимо, що офіційних опонентів, у відповідності до існуючих приписів законодавства, призначає Спеціалізована вчена рада, приймаючи дисертацію до захисту, з метою забезпечення незалежності експертизи для захисту дисертації призначає офіційних опонентів з-поміж компетентних учених зі спеціальності, за якою подано дисертацію.

Спеціалізована вчена рада ПДАА, яка оцінювала наукові здобутки Ірини Іванівни Салогуб, утворена наказом Міносвіти України від 28.12.2019 року №1643, їй присвоєно індекс Д 44.887.01. До складу Спеціалізованої вченої ради включені 18 поважних науковців у галузі економіки.

Головою Спеціалізованої вченої ради визначений доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри ПДАА Макаренко Петро Миколайович.

Працівники  редакції  теж,  як і Ви, шановні дописувачі, здивувалися такому дивному збігу обставин.

Невже доктор економічних наук, професор Макаренко Петро Миколайович, приймаючи рукотворення (рукоблуднення) Ірини Іванівни Салогуб, «забезпечуючи незалежність експертизи» для захисту дисертації, усвідомлюючи свої дії, розуміючи власну відповідальність перед законом та наукою (чи перебуваючи під непереборним впливом зовнішніх обставин), визначив офіційним опонентом Ірини Салогуб Макаренко Юлію Петрівну — доктора економічних наук, професора кафедри фінансів, банківської справи та страхування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара?

На мить, шановні читачі, чи нам здалося, що батько — головуючий, обрав доньку, на всяк випадок, опозиціонером. Чи як? А Вам як здалося?

Невеличкі дослідження, проведені редакцією встановили, що Петро Миколайович народився 09.07.1949 року у селі Новопетрівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Доктор економічних наук (2000 рік), професор (1997 рік), член-кореспондент НААНУ (2007 рік).

Закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут (1972 рік), де й працював від 1974 року (нині аграрно-економічний університет); від 1988 року – завідувач кафедри менеджменту організацій, водночас від 2004 року — проректор з наукової роботи; від 2010 року — завідувач кафедри економіки підприємства Полтавської державної аграрної академії. Тобто особа, громадянин України, народжений у Дніпропетровській області, де до певного часу ріс, навчався, працював.

Макаренко Юлія Петрівна, теж, за збігом обставин, народилася у Дніпропетровській області, навчалася у школі, потім закінчила ВНЗ, професор кафедри Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, доктор економічних наук, професор (знайдіть схоже на батька обличчя доньки на фото кафедри), член Громадської організації «Асоціація фінансів, банківської справи та страхування Придніпров’я». Член спеціалізованої вченої ради К 08.051.17 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Викладає навчальні дисципліни: «Гроші та кредит», «Кредитний менеджмент», «Інвестування», «Ризик - менеджмент», «Банківські операції».

Певна кількість наукових публікацій надрукована у співавторстві з Макаренко Петром Миколайовичем (напевне, «батьком за сумісництвом» ?).

Дивний  збіг  наукових  напрямів,  родинних  чи  наукових зв’язків, чи  не так?

Дані питання, чи правильніше буде, запитання, для дослідження, з’ясування та оформлення необхідних у кримінальному провадженні документів, залишимо нашим правоохоронцям зі структур ДБР, ДСР, НАБУ, НАЗК та можливо, якщо схочуть, Офісу генерального прокурору.

Якщо вони не схочуть, то що до них, тобто до пана та пані Макаренків, та правоохоронців, які не схотіли, або не змогли, вимушені будемо звернутися, для розслідування, до міжнародних правоохоронних інституцій, з певними  висновками до вітчизняних правоохоронців та їх керівників.

Очікуючи подальший розвиток анонсованих подій, сьогодні проведемо аналіз законодавчих та нормативно-правових актів України, що діяли на той момент, як захищалася Ірина Іванівна, ну й після того, та регулювали оцінку наукових здобутків претендента на ступінь кандидата наук та мінімальний обсяг необхідних наукових напрацювань.

Отже, на момент подання Салогуб Іриною Іванівною дисертації до захисту у 2020 році, нормативне врегулювання даних дій забезпечувалося постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №567 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів» (в редакції, чинній станом на 26.11.2019 року), згідно з якою встановлено, що:

• Цей Порядок регулює питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук.
• Наукові ступені доктора і кандидата наук присуджуються особам, які мають повну вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки.
• Наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують спеціалізовані вчені ради за результатами прилюдного захисту дисертацій.
• МОН затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і видає дипломи доктора та кандидата наук.
• Спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час розгляду дисертацій та проведення їх захисту.
• У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради.
• Керівники закладів вищої освіти, наукових установ, в яких утворені ради, забезпечують їх ефективне функціонування.
• Персональну відповідальність за дотримання спеціалізованими вченими радами вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації, науковий рівень захищених у радах дисертацій несуть керівники рад.
• Дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку.
• До дисертації, що містить науково-прикладні результати, повинні додаватися документи, що підтверджують практичне використання отриманих здобувачем результатів - впровадження у виробництво, достатню дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних і якісних показників, суттєві переваги запропонованих технологій, зразків продукції, матеріалів тощо, а до дисертації, що містить теоретичні наукові результати, - рекомендації щодо їх використання. 

У авторефераті здобувача наукового ступеня кандидата економічних наук І.І.Салогуб у «відповідності» до вищезазначених положень Порядку присудження наукових ступенів зазначено, що розроблені пропозиції щодо формування організаційно-економічного механізму регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері прийняті до впровадження та будуть використані в практичній діяльності Департаменту агропромислового розвитку обласної держадміністрації, а напрями розвитку фінансово-кредитних відносин на господарському рівні знайшли схвалення і прийняті до впровадження у ТОВ АК «Перше травня» Хорольського району та у СТОВ «Україна» Котелевського району Полтавської області.

Шановні читачі, ну як Ви самі бачите, знов спостерігається перекручування норм законодавства, і це все навколо однієї людини, пані Ірини, бо Порядок присудження наукових ступенів вимагає додавати документи, що підтверджують практичне використання отриманих здобувачем результатів - впровадження у виробництво, достатню дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних і якісних показників, а опублікований текст Автореферату та зміст зазначених довідок взагалі не підтверджують практичне використання наукових результатів, достатню дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних та якісних показників.

Скажімо відверто, такі собі довідки, типу «ну нехай буде, може десь, колись стане у нагоді». Самі собі задаємо питання, а де ж отримані результати практичного застосування, тим паче у формуванні організаційно-економічного механізму регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері, на це потрібно не менше декількох років.

Розберемо, хто ж «підставив плече» здобувачу наукового ступеню? Як зазначено у Авторефераті, це Департамент агропромислового розвитку обласної держадміністрації, його керівник Фролов Сергій Олександрович. Оскільки Департамент, згідно до положення є неприбутковою бюджетною установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, як юридична особа публічного права, то він є підконтрольним суб’єктом Держаудитслужби в Полтавській області. Атож, у Ірини Іванівни знов виник  реальний  конфлікт інтересів.  А ще й зміст довідки сумнівного характеру… 

Наступними надавачами довідок зазначені вже комерційні підприємства, це ТОВ АК «Перше травня» Хорольського району та СТОВ «Україна» Котелевського району Полтавської області. Напевне, Держаудитслужба в Полтавській області не має прямого впливу на них, але лише до того часу, поки вони не отримали державне кредитування чи інші фінанси з державного бюджету.  

Редакція з’ясувала наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія «Перше Травня» було зареєстровано 18.05.2011 року у селі Березняки Хорольського району Полтавської області, та припинило своє існування з 31.05.2013 року, про що в ЄДРПОУ внесено запис з відповідним номером.

Отут є запитання до здобувача, які потребують пояснень – хто схвалив Ваші розробки у ТОВ АК «Перше травня» у 2020 році, якщо ще за сім років до того, у 2013 році, ТОВ, як юридична особа припинена?  

Яким чином прийняті до впровадження розробки там, де сім років нічого не існує?

От цікаво, Салогуб сама знайшлиа печатку та бланк десь на смітнику, чи то покровитель родини Салогуб, поціновувач макових грошей, колишній керівник ГУПН у Полтавській області Андрій Замахін дістав їх із власних запасів?

Наступна комерційна структура, яка надала довідку здобувачу наукового ступеня є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Україна, зареєстроване 24.05.2000 року у селі Зайці Котелевського району Полтавської області, та припинило своє існування 31.01.2019 року, про що в ЄДРПОУ внесено запис з відповідним номером.

Знову виникає запитання до здобувача, які потребують пояснень – хто схвалив Ваші розробки у СТОВ «Україна» у 2020 році, якщо ще за рік до того, у 2019 році, СТОВ, як юридична особа припинена?  

Знову цікаво, на якому смітнику знайшли печатку та бланк?

Якщо відкинути зазначену розбіжність у датах, то також сумнівність  схвалення і прийняття до впровадження напрямів розвитку фінансово-кредитних відносин на господарському рівні у СТОВ «Україна» Котелевського району Полтавської області викликає те, що кінцевим бенефіціарним власником СТОВ є відомий в Україні та за її межами бізнесмен, «олігарх» Андрій Михайлович Веревський.     

Смішно уявити, що він, або економісти холдингу користуються такими «дослідженнями».

Напевне, історія цієї довідки — це також тема для з’ясування правоохоронним органам.

Далі цікавіше.

Наказом Міністерства освіти і науки України №1220 від 23.09.2019 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.10.2019 року під № 1086/34057 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» затверджені «Вимоги  до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук».

Зокрема визначено, що основні наукові результати дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук має бути висвітлено не менше ніж у трьох наукових публікаціях, які розкривають основний зміст дисертації. До таких наукових публікацій належать щонайменше одна стаття у періодичних наукових виданнях інших держав, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу, з наукового напряму, за яким підготовлено дисертацію здобувача за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначає спеціалізована вчена рада.

Подальше ознайомлення «з науковими здобутками» Ірини Салогуб  поставило редакцію у правовий ступор.

Законодавець визначає мінімальні межі наукових здобутків кандидатів, а гроші Ірини Салогуб роблять свою справу, породжуючи лженауку та лженауковців.

З’ясувалося, що у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №567 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів» (в редакції, чинній станом на 26.11.2019 року), наказу Міносвіти України №1220 від 23.09.2019 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.10.2019 року під №1086/34057 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» «наукові досягнення» Ірини Салогуб взагалі не індексуються  у жодній загальновідомій наукометричній базі, а саме: Google Академія, Scopus, ORCID.  Якщо так є, то взагалі відсутні публікації у періодичних наукових виданнях інших держав.

Щодо можливих публікацій наукових здобутків Ірини Салогуб у наукових виданнях України та інших держав, що проіндексовані у наукометричній  бази ORCID:

• публікації Ірини Салогуб ніяк не індексуються при спробі пошуку у базі «ORSID» при написанні призвіща можливого автора наукової публікації, як то «Салогуб», «Salogub», або «Salogyb ».

Щодо можливих публікацій наукових здобутків Ірини Салогуб у наукових виданнях України та інших держав, що проіндексовані у наукометричній  бази Scopus:

• Публікації Ірини Іванівни Салогуб також ніяк не індексуються при спробі пошуку у базі «Scopus» при написанні призвіща можливого автора наукової публікації, як то «Салогуб», «Salogub», або «Salogyb».

Авторів, пов’язаних призвіщем зі здобувачем наукового ступеню,  за зазначеними критеріями пошуку не  знайдено й при подальшому пошуку.

Остання, загальновідома наукометрична база «Google Академія» також не знаходить будь яких публікацій здобувача наукового ступеню.

Отже, наведені Іриною Іванівною  Салогуб, як власні наукові здобутки, статті у наукових фахових виданнях України та у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних напевне, з огляду на пошуки у наукометричних базах, є фейковими публікаціями.

«Останній Бастіон» намагався отримати коментарі від Ірини Салогуб, зателефонувавши до приймальні Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області (за тел. 0532-569-960), але у зв'язку з надзвичайною зайнятістю прохвесора Ірини Іванівни Салогуб, у неї не знайшлося часу відповісти на питання: де вона взяла підроблені документи, та чи не мучила її совість держслужбовця при їх використанні?

Редакція «Останнього Бастіону», користуючись «правом останнього слова», нагадує Салогуб Ірині Іванівні, яка за межами законодавства «придбала» науковий ступінь «кандидата економічних наук, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 року №1197 (у редакції постанови КМУ №502 від 19.05.2023 року «Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів» визначено процедуру добровільної відмови від наукового ступеня, де зокрема зазначено: «Особа, яка має науковий ступінь, може добровільно відмовитися від відповідного наукового ступеня, подавши до МОН заяву в довільній формі, засвідчену нотаріально».

Протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви, МОН скасовує рішення відповідної ради та визнає диплом недійсним, про що видається наказ, який розміщується на офіційному веб-сайті МОН».

Отже, шановна Салогуб Ірина Іванівна, редакція «Останього Бастіону» визначає Вам термін 10 (десять) календарних днів на прийняття рішення про  добровільну відмову від наукового ступеня кандидата економічних наук.

У разі  Вашої відмови у реалізації наданої пропозиції, вимушені будемо повідомити Департамент стратегічних розслідувань Національної Поліції України про вчинення Вами та групою причетних осіб посадового злочину.

Додатково повідомляємо, що довідки від ТОВ АК «Перше травня» Хорольського району та СТОВ «Україна» Котелевського району Полтавської області були використані ще при захисті щонайменше 5-х дисертацій.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини – долучайтесь до спільноти «Останнього Бастіону» у  Telegram та  Facebook.