Путін змінює конституцію. Готує запасний аеродром?

Після виступу Володимира Путіна перед Федеральними Зборами (вища палата російського парламенту) у відставку пішов уряд у повному складі на чолі з давнім соратником президента Дмитром Медведєвим. Його змінив колишній очільник податкової служби Михайло Мишустін.

Подія звичайно ж гучна. Однак, фактично, великого ажіотажу у світі новина не викликала.

Про це свідчать навіть коливання на валютних ринках. Російська валюта подешевшала на 38 копійок відносно долара. Та вже за кілька годин  зросла майже до рівня попереднього показника. Всі все розуміють.

Однак, Медведєвим Путін не обмежився. Кремлівський лідер  пропонує винести на референдум внесення ряду змін до конституції Російської Федерації, які суттєво змінять систему керівництва державою у бік парламентської республіки.

Зокрема будуть  обмежені повноваження президента, а кандидатури прем'єр-міністра, віцепрем'єрів та міністрів затверджуватиме Держдума. В системі влади з'явиться Держрада, президентський орган з дуже широкими повноваженнями.

Для підготовки пропозиції вже створена робоча група, до складу якої увійшли такі апологети війни на Донбасі як посібник терористів Захар Прилепін, вербувальник найманців, «отаман російського козацтва» Микола Долуда та штатний пропагандист Валерій Соловйов.

І схоже, що так. Володимир Путін дійсно не збирається висуватись на наступні президентські вибори. Але і відправляти його на пенсію було б занадто спрощеним варіантом.

Беззаперечним фактом є одне. Владу голова Кремля нікому віддавати не збирається. Для цього є ряд взаємопов’язаних факторів.

Виплеканий зусиллями  держаної пропаганди та підконтрольних ЗМІ Культ Вождя міцно закріпився у голові пересічного росіянина. Настільки, що навіть сам Володимир Путін увірував у своє месіанство.

«Якщо не Путін, то хто?» – стандартне гасло останніх десятиліть. І дійсно хто?
Президент РФ банально не може «дозволити собі» залишити престол «напризволяще».

Фактично, російський лідер опинився заручником ситуації, створеної власними руками. У перманентній боротьбі з будь-якими опозиційними проявами Путін остаточно зачистив політичне поле держави від пасіонарного елементу. 

Тут можна навести за приклад ідею заборонити обиратися в президенти особам, які коли-небудь мали громадянство іншої країни або вид на проживання в іншій державі.

Чимало експертів побачили шпильку у бік відомого російського опозиціонера Олексія Навального, який рік навчався закордоном у США. Російський президент не надто позитивно сприймає цю фігуру. Можливо вона нагадує його самого, тільки молодого?

І тепер відхід Путіна від справ може призвести до несподіваних наслідків.

Власне тому неможливим виглядає варіант зміни влади зразка 1999 року, коли тодішній президент Борис Єльцин залишив свою посаду під гарантії безпеки з боку новоспеченого наступника.

Відхід від влади для нинішнього російського лідера є аж надто небезпечним в особистому плані.

З іншого боку Володимир Путін за психологічним типом тяжіє до офіційної легітимації своїх дій. Тож на третій термін навряд чи піде.

Який запасний аеродром приберіг собі політик після завершення президентського терміну у 2024 році? Можливо посада прем'єр-міністра чи голови Федеральних Зборів.

Підконтрольний парламент проголосує за будь-яку необхідну кандидатуру. Йдуть розмови і про керівництво Радою безпеки РФ. Цю посаду деякі експерти вже охрестили «неофіційним постом Президента Росії».

Врешті-решт Володимир Путін може розіграти казахський варіант та стати надконституційним національним лідером без офіційної посади. Доволі зручна роль – керувати державою без несення прямої відповідальності за результат.

Тож головний посил російського президента світові – Володимир Путін зібрався правити довічно. Інше питання доколи?

Спеціально для «Останнього Бастіону»