Репортажі з-за кобищанських парканів: протестний вояж кобищанців до столичних парканів

ПОЛТАВА
18.10.2018, 11:18

Репортаж 54: протестний вояж кобищанців до столичних парканів

Не складаються нормальні стосунки в українських соціальних партнерів: урядове візаві впритул не бачить свого профспілкового колегу по ніби то співпраці. Остання, себто співпраця, передбачає участь у цивілізованому тріалозі ще й спілки роботодавців, але цей сегмент національної змички завжди був теж п'ятим колесом до воза вітчизняної економіки і байдуже формально укладався в недіючі угоди. Чи хтось зможе згадати хоч би щось реально корисне для трудящого українського піплу, презентоване роботодавцями і профспілками? Так вже сталося на наших посттоталітарних теренах, що до бабці-профспілки з відомого анекдоту приєднався і дідок-підприємець, котрі, ну, жодним чином не впливають на збочені стосунки уряду з народом. Перепрошуємо за скабрезність.

Наочною демонстрацією до викладених невтішних думок стала всеукраїнська акція протесту, проведена у Києві Федерацією профспілок України 17 жовтня. Протест у вигляді пішої ходи та мітингу під вікнами Кабміну України був приурочений до Дня дій за гідну працю. Солідним ручаєм до національного «фе» влився й кобищанський трудовий загал – до Києва область делегувала понад півтисячі протестантів.

Вимагати від влади змін приводів достатньо. ось хоч би й оце, викладене у листівці ФПУ про сусідів і не лише (дані 2017 року):

Країна Середня зарплата (євро) Середній рахунок за ЖКП на місяць (євро) Витрати на ЖКП (% від доходу) Залишок коштів на життя після сплати за ЖКП (євро)
Україна 220,0 88,0 40 132,0
Білорусь 293,0 80,0 27 213,0
Росія 474,0 89,0 19 385,0
Румунія 517,0 85,0 16 432,0
Угорщина 657,0 143,0 22 514,0
Словаччина 722,0 179,0 25 543,0
Польща 748,0 146,0 20 602,0
Литва 926,0 115,0 121 811,0
Німеччина 2270,0 212,0 9 2058,0
Ісландія 3440,0 95,0 3 3345,0
Швейцарія 4421,0 149,0 3 4272,0

Черешенькою на рошенівському торті є валідольне порівняння заробітків нашого середнього кобищанця і, приміром, топ-менеджера Укрзалізниці Євгена Кравцова: його місячна платня у 160 разів більша за середню по країні! Головний залізничник далеко позаду залишив зарплати Меркель, Макрона і «різних інших шведів»…

Демонстративно походили, створивши незручності для байдужого столичного мажорства і паночок із собачками. Гучно, від усієї сплюндрованої тарифами і мінімалкою роботящої душі, прокричали відстороненим від страйкової дійсності охоронцям Печерських пагорбів щось провокативно банальне на кшталт «банду геть». Через гучномовці висловили принципову незгоду зі світоглядом Петра Олексійовича, Володимира Борисовича і Юрія Віталійовича. Щоправда, децибел акустики не стачило для проникнення протестних настроїв крізь герметично зашпакльовані вікна кабінетів владного чиновництва – хоч би який клерк удостоїв розбурханий багатотисячний натовп мітингарів своєю появою!

До слова, про масовість акції. Поліційною методикою вирахування чисельності учасників вуличних акцій ми не володіємо, до повідомлень телеканалів ставимося з певною недовірою (їхні калькулятори працюють на різних олігархічних частотах), то ж ділимося побаченим: коли голова мітингу наближалася до будинку під банею – Верховної Ради України – хвіст протесту вихляв ще під Бессарабським базаром.

Промовці солідарно і пристрасно вимагали перегляду бюджету-2019 на користь народу, створення робочих місць для українців тут, на місці, в Україні, а не в Польщі, повернення тарифів на житлово-комунальні послуги у параметри здорового глузду, заплатити шахтарям за роботу, виконати нарешті ленінський заповіт і підняти вчителя з лікарем на потрібну висоту, припинити злочинне державне рейдерство профспілкового майна і наступ на права профспілок. 

Апогеєм мітингового популізму традиційно став виступ найполум'янішого борця за щастя для всіх і відразу нашого полтавського нардепа Сергія Капліна. Партійно-спілчанський трибун у кращих традиціях троцькістсько-фіделькастрівського мейнстриму закликав вже на ранок створити революційні штаби по райцентрах, гнівно заклеймив осібно Порошенка з Гройсманом, а колег по Раді – скопом. Його клич «Виходь [підлий боягузе – уточнення автора], Гройсман!» хоч і струсонув пагорби, баню над парламентом, пам'ятник Валерію Лобановському і профспілкове велелюддя, не був почутий адресатом.

Й у цей критичний момент, коли саме на промовця двоє пересічних невстановлених мітингарів, чомусь не згодних з концепцією змін вождя соціал-демократії, виливали двоє відер екскрементів, мабуть, від довгого стояння на стомлених немолодих ногах авторові уявилось, що десь у лісі під Бортничами здохла гарно відгодована кішка, і з дверей Кабміну виходить до людей увесь у білих одежах пан Прем'єр-міністр і на очах у шокованого доступністю владоможця натовпу рве на шматки неправильний проект бюджету-2019… І возноситься, блаженний, велично над мітингом, повільно та красиво летить над золотаво-смарагдовими дніпровими кручами, назустріч Томосу, з піснею «…Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить…». Перепекло таки сонце голову вашому покірному слузі.

Відтак, вихлюпнувши на Хрещатик та вулицю Грушевського усе наболіле, делегація кобищанців зморена і все ж щаслива від гарно виконаної роботи, пізно увечері повернулася до звичного за своїми парканами – думок про непідйомні тарифи на гігакалорії, холодні і гарячі кубометри та вольти з амперами, про танучі сили зарплатної мінімалки у перегонах з прожитковим мінімумом, про необхідність щодня розв'язувати диференціальне рівняння з невідомими простій людині функціями та їхніми клятими похідними. Дістають інфляція, ціни на бром з валідолом, релаксаційний тютюн, заспокійливий алкоголь і «домашні» яйця, субсидії і щире подивування з того, як же й швидко тягнеться свій п'ятикласник угору – рукава костюмчика вже знову по лікті...

Ось на цьому фоні відбувається неконтрольоване розширення списку охочих порулювати вже майже європейською країною, аякже – є безвіз, майже є Томос і фанарський Варфоломій замість кадебістського Кирила, є й «nплюс одна» домовленість Волкера з Сурковим. Наші кобищанські клопоти тим списочникам здаються такою несусвітньою дурницею, що про них й говорити не варто.

Зрештою, синоптики обіцяють теплу зиму. Та й що там тієї зими? «Январь-май»…

Вадим Демиденко

Читайте також:
Музейне життя міста стає все більш різноманітним.
18 січня, 19:55
Посадовців звинувачують за ст. 367 КК України.
17 січня, 15:25
До Полтави завітало близько 200 учасників із різних куточків України.
17 січня, 11:48
СБУ розпочала кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 КК України.
17 січня, 11:25
Далекий родич сестри Панаса Мирного (Рудченка) безкоштовно передасть Гадяцькій громаді родинну садибу.
17 січня, 11:20
Минулого тижня екснардеп визнав причетність до організації видобутку.
17 січня, 10:43