росіяни воюють проти своєї батьківщини. Ось чому.
Взяли зброю проти своєї рідної країни, ведучи одні з найзапекліших боїв у війні.
Солдат став навколішки в сніг, навів гранатомет і вистрілив у бік російських військ, розташованих приблизно за милю. Він стояв на українській вогневій позиції та виглядав так само як інші українські війська, що воюють на південь від міста Бахмут на одному з найжорстокіших театрів війни.
Але він і його товариші не українці. Це солдати українського військового підрозділу, який повністю складається з росіян, які воюють і вбивають своїх земляків.
Вони підняли зброю проти росії з різних причин: почуття морального обурення через вторгнення в їхню країну, бажання захистити свою батьківщину – Україну, або через глибоку неприязнь до президента росії путіна. І вони заслужили достатню довіру українських командувачів, щоб зайняти своє місце серед сил, які жорстоко борються з російською армією.
«Справжній російський чоловік не вступає в таку агресивну війну, не буде ґвалтувати дітей, вбивати жінок і старих», — сказав один російський боєць з військовим позивним «Цезар», відзначаючи звірства російських солдатів, які спонукали його залишити рідний Петербург і воювати за Україну. «Тому я не маю докорів сумління. Я виконую свою роботу і вбив багатьох із них».
Майже рік війни Легіону «Вільна Росія», як називається підрозділ, приділялося мало уваги — частково для захисту солдатів від репресій з боку росії, а також через небажання українських військових висвітлювати зусилля солдатів, чия рідна країна завдала Україні стільки зла. Кілька сотень з них зосереджені в районі Бахмута на сході України, кажуть чиновники; вони завжди групуються зі своїми, але контролюються українськими офіцерами.
В інтерв’ю деякі російські солдати казали, що вони вже жили в Україні, коли російські війська вдерлися минулого року, і відчували обов’язок захищати свою батьківщину. Інші, часто без військового досвіду, перейшли в Україну з росії після початку війни, керовані відчуттям, що вторгнення кремля було глибоко несправедливим.
«Ми прийшли сюди не для того, щоб щось доводити», — сказав один із військових із позивним «Заза». «Ми прийшли сюди, щоб допомогти Україні досягти повного виведення російських військ з української території та майбутньої депутинізації росії».
Побоюючись помсти родичам і собі, жоден з опитаних військових не погодився назватися та повідомити конкретні подробиці своєї біографії. Минулого тижня Генпрокуратура росії подала до Верховного суду країни позов про визнання "Легіону" терористичною організацією.
Заза, худий блондин, який, здається, ледве закінчив середню школу, навіть не назвав свій вік, сказавши лише, що йому менше ніж 20. Після вторгнення російських військ, за його словами, він не міг тримати язика за зубами. Його відвертість і антивоєнні пости в соціальних мережах призвели до того, що він мав проблеми з адміністрацією університету, а потім і з поліцією. Коли восени біля його дверей з’явилися співробітники російської служби безпеки, за його словами, він вирішив, що пора йти.
Він сказав, що пішки перетнув кордон в Україну і записався воювати.
«У такому молодому віці мені трохи рано говорити про свої політичні погляди та світогляд, тому що вони зараз тільки формуються», – сказав він. «Але коли ваша країна була захоплена однією поганою людиною, ви повинні взяти все у свої руки».
На початку війни українське законодавство забороняло російським громадянам вступати до збройних сил. За словами речника Служби військової розвідки України Андрія Юсова, завершити роботу над законодавством, яке дозволить Легіону легально вступити в бойові дії, знадобилося до серпня.
«Була велика кількість росіян, які через свої моральні принципи не могли залишатися байдужими та шукали шлях до лав захисників України», – пояснював пан Юсов мотивацію військових до створення підрозділу. «Всі легіонери прийшли з величезним бажанням зупинити орду путіна і звільнити росію від диктатури».
Група діє під егідою українського Інтернаціонального легіону, бойового формування, до складу якого входять підрозділи, що складаються з американських і британських добровольців, а також білорусів, грузинів та інших.
Долучитися непросто, кажуть російські солдати. Вони повинні подати заяву та пройти ретельну перевірку, яка включає перевірку на поліграфі. Лише після цього вони можуть перейти до базової підготовки. Як власники російських паспортів, вони неминуче зустрічаються з недовірою. Було кілька спроб російських шпигунів проникнути в Легіон, сказав пан Юсов.
Минулого тижня в сосновому лісі на Київщині група російських новобранців, що наближаються до завершення тримісячного курсу базової підготовки, відпрацьовувала тактичні відступи, стрільбу з мінометів та основи бойової медицини. Вони стали прикладом міжнародної солянки, яка стала визначати більшу частину військових зусиль України: російські солдати тренувалися на 155-міліметрових мінометах французького виробництва та мали гвинтівки M16 американського виробництва.
«Це краще, ніж автомат Калашникова», — сказав один із солдатів про М16. «Я вистрілив близько 1000 пострілів і поки не мав жодних проблем».
Звуки вогню зі стрілецької зброї та важкої артилерії лунали лісом, і інструктор кинув муляж гранати біля невеликої групи солдатів, щоб оцінити, як вони відреагують. Більшість солдатів займатимуть позиції на передовій, працюючи в артилерійських підрозділах або підрозділах аеророзвідки за допомогою безпілотників.
Хоча викладачі були всі українці, всі говорили російською. На співбесідах дехто з новобранців намагався говорити кілька слів українською, але швидко повертався до рідної.
Солдати сказали, що їм було важко пояснити своє рішення родині в росії. Повідомлення про звірства, вчинені російськими військами, включно з убивством мирних жителів у передмісті Києва Буча та Ірпінь, на батьківщині відкидають як іноземну пропаганду.
«Вони не розуміють усієї правди», — сказав 32-річний солдат із позивним «Маямі», який сказав, що батьки закликали його воювати на боці росії. «Їм кажуть, що тут живуть погані люди, і вони в це вірять. Вони не вірять, що друга за величиною армія у світі може вбивати звичайних людей».
На фронті на сході України обстріли не припиняються надовго. російські війська відбивають українські позиції, намагаючись витіснити їх навколо Бахмута напередодні очікуваного наступу з метою захоплення всього східного регіону, відомого як Донбас.
Під час нещодавнього візиту на вогневу позицію, точне місце розташування якої The New York Times не повідомляє з міркувань безпеки, земля гриміла, а артилерійські снаряди перетинали ясне небо. Того дня російські війська випустили ракети «Град», які накрили територію, поранивши кількох мирних жителів, але оминули солдатів.
«Вони б’ють скрізь», — сказав важко видихаючи російський солдат, ховаючись у бліндажі по сусідству з маленькими засніженими котеджами.
Солдати Легіону сказали, що вони продовжують утримувати лінію, але деякі вже почали думати не тільки про безпосередній бій і навіть про війну в Україні, але й про те, що буде далі.
Цезар, який заслужив репутацію свого роду ексцентричного мудреця в легіоні, сказав, що він був відвертим російським націоналістом. Проте він вважає, що сучасна росія зійшла з колії, особливо коли йдеться про вторгнення в Україну, сказав він.
Колись він був членом російського імперського руху, який Сполучені Штати оголосили насильницьким екстремістським угрупованням, але сказав, що порвав з ним частково через його підтримку анексії росією Кримського півострова у 2014 році.
Високопоставлений український військовий чиновник, який займався наглядом за Легіоном, сказав, що Цезар «провів довгий час у пошуках шляху, який він вважав ідеологічно правильним», додавши, що українські чиновники не знайшли причин не довіряти йому.
Цезар, який влітку перевіз свою дружину та чотирьох дітей в Україну, сказав, що вірить, що воює не проти росіян, а проти «негідників і вбивць», які не мають національності.
«Я сиджу перед вами, приклад російської людини, і приклад людини, про яку писали Толстой і Достоєвський», - сказав він. «Ось така я людина. Не вони. Вони не росіяни».
Автор: Майкл Швірц, - The New York Times
Переклад з англійської Останній Бастіон
