Ротація по-аваковськи

Виміри
11 січня, 21:50

або про миколаївський десант прибульців у погонах на Полтавщину

Ми вже неодноразово звертали увагу на безлад та беззаконня, якими тривалий час хворіє Полтавщина. Куди не глянь, розкрадають надра, повсюдно рулять рейдерство, корупція та залякування. Все це діється на виду у правоохоронних органів, яких закон зобов'язує захищати інтереси громадян.

Проте, про законність, певно, йшлося би в ідеальному суспільстві, від засад якого український загал надто далекий. То так, з ідеалами колись розберемося, гірше те, що влада навіть не прагне виправляти ситуацію! В реаліях сьогодення правоохоронні органи стають осередком корупції, рейдерства та «кришування» криміналу.

Яскравим прикладом може слугувати й Полтавська область, куди на початку 2020 року хвилями з лиманів Миколаївщини викинуло цілий десант тамтешніх поліціянтів на чолі з новим керівником поліції Полтавщини Іваном Вигівським.

Питання щодо того, чи є Вигівський самостійною фігурою, навіть не виникало. Він, як і більшість обласних керівників поліції, є маріонеткою в руках міністра усіх справ України Арсена Борисовича Авакова – ключової фігури в країні, оскільки ця одіозна фігура зуміла замкнути на собі усю правоохоронну систему та ще й змусила політиків тремтіти перед нею.

Арсен Аваков залякав владу настільки, що вже другий президент не може знайти йому заміну, поширюючи легенди про велич та неймовірні здібності міністра Авакова.

За цього пана на чолі МВС правоохоронці переписали себе вищою кастою українського суспільства. Звісно, у тих колах так заведено, що відчуття  величі і безкарності дуже швидко притлумлює почуття справедливості, дає старт  беззаконню і вседозволеності. Перевертні в погонах, відчувши свою винятковість, продовжують столітні традиції НКВС з катування та знущання над людьми.

Екстраполюючи ситуацію на Полтавщину, мусимо констатувати, що правоохоронна система області є нічим іншим як приватною структурою з силовими функціями. І девіз «Служити і захищати» наші правоохоронці розуміють по-своєму: служити вони готові лише своєму власнику (Арсену Авакову), а захищати – себе коханих та інтереси того ж Арсена Борисовича.

Ні для кого не є секретом, що після революційних подій 2013-2014 років та зміни влади в країні Україна фактично повернулася до феодального устрою. Одним з феодів, отриманих новітнім феодалом Арсеном Аваковим, стала Полтавщина.

Свою владу над «наділом» Арсен Борисович здійснює через своїх вірних васалів. Служки час від часу змінюються, хоча дехто так укорінюється у пожалувані чорноземи, що висмоктують соки з них вже сьомий рік поспіль. 

Нині основними васалами Авакова на Полтавщині є Олег Синєгубов та Іван Вигівський, котрі були призначені на свої високі посади не без допомоги Авакова.

Як показала перша сесія Полтавської обласної ради, вірний соратник Арсена Борисовича, «патрійот» Ілля Кива досить тісно спілкувався з місцевими васалами міністра та роздавав їм вказівки від Феодала (як показали подальші події, не забував  він і про свої інтереси).

Атож, до діяльності васалів Авакова на Полтавщині.

Інспектор Вагінський доповідає хенералу Дрочеру
Інспектор Вагінський доповідає хенералу Дрочеру
Фото:Зміст

«ПАТРІОТИ» І ПРИХОВАНИЙ БІЗНЕС З ДЕПУТАТСЬКИМ МАНДАТОМ

Як під прикриттям голови політради партії «ОПЗЖ» Віктора Медведчука нарощує м'язи і власний добробут нардеп Ілля Кива

Ми вже неодноразово згадували про нардепа з довідкою від проросійської ОПЗЖ Іллю Киву і висвітлювали його діяльність та вплив на Полтавщині.

Сьогодні ж деталізуємо останні «діяння» авторитета, народного депутата і «смотрящого» Авакова, нашого одіозного, прости Господи, земляка.

Ілля Кива напрочуд часто потрапляє у скандальні ситуації, ставши черговим посміховиськом в когорті народних обранців українського парламенту останнього скликання.

Ще до обрання депутатом Верховної Ради Ілля Кива «прославився» як на Полтавщині, так і за її межами. Славу Киві, здебільшого, множили історії з кримінальним присмаком та його невгамовна тяга до самопіару доволі дивними способами. Це все пояснюється очевидним діагнозом психічного захворювання нашого хероя, але замість того, щоб почати лікувати бідолаху, його постійно використовують у своїх цілях люди теж з сумнівним анамнезом. Останнім часом – це Арсен Аваков та промосковське шобло у Верховній Раді України.

Арсен Аваков та його вірний васал
Арсен Аваков та його вірний васал

З вашого дозволу, панове, невеликий відступ у середньовіччя. У ті далекі й не вельми смішні для пересічного люду часи у придворних блазнів серед обов’язків, окрім функції веселуна при троні, якому дозволялося й вседержителя за бороду посмикати, було й цілком конкретне, серйозне  політичне завдання. Коли якісь важливі державні перемовини заходили у глухий кут, чи справи повертали не туди, куди людовикам хотілося, блазень викидав свій черговий коник – калатав у дзвоник, вигукував соромітницькі гасла, було – чесав промежину. Ось оцю роль «калатальника» і виконує сьогодні в українському парламенті блазень Кива спробами відволікти увагу притомних від сповзання країни у безвість.

А іноді у нас складається й таке враження, що Іллі Киві не дає спокою слава Ірини Фаріон, котра розповідає, що була вступила до комуністичної партії з метою її розвалу зсередини. По всьому, поведінка, Господи прости, народного депутата Іллі Киви виводить на думку, що його, перепрошуємо,  засунули до ОПЗЖ (так-так, ви правильно подумали – саме туди) з тією ж метою. Можливо, ми чогось не знаємо, і Ілля Кива направду є засланим до тієї дупи агентом вітчизняних спецслужб? Але, як говорилося в одній давній рекламі, «ні, синку, це фантастика».

Ексклюзивні факти про справжню ціну патріота від ОПЗЖ були продемонстровані в одному з випусків WATCHDOGS.Розслідування.

Ілля Кива – не просто нардеп від ОПеЗеЖо, не просто лідер приватної армії, не просто спортсмен, але й підпільний мільйонер. Розслідування журналістів відкрило Киву у новому статусі: він, виявляється, успішний бізнесмен.

А як він сховав свій дуже прибутковий бізнес – далі.

«У місті Києві, за адресою Дружби Народів, 5, особами, які належать до «Національного Корпусу» та групи «Азов», було скоєно підлий напад на членів організації «Патріоти – За життя». З метою зупинити нас в нашому прагненні до досягнення миру та правопорядку», так Ілля Кива коментує нібито напад на регіонального керівника громадського руху «Патріоти - За життя» Олега Ширяєва.

Бійка нібито зі стріляниною на бульварі Дружби народів сталася 25 серпня минулого року. «Нацкорпус» і «Патріоти – За життя» прогнозовано звинуватили в нападі один одного. Але хто там перший почав – не цікаво. Цікаво інше – саме в готелі «Дружба» «патріоти Киви» відчувають себе як вдома, і для нардепа це місце аж ніяк не випадкове.

Ілля Кива любить постити відео зі спортзалу в готелі «Дружба». То на рингу зніметься, то на тренажерах, то несе якусь нісенітницю в шапці з забороненою символікою, підкреслюючи, що не збирається виконувати норми законодавства України (можливо Іван Баканов відірветься від надважливих справ та зверне увагу на заяви психічно хворого народного обранця?). І всюди ми бачимо один і той же інтер'єр. З цього спортзалу Кива навіть виходить в ефіри телеканалів. А наступного дня – кличе всіх до спорту.

І всі ці відео зняті в одному і тому ж місці – «Столичному Клубі Спорту» на бульварі Дружби народів, 5 у Києві. Він відкрився у жовтні минулого року, у попередні кілька місяців там тривали ремонтні роботи.

Нові тренажери, басейн, повний ремонт, нова вентиляція – все це коштує мільйони і мільйони. Ілля Кива пише в цьому спортивному клубі свої відосікі, тому що має до нього безпосереднє відношення. Але щодо прав власності трохи пізніше, тому що місце цікаве й само по собі. Цей заклад має багату кримінальну історію. «Столичним клубом спорту» він став лише недавно, а до того багато років за цією адресою дислокувався «Київ Спорт Клуб», який  входив до підпільної імперії неформального власника Голосіївського району. Його знали під прізвиськами Дід, або ж Кисіль.

«Дід був в достатній мірі мудрим (для злочинного світу), і сильним, і впливовим. У нього був дах, і дах, в тому числі, спецслужб. Забрав він під себе все. Перше  ̶  готель «Мир», готель «Дружба», і все, що знаходилося на території цього Голосіївського району», –  так коментує ситуацію екс-керівник ГУБОЗ МВС України Валерій Кур.

Угруповання 90-х сьогодні стали історією, але багато хто пам'ятає, якою  вона була кривавою. Нові бандити, що прийшли на зміну класичним «злодіям», не мали гальм, не мали принципів, не знали кордонів. «Київспортклуб» багато років був їхньою тренувальною базою. Після загибелі Діда заклад дістався одному з його колишніх підлеглих – новим директором став Тарас Зіновенко. Навесні 2016 року його нахабно і відкрито розстріляли в машині прямо на виїзді з клубу.

Раптом високопоставлені співробітники МВС на всю Україну через засоби масової інформації повідомляють, що «невідома особа розстріляла відомого бізнесмена біля готелю «Дружба», куди ми всі офіцери, спортсмени, його друзі ходили-тренувалися, ходили-качалися…». 

З якого дива бандюк став «провідним бізнесменом»? Це кілер по кличці Тарік!  Це той, що у Діда був на побігеньках, – говорить Валерій Кур.

Ілля Кива про те ж: «Сьогодні в Києві скоїли абсолютно нахабне вбивство одного із засновників спортклубу, в якому я тренуюся більше 10 років».

На місці вбивства
На місці вбивства "Таріка"
Фото:ТСН

Дивні заяви про вбивство Тараса Зіновенка робив саме Ілля Кива. Тоді він був керівником Департаменту з протидії наркозлочинності МВС, але чомусь особисто прибув на місце злочину, давав коментарі журналістам, не маючи  на те жодних повноважень.

І ось минуло кілька років – новим власником приміщення спортклубу на Дружби Народів стає ТОВ «КСК ДЕЛЮКС». Директор клубу Олександр Олегович Даниленко є єдиним його власником. Він ще й директор ТОВ «Спортінвест», зареєстрованого на Бажова, 12. Раніше за цією адресою товклася купа ТОВ'ок Іллі Киви та його партії. Пан спортсмен – Олександр Даниленко ще є й помічником народного депутата Іллі Киви, і хоча працює безкоштовно, але постійно супроводжує депутата у якості особистого бодігарда.

Ротація по-аваковськи_4

Не будемо удавати, що повірили, буцімто юне накачане дарування з посвідкою громадського помічника нардепа і є тим самим таємничим інвестором, який вклав десятки мільйонів у «Столичний клуб спорту». Все говорить про те, що реальним власником закладу є таки Ілля Кива. Але він –  нардеп, тож не має права офіційно володіти будь-яким бізнесом.

«Заборонено займатися веденням будь-якого бізнесу, коли ти перебуваєш на посаді, або займаєш посаду народного депутата», — зазначив виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій  Миткалик.

Крім того, Миткалик, досліджуючи статки і статуси народних обранців, зауважив, що більшість депутатів формально обходять закон: вони володіють бізнесом через формальних посередників.

«Банально вони переписують на помічника, на охоронця, або будь-яку наближену людину, діяльність якої вони зазвичай контролюють. Формально, так? А далі продовжують займатися своїми справами. З точки зору антикорупційного законодавства, звичайно, таке не допускається», –  пояснює Миткалик.

Ще раз: ось Ілля Кива на місці вбивства директора спортклубу, ось Кива в самому спортклубі, ось його помічник – єдиний «власник» цього самого клубу. Треба комусь роз’яснювати, що груба бандитська «гойдалка» дев'яностих отримує нове життя у дві тисячі двадцятому році?

Журналіст: Скажіть, будь ласка, ви маєте якесь відношення до закладу, який називається «Столичний клуб спорту»?

Кива: Вибачте ... Я, звичайно, маю відношення – я там займаюся спортом.

Журналіст: А чи володієте ним?

Кива:  «Володію»? Коментарі, я як державний ... є, я ніякого відношення до цього як «володію» не маю. Я там займався спортом з 2004 року. І після того, як там зробили ремонт, я там продовжую займатися спортом.

Нагадуємо, формальний власник «Столичного клубу спорту» – Олександр Даниленко. Він постійно супроводжує Киву як його охоронець.

А ось як сам Кива представляв бодігарда нашим колегам з Бігус-інфо: «Покажи посвідчення. Ось ви, напевно, бачите цього чоловіка, як охоронця. А це насправді, бачите – помічник. Ось бачите?»

Атож, саме ця молода людина і є тим таємним інвестором, який за останні кілька місяців вклав десятки мільйонів гривень в «Столичний клуб спорту». Спробуйте уявити, яких би успіхів досяг цей хлопець, якби не витрачав час, супроводжуючи Киву скрізь і всюди?..

Журналіст:  Власником цього закладу є ваш помічник на громадських засадах пан Даниленко. Ви знаєте про це?

Кива (після паузи): Ну ... і що? Бізнесмен – пан Даниленко. І що?

Журналіст: Пан Даниленко – це бізнесмен?

Кива: Так... я перепрошую, ідіть на... **р.

Про депутатську етику, парламентську лексику – якось іншим разом. Але ви ж зрозуміли: спочатку «покажи посвідчення, пацан», а потім – «так це ж поважний бізнесмен». Але факт залишається фактом з Кивою легендарна бандитська «качалка» отримала сьогодні нове життя. У ній нарощують м'язи «патріоти з-під дупи», підробляючи «під нардепом».

Відтак, наполягаємо, що питання грошей, податків і бізнесу Іллі Киви з діючим депутатським мандатом залишається відкритим і потребує прискіпливішої уваги. Тут відверто пахне смаленим, панове правники.

«Правоохоронцям і НАЗК треба пильніше придивитися до адреси Дружби Народів, 5. По-перше, це легендарне кримінальне лігво, там випадково базуються «патріоти», ну і не випадково сам Кива відчуває себе господарем в спортклубі свого помічника. А ще варто було б СБУ не втрачати пильності, тому що КиВиНі «патріоти» – це по суті приватна армія і кероване силове крило ОПЗЖ», – резюмує ведуча Тетяна Мартинюк.

Як виявилося пізніше, історія зі спортивним клубом непроста, тут замішані великі гроші, мав місце «кидок партнерів», котрі забирали своє через суд.

З реєстру судових рішень дізнаємося, що ТОВ «КСК ДЕЛЮКС» орендувало приміщення за адресою  Дружби Народів, 5 у ПРАТ «Укрпрофтур», основним акціонером якого є Федерація професійних спілок України. Ну, як орендувало... користувалося і не сплачувало орендної плати... Погодьтеся, ніхто б у здоровому глузді не прийшов вимагати орендну плату в «патрійотів» Іллі Киви (собі дорожче б обійшлося). У зв’язку з цим  ПРАТ «Укрпрофтур» у лютому 2020 року звернулося до суду з вимогою про стягнення 1 171 769,70 грн. орендної плати та плати за комунальні послуги і розірвання укладеного договору оренди.

У вересні 2020 року Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив в повному обсязі та стягнув заборгованість з орендної плати та плати за комунальні послуги з ТОВ «КСК ДЕЛЮКС» та розірвав договір оренди приміщень.

Про умови договору оренди та вартість такої оренди — окрема історія, скажемо лише те, що ціни явно не відповідали ринковим. Але навіть ці мізерні для ринку кошти, «патрійоти» примудритися не платити, що і привело до рішення про розірвання договору оренди.

Ми маємо сумніви щодо господарських відносин між сторонами, але з точки зору закону, все має пристойний вигляд. Як же було насправді, могли б розповісти учасники сумнівної оборудки, але вони, звісно, мовчатимуть. Слід зауважити, що рішення про розірвання договору оренди з’явилося тоді, коли журналісти почали наполегливо цікавитися спортклубом у Іллі Киви.

Повертаючись до подій на Полтавщині, нагадаємо лише те, що на святкуванні дня народження «патрійота» Іллі Киви був присутній і голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов. Тому ми не дуже здивувалися, коли на світлинах з першої сесії Полтавської обласної ради побачили нероздільне тріо Синєгубов-Кива-Вигівський.

Деякі фотознімки, зроблені місцевими журналістами, яскраво ілюструють ієрархічну підпорядкованість вірних васалів Арсена Борисовича Авакова.

Олег Синєгубов, Ілля Кива та Іван Вигівський під час першої сесії Полтавської облради
Олег Синєгубов, Ілля Кива та Іван Вигівський під час першої сесії Полтавської облради
Фото:Зміст

ОЛЕГ СИНЄГУБОВ

Про діяльність Олега Синєгубова на посаді очільника Полтавської обласної державної адміністрації ми вже теж неодноразово згадували в  розслідуваннях. Харків’янин Синєгубов став очільником ОДА після скандального звільнення з цієї посади Валерія Головка.

Майже одразу після свого призначення Синєгубов обіцяв нещадно боротися з місцевою мафією, яка розкрадає надра на Полтавщині. Але слова Олега Васильовича не збігаються з його реальними справами. За більше ніж рік своєї роботи Синєгубов нічого не зробив для припинення незаконного видобутку глини і піску на Полтавщині, навпаки, масштабні розкрадання продовжуються, з'являються нові піщані кар’єри, держава зазнає шалених збитків, ще більші збитки завдаються навколишньому природному середовищу! Проте Олег Васильович цього воліє не помічати.

На запитання Ярослава Журавля щодо грабунку корисних копалин в області пан Олег вкотре продемонстрував свою некомпетентність.

Зокрема, по справі розкрадання глини і піску в Хорольському районі на понад 240 мільйонів гривень він сказав, що справа розслідується і проводяться експертизи.

Олег Васильович певно забув, що експертизи вже давно проведені, збитки нараховані, але справи ці закрили та підозри скасували. Бо підозрювані мають хороший дах і комусь дуже невигідно підводити їх під статтю.

Натомість поліцейських, які насмілились розслідувати дерибан копалин, й досі тягають судами.

Синєгубов настільки далекий від справ в області, що це просто не піддається цензурованій лексиці!

Підсумок. Олег Синєгубов обіцяв розібратися з грабунком глини і піску на Полтавщині. Та розкрадання продовжуються, а за ґрати ризикують потрапити слідчі, котрі ці розкрадання розслідували. Парадоксальна ситуація!

Про шалені «відкати» для харківських та миколаївських ворюг на будівництві, дорогах, медицині будемо говорити пізніше.

Нещодавно Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект № 3576. Там йдеться про посилення кримінальної відповідальність за незаконне видобування корисних копалин.

Хоча насправді питання не в законах, а в їх виконанні.

Бо якби місцева влада разом з поліцією не прикривала злочинну діяльність друзів президента Зеленського з турецької фірми «Онур», то за рік можна було навести порядок у сфері добування корисних копалин в області та розібратися зі спритними ділками, котрі закривали очі та допомагали друзям Зеленського у пограбуванні українських земель.

ХОРОЛЬЩИНА

Поліція Авакова четвертий рік не може завершити розслідування розкрадання суглинку на Хорольщині (сума збитків може становити близько чверті мільярда гривень).

Натомість, у Хоролі судять слідчих, а підозрюваним у незаконному видобутку не виносять обвинувачення.

Хорольський районний суд Полтавської області розглядає справу щодо двох слідчих, яких обвинувачують у незаконному затриманні фігурантів провадження із незаконного видобутку надр та службовому підробленні.

Незаконний видобуток суглинку у Хорольському районі тривав, як мінімум, з 2013 року.

Активне розслідування незаконного видобутку поліцейські почали влітку 2017 року. Вони отримали повідомлення про те, що поблизу села Коломійцеве Озеро невідомі вже кілька років крадуть суглинок у великих масштабах. Відповідну заяву подав Штомпелівський сільський голова Валерій Іщенко. Правоохоронці відкрили провадження за ч. 2 ст. 240 ККУ (Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Пізніше до кваліфікації злочину ще додали ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені за змовою організованої групи, в особливо великих розмірах).

З’ясувалося, що ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» замовило рекультивацію своїх земель у ТОВ «Захід-Інвест Груп». Замість виконання робіт київська фірма просто зняла родючий шар ґрунту та почала видобувати суглинок. Загалом слідчі нарахували майже 6 га знятого ґрунту, обсягом близько 448 тис. м³. За підрахунками експертів, збиток від такого видобутку склав 240 млн грн.

Суглинок відвантажували турецькій компанії «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», яка будує та ремонтує дороги на Полтавщині. Саме «Онур» купував вкрадений ґрунт у «Захід-Інвест Груп» по 29 грн/м³. Хоча офіційно мав брати суглинок із резерву гідронамиву в селі Красногорівка, із зосередженого резерву в селі Бірки та у Полтаві — із гідронамиву. У жовтні 2016 року він уклав відповідний контракт з Укравтодором.

З´ясувалося, видобуток суглинку із самовільного кар’єру на території шовкрадгоспу «Хорольський» проводила спецтехніка самого «Онуру». А де ж тут «Захід-Інвест Груп», запитаєте ви ? А немає, і в природі не існувало. Як встановило слідство, у бухгалтерському та податковому обліку «Захід-Інвест Груп» було вказано, що фірма сама купувала ґрунт у товариств, які мають ознаки фіктивності. Одна з них — студія фотографій, яка не лише не має ліцензії на видобуток, а й уявлення про ґрунт і суглинок. Серед решти фірм – ТОВ «ДБК-АН», ТОВ «Аліас Сейл», ТОВ «Нейкорс», ТОВ «Мейвест», ТОВ «Рейдвен», ТОВ «Ліванс» тощо — також без профільних ліцензій. Тобто, ймовірно, компанія користувалася і послугами конвертцентру чи мережі конвертцентрів…

Один з підозрюваних — колишній керівник райвідділу міліції та ексголова РДА.

За попередніми результатами річного розслідування, у листопаді 2018-го правоохоронці затримали п’ятьох причетних до можливого незаконного видобутку. Серед них був і директор шовкорадгоспу «Хорольський» Віталій Шевчуга – колишній очільник місцевого райвідділу міліції та ексголова Хорольської РДА.

Після затримання адвокати Шевчуги подали скаргу на дії поліції.  Нібито підставою для затримання стала ст. 208 КПК, яка дозволяє зробити це тільки одразу після вчинення злочину, а тут з моменту ймовірного порушення закону минуло забагато часу.

ТУ ДБР у Полтаві відреагувало на заяву адвоката і відкрило кримінальне провадження проти слідчих за ч.1 ст.371 ККУ (Завідомо незаконне затримання) та ч.1 ст.366 ККУ (Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

Через недосконалість законодавства «під приціл» потрапили двоє старших слідчих Слідчого управління ГУНП в Полтавській області — Олександр Шульга та Олег Лагута. У 2019 році їм офіційно оголосили про підозру, а на початку 2020-го висунули обвинувачення. Наразі їх справу розглядає Хорольський райсуд Полтавської області. Керівник  шовкорадгоспу «Хорольський» Віталій Шевчуга проходить у справі ДБР проти слідчих як потерпілий. Дивні справи Твої, Арсене Борисовичу…

Розкрадання надр за участю друзів Зеленського з турецького «Онур» відбувається не тільки у Хорольському районі. Було встановлено, що подібні нелегальні кар’єри є в Полтавському, Кобеляцькому, Лубенському, Великобагачанському, Чутівському районах. Про загальні масштаби незаконного видобутку та збитки, завдані державі, і шкоду, завдану довкіллю, важко судити, припускаємо, що збитки та шкода заподіяні на мільярди гривень.

Поліція відкриває провадження, арештовує техніку, але вантажівки «Онура» продовжують возити незаконно видобуті пісок та глину. В суді представники компанії пояснюють, що заарештована техніка вкрай необхідна для «Великого Будівництва» та ремонту автодороги Київ — Харків — Довжанський, яка є дорогою міжнародного сполучення і ремонтується коштом Європейського банку реконструкції та розвитку. Тому техніку повертають з  формулюванням надання під відповідальне зберігання.

Атож, бачимо, шановні читачі, як новий очільник Полтавської ОДА завзято бореться з розкраданням корисних копалин на території Полтавщини — за рік свого перебування на посаді не зробив абсолютно нічого!

І події в Хорольському районі є лише одним епізодом розкрадання корисних копалин на Полтавщині. За часів, коли область очолювали Головко-Синєгубов, на території Полтавщини, як гриби після дощу, почали виростати незаконні піщані кар'єри. Ми неодноразово звертали увагу на кричущу ситуацію в Хорольському, Лубенському, Кобеляцькому, Чутівському та інших районах області.

Повертаємося до миколаївського поліцейського десанту, котрий принесло на Полтавщину з лиманів Миколаївщини. І ми вас запевняємо, подивитися тут дійсно є на що.

ІВАН ВИГІВСЬКИЙ

Вигівський Іван Михайлович
Вигівський Іван Михайлович

Начальник ГУ НП в Полтавській області відомий нашим читачам,  діяльність головного поліціянта Полтавщини неодноразово висвітлювалася на шпальтах Останнього Бастіону.

Ще за часів перебування в органах слідства на Миколаївщині Вигівський прославився наближеністю до місцевої влади та своєрідною «любов’ю» до журналістів. Свій шлях на  посаді очільника ГУ НП у Полтавській області Іван Вигівський розпочав саме із переслідування журналістів Останнього Бастіону, які «дозволили» собі опублікувати матеріали про торгову мережу з продажу контрафактних цигарок та тісний зв‘язок Вигівського із «майором з довідкою з дурдому» Кивою.

Як і вірний васал Авакова Ілля Кива, Вигівський, м’яко кажучи,  недолюблював журналістів. Чого лише вартує історія з його нападом на журналіста телеканалу «Інтер» у 2017 році!

Так, 27 квітня 2017 року у Миколаєві під час засідання обласної ради особа, яка постійно супроводжує голову Миколаївської облдержадміністрації і яку  називають його охоронцем, напала на кореспондента телеканалу «Інтер» Кирила Ющишена та відібрала у нього мобільний телефон. До Ющишена, котрий знімав засідання облради, підійшов чоловік специфічної статури, схопив його за руку та відштовхнув з місця, де стояв журналіст.

Пізніше з'ясувалося, що нападником був Дмитро Мусаелян, житель міста Дніпра, де він головує у громадській організації «Міжнаціональна єдність», а свого часу, в 2014 році, навіть балотувався до Верховної Ради України.

За словами Ющишена, спочатку чоловік, який своїм виглядом створював враження охоронця губернатора, хоча Савченко запевняв потім, що у нього взагалі немає охоронців, схопив журналіста за руку і грубо відтягнув з місця, де той виконував професійні обов’язки. Після цього помічниця голови ОДА сказала Ющишену: «У нього робота така – охоронця...». Далі в холі, коли журналіст вирішив сфотографувати цього охоронця, останній напав на нього, заломив руку і відібрав телефон. Повернути мобільний вдалося лише за допомогою трьох патрульних поліцейських.

28 квітня миколаївська поліція повідомила про відкриття за цим фактом кримінального провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

А в листопаді 2017 року Іван Вигівський повідомив журналістів про те, що 03.05.2017 р. прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України («встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення» - ред.).

Ротація по-аваковськи_7
Також миколаївські підлеглі Вигівського прославилися брутальним «відшиванням» потерпілих, котрі зверталися до них із заявами про погрози. У 2019 році це призвело до трагедії.
30 січня 2019 року суд в Миколаєві розглядав цивільний позов про боргові зобов'язання ще за 2008 рік. Миколаївець був винен подружжю з Одеси певну суму, і суд прийняв рішення на користь одеситів. Після судового засідання між ними виник конфлікт, і боржник розстріляв своїх опонентів з мисливської рушниці. Так тоді прокоментував ситуацію Іван Вигівський.

От тільки про одне Вигівський забув розповісти: виявилося, що 52-річний убивця, який на очах у численних свідків розрядив мисливську рушницю у своїх знайомих, погрожував їм ще півроку тому.

Як йшлося в сюжеті ТСН, юрист Олег Кірюхін, який допоміг парі перемогти в суді, розповів журналістам про скарги його підзахисного правоохоронцям на погрози. У поліції це заперечують.

Отже, ми можемо припустити, що якби не злочинна недбалість підлеглих Вигівського, то трагедії можна було б уникнути.

Як показує практика роботи цього «варяга з лиманів» на Полтавщині, він не дуже дбає про інтереси громадян та суспільства, для «піліціянта» головне – виконати поставлені вищим керівництвом завдання та не забути прослідкувати за поборами та незаконним бізнесом. Громадяни ж зі своїми клопотами і бідами почекають, це не головне для Вигівського.

Свого часу ми вже повідомляли про те, що очоливши поліцію Полтавщини, Іван Вигівський взяв на себе роль смотрящого за тіньовими схемами в регіоні. Звичайно, ми розуміємо що Вигівський не є головною фігурою в цих схемах, він скоріше виконує роль вірного васала свого господаря, але і собі на кишеню щось залишає, та й помічникам потрібно за щось жити.

Основними галузями незаконної діяльності доблесних піліціянтів на Полтавщині є «кришування» та контроль за обігом наркотиків, розкраданням надр (в чому їм допомагає очільник ОДА Олег Синєгубов) і  рідких вуглеводнів, незаконною вирубкою лісів. 

Результат розгерметизаці газопроводу на Полтавщині
Результат розгерметизаці газопроводу на Полтавщині
Незаконна врізка в газопровід
Незаконна врізка в газопровід

Останнім часом згадані сфери злочинної діяльності стали справжнім горем для регіону, адже щомісяця виявляють кілька врізок у нафто- та конденсатопроводи. Це завдає збитків на десятки мільйонів гривень не лише державі (адже крадіжки газоконденсату відбуваються з державних підприємств), а загрожує й екології, бо спритні бізнесмени-крадії ніколи не звертали уваги на безпеку навколишнього природного середовища. «Піліціянти» періодічно звітують про виявлення незаконних врізок до трубопроводів, та констатацією фактів й імітацією бурхливої діяльності вони аж ніяк не сприяють затриманню зловмисників та їх покаранню. Авжеж, якось і не з руки затримувати своїх бізнес-партнерів, котрі щомісяця діляться отриманими від грабунку прибутками.

Незаконна врізка в газопровід
Незаконна врізка в газопровід
Незаконна врізка в газопровід
Незаконна врізка в газопровід
Крім того, як ми уже згадували, Вигівський наглядає над незаконним бізнесом з продажу контрабандних та контрафактних сигарет на Полтавщині. В цьому йому допомагає керівник обласного управління СБУ Борзілов.

Про Борзілова ми теж згадували у нашому розслідуванні щодо декларування статків українськими СБУшниками. Євген Борзілов не цурається й іншої непрофільної роботи, частенько виступаючи посередником при вирішенні «делікатних» питань місцевих чиновників та можновладців. Можливо, саме тому відомство Борзілова не має чим похвалитися у виконанні своїх прямих обов'язків? Що ж тут вдієш – посаду потрібно якось відпрацьовувати. Та й родині Борзілов бідувати не дозволить (про це ми вже розповідали нашим читачам).

Нам стало відомо, що «мужній борець зі шпигунами і розкрадачами капіталістичної власності» нещодавно пересів з Тойоти Ленд Круйзер 200 на Лексус 570. Холопам-нелохам пояснюємо: певно, зловив ревний законник кураж від переслідування журналістів.

Лексус Євгена Борзілова
Лексус Євгена Борзілова

Але про цього персонажа детальніше читайте незабаром у матеріалі: «На фасаді УСБУ у Полтавській області з‘явився лик Борзілова».

Повертаючись до пана Вигівського, варто зазначити, що, окрім вже описаних сфер його бізнесової діяльності, Іван Михайлович «наглядає» за гральним бізнесом в області, з чого теж має чималу вигоду. Останній Бастіон володіє адресами гральних закладів, котрі працюють під приміщеннями перукарень та продуктових магазинів.

Звичайно ж, ми не повинні забувати про «нагляд» за незаконним обігом наркотиків в області. Наркоманія – це трагедія в українських реаліях, бо ринок обігу наркотичних речовин почав рости в геометричній прогресії. Цьому сприяють декілька чинників: по-перше — наркотичні речовини стали більш доступними, по-друге — з'явилися нові й більш технологічні способи їх розповсюдження, що у свою чергу робить їх збут безпечнішим для наркоторговців. Та все ж, основною причиною, яка не дає подолати наркоманію та знищити ринок розповсюдження наркотичних речовин, стало те, що ті, хто має з цим боротися, на цьому наживаються.

Ми неодноразово висвітлювали інформацію про те, що правоохоронці часто не лише «наглядають» за незаконним розповсюдженням наркотичних речовин, а й самі долучаються до їх виробництва та розповсюдження. І ця проблема не є локальною в межах якогось одного відділку поліції, ця проблема є глобальною та охопила всю країну. Вона є наслідком провальної поліцейської реформи та, зокрема, того, що правоохоронці відчувають свою безкарність.

Не дивно, що поряд з точками збуту наркотичних речовин (місцями закладок), де часто можна побачити «шукачів скарбів», так само часто можна побачити й патрульні автомобілі правоохоронців, які без будь-яких поважних причин навідуються туди по кілька разів на тиждень. Попередній очільник ГУНП Замахін теж, до речі, полюбляв макову тему. Торгував ліцензіями, засівав зі слідчими поля маку. Але отримав від Останнього Бастіону кримінальні справи за ст.310 ККУ. Іван Вигівський поки що має лише кримінальну справу, розслідувану ДБР за ст.255 ККУ, але ще ж не вечір.

Чому міністр Аваков оголосив війну наркодилерам на Харківщині та забув при цьому про всю територію України, зокрема і про Полтавщину, питання риторичне. Але призначення на керівні посади поліції в області ОБНОНівців з обойми Киви – є надто красномовним фактом. Гірко, що красномовність очевидних фактів помічаємо ми, а не ті, кому гроші за це платять.

Звідки «елітні» морфіни, кодеїни та інші наркотичні препарати надходять на терени області, як розповсюджуються, якими каналами, розповімо у наступних публікаціях.

Слід зазначити, що Іван Вигівський та його підлеглі виходять і на нові обрії свого «бізнесу».

Як нам стало відомо в ході журналістського розслідування, нещодавно підлеглі Івана Михайловича провели обшуки у майже всіх «валютників» Полтави – закритої касти людей, котра займається обміном іноземної валюти поза банківськими установами. Їх не так вже й багато, в Полтаві 23 особи, що десятиліттями годуються з цієї сфери. І от наприкінці 2020 року вони знову повернули до Полтави буремні 90-ті, та замість хлопців-рекетирів у спортивних костюмах, на них так само жорстко «наїхали» місцеві «піліціянти». Все дуже просто – обшуки стали методом залякування і способом «приручення» полтавських валютників! За інформацією, котра ще потребує перевірки, від них вимагають заносити Вигівському по 1000 доларів щомісячно.

Це нам почулося: «Брехня!!!»? Подивимося, найчесніші ви наші.

У своїй декларації за 2019 рік Іван Вигівський вказав дві земельні ділянки   у володінні себе та дружини, також надав дані про оренду будинку в Миколаївській області та наявність у спільній власності квартири в Очакові Миколаївської області.

Родина має два автомобілі: Volkswagen Touareg, придбаний у 2017 році за 817 тисяч гривень, на який Іван Вигівський має право керування, а належить він орендодавці Федоренко Галині Андріївні. Його дружина Валентина Вигівська має у власності автомобіль Volkswagen Golf 2014 року випуску, придбаний у 2019 році за 100 000 гривень.

Також, дружина декларує 455 000 гривень доходу від підприємницької діяльності, а саме – від вирощування винограду. Щоправда, Валентина Миколаївна забула вказати у декларації речові права на три земельні ділянки в Миколаївській області, які нею були набуті в 2017 році.

Ротація по-аваковськи_13
Ротація по-аваковськи_14

АРТЕМ РОДИГІН

Родигін Артем Сергійович (Заступник начальника ГУНП – начальник слідчого управління, підполковник поліції)
Родигін Артем Сергійович (Заступник начальника ГУНП – начальник слідчого управління, підполковник поліції)

Після переходу з Миколаєва до Полтави Вигівський змінив і двох своїх заступників. Посади 6 березня минулого року зайняли миколаївські правоохоронці: т.в.о. заступника начальника ГУНП в Полтавській області — начальником слідчого управління став підполковник поліції Артем Родигін, який до призначення працював заступником начальника слідчого управління поліції Миколаївської області.

Непогано підвищився Артем Сергійович на наших теренах, бо на Миколаївщині йому робити було вже нічого. Звісно, безпечніше перебувати  під крилом «рідного» високого начальства, аніж на миколаївських лиманах, де Родигін вже встиг вляпатися у цікаву ситуацію.

Про неї детальніше.

Село Покровське розташоване на морському узбережжі, в одному з найвіддаленіших районів Миколаївської області. Нещодавно й до цієї Богом забутої провінції дісталися освітні чиновники зі шкільною реформою, яка передбачає поступове скорочення класів. Діти з Покровського тепер мають їздити до іншого села – Василівки, за 25 кілометрів. Школа в Покровському опинилася на межі закриття.

Але місцеві активісти впевнені, що під закриттям учбового закладу криється схема чергового переділу коштовної землі. Подейкують, що в трьох приморських гектарах, а відтак і закритті школи, зацікавлений місцевий сільський голова.

Ні для кого не секрет, що чиновників будь-якого рангу від Покровського до столиці хлібом не годуй – дай походити з рулеткою гектарами всенародної власності. Заради перерозподілу чорноземів, суглинок з  пісками і солончаків з болотами служиві готові буквально на все. Підробка документів, самовільна забудова, рейдерство – все це будні земельних конфліктів. Але на Миколаївщині стався геть цинічний випадок – місцеві депутати заради землі біля моря вирішили закрити школу. Адже на три гектари її території можна увіпхнути або котеджне містечко, або кілька баз відпочинку! Уявіть круговорот чемоданів.

Кінбурнська коса, на якій розташоване село Покровське – унікальне місце. Тут є кефалеві озера, соснові ліси, заповідник з рідкісними рослинами та тваринами. А головне – чисте море. Влітку на цьому півострові, все ще відмежованому від цивілізації, відпочивають тисячі туристів. Відтак, земля коштує чимало – від 1000 до 3000 доларів за сотку.

Єдина влада на косі – Покровська сільська рада. Станом на 2017 рік тридцять років її незмінно очолював Григорій Агафонов, майже не оновлювався і депутатський корпус. Зважаючи на попит на тутешню землю, сільрада поставила її роздачу «на конвеєр». Що, зрештою, зацікавило правоохоронців. Поліція Миколаївщини порушила п’ять кримінальних проваджень щодо посадових осіб сільської ради. Два з них вже закриті, по трьом іншим слідство ще триває.

− Откупає він свободу землями. Подивiться, кому він землю виділяє і у якій кількості. Він на короткому поводку. Силовики приходять сюди і отримують землю, – запевняли активісти.

Публічна кадастрова карта дає відповідь на питання, чому справи про переділ землі в Покровському поліцейськими не доводяться до суду. Наприклад, тільки працівникам Очаківського відділу поліції або їхнім  родичам тут надано 9 земельних ділянок. Серед бенефіціарів – дільничний у Покровській сільраді Дмитро Волков, колишній  начальник слідчого відділу Артем Родигін, працівник райвідділу Микола Войналович, теж колишній начальник Очаківського райвідділу Юрій Литвиненко. Також стали «покровськими кінбурнчанами» й ще декілька колишніх очільників  Нацполіції у Миколаївській області.

В середньому «нарізалось» від 10 до 25 соток, а це за ринковими цінами від 25 до 50 тисяч доларів. Чи можна це вважати підкупом правоохоронців? Питання риторичне...

Крім поліціянтів, земельні ділянки на «золотій» косі отримували й судді та працівники прокуратури, а також місцеві депутати. Отак і склалося, що всі проблеми в цьому чудесному місці вирішувалися земельним бартером,  яким послуговувалися, звісно, винятково потрібні люди. Дивно, якби серед них не було Артема Родигіна.

Ротація по-аваковськи_16
Ротація по-аваковськи_17

Але Артем Родигін не єдиний з Родигіних, хто отримав земельну ділянку в Покровському, у 2016 році земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку отримала і… так-так! дружина поліціянта Аліна Миколаївна Родигіна (Лемешко).

Ротація по-аваковськи_18
Ротація по-аваковськи_19

Та не землею єдиною...

Будинок по вул. Миру, 4Б
Будинок по вул. Миру, 4Б

У квітні 2020 року Аліна Миколаївна Родигіна стала щасливою власницею трикімнатної квартири площею 101,3 кв. м в новобудові 2017 року у місті  Миколаєві та нежитлового приміщення за цією ж адресою. Варто зазначити, що на сайтах нерухомості трикімнатні квартири за цією адресою продаються за ціною від 1 мільйона 420 тисяч гривень мінімум. За нашими підрахунками, квартира площею в 101 кв. м мала обійтися родині Родигіних в 1 мільйон 700 тисяч гривень, і це без врахування нежитлового приміщення! Непогані заробітки у піліціянтів та їхніх безробітних дружин...

Ротація по-аваковськи_21
Ротація по-аваковськи_22
Дані з сайту нерухомості
Дані з сайту нерухомості

Проте, навіть маючи статус безробітної, Аліна Родигіна декларує у 2019 році 4000 доларів США та 302 тисячі гривень доходу від відчуження нерухомого майна. Тільки це ж далеко не 1 мільйон 700 тисяч гривень, за які було придбано квартиру. Зачекаємо на нову декларацію Артема Родигіна, можливо, вона нам щось прояснить (наприкінці 2019 року Артем Родигін розлучився з дружиною, про це свідчать дані реєстру судових рішень).

А ще слід зазначити, що Артем Родигін до декларації за 2019 рік вніс право керування  автомобілем Mercedes-Benz E250CDI 2014 року випуску, який зараз коштує від 600 до 800 тисяч гривень і явно не вписується в доходи Родигіна (але оскільки авто не є його власністю, дуже зручно як користуватися транспортним засобом, так і фантазувати у деклараціях).

Ротація по-аваковськи_24

МАКСИМ АХРАМЄЄВ

Ахрамєєв Максим Володимирович (Заступник начальника ГУНП, капітан поліції)
Ахрамєєв Максим Володимирович (Заступник начальника ГУНП, капітан поліції)

У жовтні 2020 року заступник начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Максим Ахрамєєв був призначений на посаду в.о. заступника начальника полтавського Главку.

Начальник обласного управління поліції Полтавщини Іван Вигівський представив Максима Ахрамєєва в понеділок, 5 жовтня. На новій посаді   ексзаступник начальника миколаївського Главку буде опікуватися напрямком превентивної діяльності.

Раніше Ахрамєєв написав рапорт на звільнення з посади заступника ГУ НП в Миколаївській області. При цьому начальник Головного управління Нацполіціі в Миколаївській області Сергій Шайхет в інтерв'ю  «Преступности.НЕТ» розповів, що планує провести кадрові зміни серед своїх заступників, однак щодо Ахрамєєва підтвердив інформацію лише про його відпустку.

Відзначимо, що тоді ж Шайхет коротко розповів про причини кадрових змін, які він планував провести. Йшлося й про заступника, з яким не склалося через різні погляди на стиль роботи. Ймовірно, мова йшла саме про Ахрамеєва.

− Кожен із заступників на своєму місці і повністю відповідає своїй посаді. Деякі кадрові зміни будуть з тієї причини, що діяльність цього співробітника я бачу трохи по-іншому, – розповідав начальник миколаївського Главку.
− За цей проміжок часу він не до кінця почув мене, не зрозумів мої вимоги і погляди на управління, на поліцію, – уточнив Шайхет.

Але, як бачимо, вимоги та погляди Ахрамєєва співпали з підходами Вигівського, то ж Іван Михайлович і прихистив Ахрамєєва у себе вже на Полтавщині.

А розпочав свій злет кар’єрною поліцейською драбиною Максим Володимирович Ахрамєєв у 2016 році – тоді його було призначено керівником патрульної поліції Миколаєва. Швидко налагодивши стосунки з керівництвом, він опинився на хорошій посаді в Полтаві. Як саме налагоджувалися ці стосунки, ми можемо, враховуючи рівень корумпованості структури взагалі та Івана Вигівського зокрема, лише здогадуватися.

З Максимом Ахрамєєвим трапився курйозний випадок.

Як повідомляє видання «Преступности.НЕТ» з посиланням на джерела в прокуратурі Миколаївської області, 12 липня минулого року в курортному селі Коблево Миколаївської області невідомий відібрав мобільний телефон у тоді ще заступника начальника Головного управління Нацполіціі в Миколаївській області Максима Ахрамєєва.

«У Коблево в неділю, 12 липня, невідомий вкрав мобільний телефон у заступника начальника Головного управління Нацполіціі в Миколаївській області Максима Ахрамєєва», – йдеться в офіційному повідомленні.

Ахрамєєв підійшов було до одного з розважальних закладів Коблево, яке, попри  карантин, працювало після 23:00, і почав пояснювати відвідувачам чинну заборону.

Коли він почав знімати те, що відбувається, на відео, ззаду до нього підбіг невідомий і вирвав телефон. Зловмисник побіг у бік пляжу, зловити його не вдалося. На місце злочину виїжджала слідчо-оперативна група поліції. Зловмисник як у море канув, сміялося Коблево.

Декларація Максима Ахрамєєва за 2019 рік рясніє цікавинками, в ній він вказує наявність двох земельних ділянок (ще одна належить його дружині Марині Арделян), житлового будинку у Васильківському районі на Київщині та орендованої квартири в Миколаєві. На сьогодні, згідно з даними  державних реєстрів, подружжю належать лише три земельні ділянки. Це може бути пов'язано і з тим, що будівництво будинку на Київщині ще не завершено, про що пан Ахрамєєв вказує в декларації, проте в ній він зазначає його площу – 160 кв. м.

З рухомого майна Ахрамєєв має два автомобілі, записані на дружину: Nissan Roque 2016 року випуску та DODGE Journey 2016 року, придбані у 2019 році за 241 тисячу гривень (на сайтах з продажу авто коштує від 300 до 500 тисяч гривень) та 58 000 гривень (на сайті – від 300 до 400 тисяч гривень) відповідно. Нам невідомо, в якому стані були придбані автомобілі, але їхня ціна, на нашу думку, значно занижена. У 2020 році Марина Сергіївна вже встигла придбати квадроцикл  Motoleader ML400 ATV, який коштує близько 120 тисяч гривень, та автомобіль Nissan Pathfinder 2015 року випуску, котрий коштує 300-500 тисяч гривень. За нашою інформацією, зазначені у декларації 2019 року два автомобілі було продано. 

Варто зазначити, що у 2018 році Максим Володимирович продав свій автомобіль TOYOTA Avensis, придбаний у 2017 році за 200 тисяч гривень, Світлані Володимирівні Арделян (родичці дружини) та придбав автомобіль HONDA Accord 2013 року за 181 тисячу гривень, який у 2019 році він продав за 365 тисяч гривень (нормально так наварив автолюбитель).

Також в декларації за 2019 рік він зазначає дохід від відчуження нерухомого майна в розмірі 715 000 гривень. Можемо припустити, що це була операція з продажу службової квартири в Миколаєві, котру він отримав в лютому 2019 року, про що зазначив в декларації.

АНДРІЙ ГАРАСТЮК

Гарастюк Андрій Миколайович (Заступник начальника ГУНП – начальник кримінальної поліції, полковник поліції )
Гарастюк Андрій Миколайович (Заступник начальника ГУНП – начальник кримінальної поліції, полковник поліції )

6 березня минулого року очільник поліції Полтавщини Іван Вигівський представив особовому складу двох тимчасово виконуючих обов’язки заступників начальника ГУНП в Полтавській області. Про це повідомила пресслужба Нацполіції Полтавщини.

Тимчасово виконуючий обов’язки заступника начальника ГУНП в Полтавській області — начальник кримінальної поліції полковник поліції Андрій Гарастюк до призначення перебував на посаді помічника начальника ГУНП в Миколаївській області.

Торік ми повідомляли про те, що піліціянатами відділення поліції № 1 м. Полтави (Київський райвідділ) в Супрунівській промзоні було затримано два автомобілі: з бензовозу DAF FX 105/410 д.н.з. ВІ 70-97 СХ зливався газоконденсат в пластикові місткості в автомобілі Mercedes-Benz Sprinter 311 DI д.н.з. ВА 7344 ВІ.

Вищезазначені автомобілі відпущено працівниками піліції на третій день після затримання... І тут у нас виникло логічне запитання: а навіщо відпускати автомобілі, на них же має бути накладено арешт, як на речові докази в рамках кримінального провадження?!!

Проте, будь-які правові процедури втрачають сенс, коли до справи особисто долучається заступник начальника кримінальної піліції в Полтавській області полковник Андрій Гарастюк на прізвисько «Морячок». За інформацією, отриманою нами в рамках журналістського розслідування, саме «Морячок» надав вказівку піліціянтам з ВП № 1 м. Полтави відпустити вищезгадані автомобілі. За інформацією із джерел в правоохоронних органах, полковник Гарастюк є «смотрящим» за паливним бізнесом в області.

Отже, ми переконалися, що новий очільник поліції Полтавщини скрізь розставив потрібних та перевірених людей.

На Миколаївщині «Морячок» у 2016 році встиг засвітитися і в скандальній історії щодо суперечки між двома агрофірмами – «Партнер-Агро» та «Агрофірма Корнацьких». Тоді народний депутат України від «Народного фронту» Вадим Підберезняк назвав прибирання чужого соняшнику технікою «Агрофірми Корнацких», з якою пов'язують народного депутата від «БПП «Солідарність» Аркадія Корнацького, «грабежом на очах у поліції»: техніка «Агрофірми Корнацьких» вийшла на поля і на очах у поліції почала збирати урожай соняшнику на землях, що орендуються ТОВ «Партнер-Агро».

Але він довго не тужив, оскільки Іван Вигівський знайшов для нього прихисток на Полтавщині та й посаду непогану для нього вибив.

Декларація за 2019 рік у Гарастюка досить «скромна» – з дружиною вони мають по дві земельні ділянки в Миколаївській області, житловий будинок в Очакові Миколаївської області та квартиру в Миколаєві, зареєстровану на дочку Софію.

Окрім цього, Андрій Гарастюк володіє автомобілем Хюндай Соната, придбаним у 2008 році.

Але не слід забувати і про інших родичів піліціянта. Як же забути про матінку Зою Гарастюк! Ця мама, на відміну від деяких столичних мам, любить не швидкість, а «босиком бы пробежаться по росе». На цю маму-Калитку зареєстровано три земельні ділянки СГ призначення в Миколаївській області, право власності на які було набуто у 2017-2020 роках, та дві земельні ділянки з житловими будинками в селі Кузнєцове Миколаївської області, придбані у 2019 та 2020 роках.

Ротація по-аваковськи_27

Але і це не все, на Зою Антонівну Гарастюк зареєстровано ще й автомобіль Infiniti QX60 2015 року випуску, вартість якого на сьогодні складає близько 500-600 тисяч гривень.

Ротація по-аваковськи_28

Варто відзначити, що Зоя Гарастюк не займається підприємницькою діяльністю та не є кінцевим бенефіціаром юридичних осіб. От така собі проста селянка.

Миколаївський десант висадився на території Полтавщини з планами  пустити і тут своє коріння. І пустить, бо ніяка окремішна реформа правоохоронних органів в Україні не здатна подолати безлад та беззаконня, які охопили увесь державний організм.

Новітні піліціянти – це перефарбовані старі «мусора», котрі вміють виконувати злочинні накази та підсідати на багаторічні корупційні схеми, подолання яких здається неможливим в сучасній Україні.

Якого захисту ми можемо очікувати від правоохоронців, якщо вони самі є злочинцями? Останні події показали, що правоохоронна система України наскрізь прогнила і очікувати від неї позитивних результатів не варто.

Як не варто очікувати позитиву і від українських політиків, котрі влаштовують клоунаду у Верховній Раді, а частина з них має ще й психічні захворювання з чітко виявленою промосковською «дискурсійною реальністю».

Ще більшої уваги заслуговує персона того, хто має нести пряму відповідальність за те, що відбувається в українських правоохоронних органах. Арсен Борисович Аваков на початку січня відзначив ювілей – 2500 днів на посаді міністра. В будь-якій цивілізованій країні, міністр з подібним бекграундом вже кількадесят разів мав подати у відставку! Але це про цивілізовані країни, а наш міністр внутрішніх справ продовжує спідтишка узурпувати владу в країні та покривати своїх недолугих підлеглих. Недолугість, непрофесійність та тупість останніх, певно, сповна і щомісяця компенсується відкупними.

Насамкінець ще одне, актуальне. Дивлячись на безпорадність очільника УСБУ у Полтавській області щодо належної оцінки причин техногенної катастрофи на стратегічному газопроводі Уренгой-Помари-Ужгород, воліли би дати йому підказку.

Наскільки неможливою є диверсія на стратегічному для держави об‘єкті, бо надто дивний вигляд мають обставини та їх наслідки? І особливо – присутність на об’єкті підлеглих Вигівського. Ті чини так набили руку на крадіжках газоконденсату з магістральних продуктопроводів та технологічних споруд для їх обслуговування, що висновки самі просяться до протоколу.

А чим закінчується присутність поліції на місці злочину, ми бачили на прикладі підпалу автомобіля головреду Останнього Бастіону підлеглими Киви.

Іване Вигівський, як там, до речі, іде розслідування? Ви Киву та його підлеглих вже посадили? Ви доповідали міністру про ці недоліки у вашій роботі? Чи тільки «по Сікалову» доповіли?

Далі буде

Автор : Гнап Нерушима
Читайте також:
На Івано-Франківщині двоє співробітників кіберполіції затримані на хабарі 150 тис грн
09 квітня, 18:30
Декілька чиновників з Укрзалізниці полюбляють мільйонні розтрати на перельоти та рейси теплохода в 700 тисяч.
09 квітня, 14:49
В.О. начальника слідчого управління ДФС Києва призначено Сергія Новачука - підозрюваного НАБУ у хабарі в 36 тисяч доларів
07 квітня, 14:10