Розкрадання надр досягло апогею
Прокуратура хоче виправдати фунта братів Бубликів, який незаконно видобував пісок на річці Коломак.
Спеціалізована екологічна прокуратура Полтавської обласної прокуратури скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього директора одного з місцевих товариств.
Йому інкримінують порушення встановлених правил використання надр шляхом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 240 КК України).
За даними слідства, упродовж листопада 2019 - липня 2023 років товариство, яким керував чоловік, не маючи спеціального дозволу на користування надрами, із річки Коломак здійснило видобуток майже 94 тис. кубометрів піску, спричинивши Полтавській територіальній громаді понад 105 млн грн збитків.
З 2019 року Останній Бастіон пише про корупційні оборудки братів Бубликів.
Бублики і Ко вже намили та реалізували понад 480 тис. кубометрів піску.
За приблизними підрахунками Бублики встигли виручити за незаконно видобутий пісок понад 2 400 000 доларів США.
Брати Бублики, за повного сприяння поліції Полтавщини, без спеціального дозволу намили кількасот тисяч метрів кубічних піщано-глейової суміші, та продали її турецькому Онуру та іншим підприємствам залученим до корупційної схеми Володимира Зеленського «Велике крадівництво», не сплачуючи ані податків, ані ренти, ані інших платежів.
Прикриття цієї злочинної схеми забезпечує ставленик Олега Татарова голова Національної поліції України Іван Вигінський, який працюючи на Полтавщині був бізнес-партнером зрадника та колаборанта іллі киви та тодішнього очільника Полтавської ОВА Олега Синєгубова, який зараз продовжує очолювати Харківську ОВА.
ілля кива, Олег Синєгубов та Іван Вигінський
Нам вдалося встановити, що незаконний видобуток був налагоджений шляхом укладення договору між Ковалівською сільською радою в особі голови Олександра Бублика та Товариством з обмеженою відповідальністю «Статут ЛО».
Згідно з договором ТОВ «Статут ЛО», яке фігурувало у документі як «інвестор», було делеговано права організації всього комплексу робіт «з відновлення гідрологічного режиму та поліпшення санітарного стану р. Коломак».
Одразу у двох пунктах того договору, а саме 1.6 та 4.1.7, йдеться про те, що ТОВ «Статут ЛО» отримує право власності на увесь мінеральний ґрунт, видобутий під час робіт.
Статтею 1 Кодексу України про надра (далі – КУпН) визначено, що надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Статтею 5 КУпН визначено, що родовища корисних копалин – це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Відповідно до пункту 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432 до балансових запасів відносяться «... запаси корисних копалин ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр».
Згідно з Новим тлумачним словником української мови (Київ, «АКОНІТ», 1998 рік, том 1, ст.776) «дно – це ґрунтова поверхня під водою». Отже днопоглиблювальні роботи – це вилучення (або видобування) ґрунту з дна водойми з метою збільшення глибини води.
На дні водойм, як правило, залягають алювіальні утворення, інколи спостерігаються виходи корінних порід. Утворення алювіального донного ґрунту на дні водойми може проходити з різною швидкістю, тобто ґрунт, з якого складаються перекати, що швидко утворюються, також складає дно і є алювіальною перевідкладеною породою.
Ґрунт на дні водойм, що видобувається при днопоглиблювальних роботах, може бути за кількістю і за якістю таким, що має промислове застосування, або бути за цими показниками непридатним для промислового застосування. Умови залягання алювіальних порід дозволяють їх вилучення без ускладнень у всіх випадках.
У разі, якщо породи, що видобуваються на дні водоймищ, за якістю або недостатньою кількістю непридатні для промислового застосування вони не можуть розглядатись у якості корисної копалини і підлягають використанню для підвищення і обвалування берегових територій і таке інше.
У разі, якщо ці породи за якістю придатні для застосування, мають достатню кількість для їх економічно ефективної реалізації з метою промислового використання, вони можуть розглядатись як корисна копалина. Оцінка якості і кількості запасів цих корисних копалин може виконуватись в місцях їх видобування або накопичення (складування) з метою подальшої реалізації споживачам.
Відомо, що за обсягом і якістю піски, піщано-валунно-галечникові породи, що видобуваються при виконанні днопоглиблювальних робіт, мають попит у промисловості і успішно реалізуються підприємствами, що здійснюють їх видобування під час днопоглиблювальних робіт. За річними обсягами реалізації видобутих порід ці роботи подібні до експлуатації родовищ того ж напряму. У таких випадках ці породи мають ознаки балансових запасів корисних копалин місцевого (піски) та загальнодержавного (піщано-валунно-галечнікова порода) значення.
Слід зазначити, що відповідно до статті 86 Водного кодексу України (ВКУ) на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Станом на червень 2023 року інформація про звернення ТОВ «Статут ЛО» до Держгеонадр щодо погодження проекту днопоглиблювальних робіт відсутня.
Статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).
Згідно з пунктом 133 Додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» документом дозвільного характеру на користування надрами є спеціальний дозвіл на користування надрами.
Згідно з частиною 3 статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам та організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, – на пільгових умовах. У Кодексі України про надра (КУпН) існує положення стосовно щодо видів користування надрами (стаття 14), надання спеціальних дозволів на користування надрами (стаття 16) і справляння плати за останнє (стаття 34).
За частиною 1 статті 19 КУпН право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
Виходячи з аналізу ознак спеціального природокористування можна погодитися з тим, що воно має місце в КУпН та притаманне надрокористуванню. Це підтверджується тим, що тут функціонують лише спеціальні суб’єкти й застосовуються спеціальні процедури вирішення питання про надання надр з метою експлуатації певним особам. Це право не передбачає вільного користування корисним копалинами і простором надр і не є загальнодоступним.
Тобто, згідно з законодавством України право на видобування та реалізацію корисних копалин, у тому числі піску/піщано-гравійної суміші надає наявність спеціальних дозволів на користування надрами наданих безпосередньо на видобування корисних копалин (стаття 19 КУпН), а також на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (стаття 20 КУпН).
З огляду на викладене повідомляємо, що видобування ТОВ «Статут ЛО» піщано-гравійної суміші (піску) під час днопоглиблювальних робіт на території Полтавського району Полтавської області здійснюється з порушенням вимог статті 19 Кодексу України про надра.
За офіційними підрахунками вартість цього «побічного продукту відновлення гідрологічного режиму» у 2020 році становила близько 100 млн грн.
Як вдалося з’ясувати «Останньому Бастіону», правоохоронці розслідують налагоджений таким чином видобуток піску за статтею 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем), хоча мали розслідувати за ч. 2 ст.240 та ч. 4 ст. 191 КК України. При цьому у справі фігурує не лише сільський голова Олександр Бублик, але і його брат Юрій, який, імовірно, і налагодив схему.
Далі колишній нардеп Юрій Бублик визнав причетність до організації незаконного видобутку. Бублик заявив, що він та його брат Олександр (голова Ковалівської сільради) насправді не організовували видобуток піску, а всього лише налагодили «очищення русла річки Коломак».
Згідно з оприлюдненою ОДА інформацією, внаслідок організації на землях Ковалівської ОТГ незаконного видобутку піску державі було завдано збитків на суму близько 100 млн грн.
«Останній Бастіон» звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочин, вчинений ОЗУ братів Бубликів. Але через 5 років прокуратура та поліція вирішили остаточно поховати кримінальну справу та виправдати «фунта» братів Бубликів.
Прокурори інкримінують ексдиректору підприємства: порушення встановлених правил використання надр шляхом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 240 КК України).
Згідно зі статтею 6 Кодексу України «Про надра»: корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.
Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827 пісок є корисною копалиною місцевого значення.
Прокурором в обвинувальному акті було свідомо вказано невірну кваліфікацію вчиненого злочину, що в подальшому стане підставою для винесення виправдовувального вироку для «фунта» братів Бубликів.
А хто буде відшкодовувати завдані збитки?
