Розкрадання державних надр: майстер-клас від братів Бубликів

Виміри
21 січня, 10:15

Особисте збагачення можна прикривати не лише патріотизмом, але й турботою про довкілля.

Як уже неодноразово інформував «Останній Бастіон», під Полтавою здійснюється незаконний видобуток піску. Масштаби видобутку на околицях сіл Затурине, Андрушки та Макухівка такі, що збитки від нього становлять близько 100 млн грн.

За принципом «На злодію шапка горить» причетність до видобутку нещодавно визнав колишній депутат Верховної Ради Юрій Бублик, брат якого Олександр очолює Ковалівську сільську раду.

«Останньому Бастіону» під час журналістського розслідування вдалося з’ясувати деталі неліцензованого повномасштабного видобутку надр.

На місці видобутку
На місці видобутку
Фото:Останній Бастіон

Видобуток був налагоджений шляхом укладення договору між Ковалівською сільською радою в особі голови Олександра Бублика та Товариством з обмеженою відповідальністю «Статут ЛО».

Згідно з публічною інформацією основний вид діяльності згаданого ТОВ – неспеціалізована оптова торгівля. До додаткових видів діяльності «Статут ЛО» зараховані «оптова торгівля іншими машинами й устаткованням», «інша діяльність щодо поводження з відходами» та «будівництво водних споруд». Забігаючи наперед скажемо, що ці види діяльності фірма «опанувала» нещодавно.

Розкрадання державних надр: майстер-клас від братів Бубликів_2

Договір між Ковалівською сільською радою та ТОВ «Статут ЛО» був підписаний 15 жовтня 2019 року.

Угода стосувалася «виконання робіт з відновлення гідрологічного режиму та поліпшення санітарного стану р. Коломак за межами сіл Затурине, Андрушки та Макухівка на землях Ковалівської сільської ради Полтавського району».

Розкрадання державних надр: майстер-клас від братів Бубликів_3

Характерно, що якраз напередодні укладення договору, впродовж 10-14 жовтня, до документації ТОВ «Статут ЛО» було внесено ряд змін.

Розкрадання державних надр: майстер-клас від братів Бубликів_4

Не менш характерним є і те, що права на додаткові види діяльності з’явилися у «Статут ЛО» аж 17 грудня 2019 року, тобто за два місяці після укладення договору.

Розкрадання державних надр: майстер-клас від братів Бубликів_5

Згідно з договором ТОВ «Статут ЛО», яке фігурує у документі як «інвестор», було делеговано права організації всього комплексу робіт «з відновлення гідрологічного режиму та поліпшення санітарного стану р. Коломак».

Але, як неважко здогадатися, укладачам договору йшлося аж ніяк не про гідрологічний режим та санітарний стан. Одразу у двох пунктах договору, а саме 1.6 та 4.1.7, йдеться про те, що ТОВ «Статут ЛО» отримує право власності на увесь мінеральний ґрунт, видобутий під час робіт.

Розкрадання державних надр: майстер-клас від братів Бубликів_6
Розкрадання державних надр: майстер-клас від братів Бубликів_7

Нагадаємо, що за офіційними підрахунками вартість цього «побічного продукту відновлення гідрологічного режиму» становить близько 100 млн грн.

Як вдалося з’ясувати «Останньому Бастіону», правоохоронці розслідують налагоджений таким чином видобуток піску за статтею 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем). При цьому у справі фігурує не лише сільський голова Олександр Бублик, але й його брат Юрій, який, імовірно, і налагодив схему.

Водночас, надра, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони відповідно до частини 2 статті 5 Господарського кодексу України є об’єктами права власності українського народу, відносно яких від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Дані положення базуються на нормах частини 1 статті 13 Конституції України.

Згідно з статтею 5 Кодексу України про надра «Родовища корисних копалин – це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання».

Відповідно до пункту 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432 до балансових запасів відносяться «... запаси корисних копалин ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр».

Згідно з Новим тлумачним словником української мови (Київ, «АКОНІТ», 1998 р., том 1, ст.776) «дно – це ґрунтова поверхня під водою». Отже днопоглиблювальні роботи – це вилучення (або видобування) ґрунту з дна водойми з метою збільшення глибини води.

На дні річок, як правило, залягають алювіальні утворення, інколи спостерігаються виходи корінних порід. Утворення алювіального донного ґрунту на дні водойми може проходити з різною швидкістю, тобто ґрунт, з якого складаються перекати, що швидко утворюються, також складає дно і є алювіальною перевідкладеною породою.

Ґрунт на дні водойм, що видобувається при днопоглиблювальних роботах, може бути за кількістю і за якістю таким, що має промислове застосування, або бути за цими показниками непридатним для промислового застосування. Умови залягання алювіальних порід дозволяють їх вилучення без ускладнень у всіх випадках.

У разі, якщо породи, що видобуваються на дні водоймищ, за якістю або недостатньою кількістю непридатні для промислового застосування вони не можуть розглядатись у якості корисної копалини і підлягають використанню для підвищення і обвалування берегових територій і т.і.

У разі, якщо ці породи за якістю придатні для застосування, мають достатню кількість для їх економічно ефективної реалізації з метою промислового використання, вони можуть розглядатись як корисна копалина. Оцінка якості і кількості запасів цих корисних копалин може виконуватись в місцях їх видобування або накопичення (складування) з метою подальшої реалізації споживачам.  

Відомо, що за обсягом і якістю піски, піщано-валунно-галечникові породи, що видобуваються при виконанні днопоглиблювальних робіт на великих річках України, мають попит у промисловості і успішно реалізуються підприємствами, що здійснюють їх видобування під час днопоглиблювальних робіт. За річними обсягами реалізації видобутих порід ці роботи подібні до експлуатації родовищ того ж напряму. У таких випадках ці породи мають ознаки балансових запасів корисних копалин місцевого (піски) та загальнодержавного (піщано-валунно-галечнікова порода) значення.

У разі, якщо піски за якістю придатні для застосування, мають достатню кількість для їх економічно ефективної реалізації з метою промислового використання, вони можуть розглядатись як корисна копалина. Оцінка якості і кількості запасів цих корисних копалин може виконуватись в місцях їх видобування або накопичення (складування) з метою подальшої реалізації споживачам.

Суб’єкт господарювання, який планує здійснювати видобуток піску зобов’язаний здійснити геолого-економічну оцінку та затвердити його запаси в ДКЗ України, з включенням таких запасів корисних копалин до обліку, як балансових, що включаються до об’єкту оподаткування.

Згідно з статтею 19 Кодексу України про надра - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу  на  користування  ділянкою  надр.  Право  на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Спеціальні дозволи на користування надрами (далі – дозволи) надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, що регламентовано  частиною 2 статті 16 Кодексу України про надра (далі – Кодекс). Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. 

Згідно з статтею 24 Кодексу, користувач надр, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього дозволу.

Статтею 13 Кодексу України про надра визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно з статтею 16 Кодексу власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

P.S. Власник спеціального дозволу на користування надрами має право реалізовувати видобуті корисні копалини.

Стосовно суб’єктів господарювання, які отримали дозвіл на днопоглиблювальні роботи повідомляємо.

Відповідно до статті 86 Водного кодексу України на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з пунктом 7 статті 14 Водного кодексу Кабінет Міністрів України постановою від 12.07.2005 № 557 затвердив Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, який визначає механізм видачі дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду (далі - дозвіл).

P.S. суб’єкт господарювання, який отримав дозвіл на проведення днопоглиблювальних робіт не має право на реалізацію піщано-ґрунтової суміші /(річкового піску), його відчуження іншому суб’єкту господарювання, передачу права власності на піщано-ґрунтову суміш (річковий пісок) та інше.

Суб’єкт господарювання, який отримав дозвіл на проведення днопоглиблювальних робіт та отримав погодження Проекту, зобов’язаний проводити роботи у відповідності до проектних рішень.

Стосовно інвесторів повідомляємо, що статтею 24 Кодексу визначено, що користувач надр (інвестор), який уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції.

Відповідно до другої частини статті 13 Кодексу користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

P.S. Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, у тому числі пов'язані з наданням, передачею, обмеженням, тимчасовою забороною (зупиненням) та припиненням права користування надрами, а також з правовим оформленням таких відносин, регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Таким чином, колишній депутат Верховної Ради Юрій Бублик, разом із нинішнім головою Ковалівської сільської ради Олександром Бубликом вчинили злочин, передбачений ч.5 ст.191 ККУ ( Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), за що передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна.

Автор : Геннадій Сікалов
Читайте також:
СБУ розпочала кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 КК України.
17 січня, 11:25
У схеми включений «гаманець» міністра Ігор Котвіцький.
17 січня, 06:55
Минуле нардепа Костянтина Касая не менш цікаве, ніж його політичне сьогодення.
11 лютого, 12:51