Розтрата майна в АРМА
Колишнього гендиректора "Сетам" Віктора Вишньова взяли під варту в залі суду
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінила запобіжний захід для колишнього гендиректора ДП "Сетам", застосувавши до нього тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 13,4 млн грн.
Як повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), відповідне рішення ухвалено на засіданні 21 лютого.
Таким чином, суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора САП а рішення суду першої інстанції, яким вказаному підозрюваному було обрано запобіжний захід лише у вигляді застави.
Як повідомлялося, Вищий антикорупційний суд 9 лютого обрав колишньому гендиректору ДП "Сетам" Віктору Вишньову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 13,4 млн грн. Його підозрюють у справі про махінації в АРМА на 485 млн грн.
За даними слідства, злочинна група організувала розтрату арештованого майна шляхом передачі його в управління АРМА та подальшого продажу зацікавленим особам за заниженою вартістю через систему торгів "Сетам", якою у 2016-2019 роках керував Вишньов.
У січні НАБУ оголосило у розшук Андрія Довбенка, якого слідство вважає організатором схеми. У грудні минулого року про підозру повідомили учаснику організованої ним групи – ексдиректору "СЕТАМ" Віктору Вишньову.
Ще двом учасникам ОЗУ – голові АРМА у 2016-2019 роках Антону Янчуку та начальнику управління менеджменту активів центрального апарату АРМА у 2018-2020 роках – повідомили про підозру у махінаціях з арештованим майном АРМА раніше.
Як стверджують в НАБУ, арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання судових рішень. Посадовці АРМА, своєю чергою, готували обґрунтування, що такими активами важко управляти, зберігати або ж вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість. В подальшому майно оцінювала компанія-учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. За нею майно виставляли на електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ». В свою чергу представники держпідприємства, учасники-змови, організовували торги у такий спосіб, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.
НАБУ та САП здобули докази щонайменше чотирьох епізодів такої протиправної діяльності упродовж 2019 року.
