Саакашвілі - "кролик-енерджайзер", передають іноземні ЗМІ

27 жовтня світова преса пише про боротьбу Міхеіла Саакашвілі з Кремлем, глибину українських реформ порівняно з грецькими, уроки польських виборів для Європи та шанси отримати дзвінок від поліції Дубаю через нестачу щастя.

Хрестоносець

У великій статті під заголовком "Немезида Путіна" британська Guardian розповідає про перетворення Міхеіла Саакашвілі на одного з найпопулярніших політиків України.

Автор стверджує, що колишній грузинський президент випромінює впевненість, радше притаманну обраному народом держслужбовцю, аніж призначеному кимось чиновнику-бюрократу. Описуючи стиль роботи пана Саакашвілі, Guardian пише, що він завжди самостійно формує власний порядок денний і часто його змінює, через що підлеглі мають постійно змінювати час прес-конференцій і вибачатися перед тими, кому була призначена зустріч.

"Будучи президентом Грузії, він був відомий звичкою запрошувати журналістів на інтерв'ю о першій ночі та проводити наради о четвертій ранку. Його прозвали кроликом-енерджайзером," - пише видання.

Перераховуючи основні факти з біографії губернатора Одеської області, газета нагадує, що пан Саакашвілі став президентом у 37 років, тобто наймолодшим обраним лідером у Європі. За час його правління країна, де електрику часом вимикали на декілька днів, а корупція потрапила в кожен аспект життя, перетворилася на країну практично без злочинності і з украй низьким рівнем корупції, відзначає автор.

Перший візит як президента Міхеіл Саакашвілі здійснив до Москви у 2004 році, але "швидко стало зрозуміло, що Саакашвілі, учасник хрестового походу проти усього радянського, та Володимир Путін, який вважав розпад СРСР найгіршою катастрофою 20-го століття, ніколи не порозуміються", зазначає Guardian.

Навіть на посту голови Одеської області боротьба з Кремлем є тим фоном, на якому розгортається його бурхлива діяльність, пише видання.

"Мені щастить. Не кожен отримує шанс будувати країну з нуля. І вже точно небагато людей мали шанс робити це двічі", - цитує Guardian пана Саакашвілі. За його словами, нова робота має відповісти на запитання, переважить на пострадянському просторі демократія чи імперські амбіції Кремля.

Складні реформи

Німецька ділова газета Handelsblatt публікує інтерв'ю з Арсенієм Яценюком, в якому він розповів про складний шлях реформ в Україні.

Видання наголошує, що Німеччина є для Києва третім найбільшим торговим партнером, а Ангела Меркель вважає, що завдяки висококваліфікованим робітникам і деяким розвиненим секторам економіки Україна є тим місцем, куди варто інвестувати.

Пан Яценюк пояснив, що перші кроки українського уряду під його керівництвом були болючими, але необхідними.

"Коли я став прем'єр-міністром у лютому 2014, у нас був державний борг обсягом 73 мільярди доларів ... Після незаконної анексії Криму та російського вторгнення на сході України ми втратили 20% української економіки", - сказав голова уряду.

За його словами, заходи, до яких вдалося керівництво держави, були вдесятеро жорсткішими, ніж ті, на які була змушена піти Греція. Через це популярність уряду знизилася.

Говорячи про кредит, який Києву надала Росія у 2013 році, пан Яценюк повідомив, що Україна не поверне борг, якщо Москва не погодиться приєднатися до процесу реструктуризації боргів.

"Ми не можемо ставитися до Росії інакше, ніж до інших міжнародних кредиторів", - запевнив прем'єр.

У газовому секторі, за словами Арсенія Яценюка, не залишилося олігархів і вже не платять хабарі.

"Великий бізнес більше не має впливу на уряд, не має жодного свого представника в уряді", - зауважив пан Яценюк.

Він наголосив, що єдиний шлях для України вийти на економічне зростання лежить через інвестиції.

Прислухатися до поляків

Британська газета Telegraph у редакційній колонці закликає Сполучене Королівство пильніше придивитися до результатів парламентських виборів у Польщі, на яких найбільше голосів завоювала партія "Право і Справедливість".

Видання вважає, що підсумки голосування є свідченням того, як Польща ставиться до франко-німецького проекту централізованої Європи.

"ЄС нещодавно змусив Польщу прийняти квоту на сирійських біженців, чого відверто не хотіли поляки, які тепер відправили у відставку уряд, що погодився з квотою. Поляки хочуть бачити уряд, який переймається національними інтересами Польщі, а не наднаціональним проектом, вигаданим у Парижі, Берліні та Брюсселі", - пише Telegraph.

Газета наголошує, що вибори в Польщі "забили ще один цвях у домовину" ідеї про тісніший союз усіх членів ЄС. На думку видання, ці вибори є свідченням бажання бачити Європу, яка рухається на різних швидкостях, де члени союзу мають право брати участь або відмовлятися від програм, які вважаються корисними та необхідними.

Ви щасливі у Дубаї?

Про неабияку активність поліції в еміратському місті Дубай пише британська Independent. Поліція цього арабського емірату планує телефонувати людям, які повідомили про те, що не почуваються щасливими.

Такі плани у поліцейських з'явилися після того, як було проведене онлайн-опитування серед жителів, де їх запитали: "Ви щасливі в Дубаї?".

За словами представників поліції, у перший день на опитування відгукнулися 200 тисяч людей, з яких 84% сказали, що щасливі. Ще 6% дали нейтральну відповідь, а 10% повідомили, що не почуваються щасливими.

Після того шеф поліції емірату Хаміс Маттар Аль Мазейна сказав журналістам, що офіцери у випадковому порядку зателефонують декому з тих 10% і поцікавляться, через що вони не почуваються щасливими. За його словами, якщо те, що поліцейські почують, буде перебувати в їхній компетенції, вони спробують допомогти людям. Якщо ж ні - спрямують справу до іншого департаменту. Із приватними справами вони допомогти не зможуть, наголосив шеф поліції.

Independent наголошує, що влада емірату намагається зробити якомога більше для того, аби до 2021 року увійти до десятки найщасливіших міст світу. Нині ОАЕ посідає 20-те місце серед 158 країн, які увійшли до рейтингу щастя, складеного ООН.

Між тим видання зазначає, що, на думку оглядачів, намагання влади Дубая дізнатися, чому деякі жителі не почуваються щасливими, є дещо дивним.

Вільям Девіс з Лондонського університету вважає, що таким чином влада може налякати людей і змусити їх відповідати нещиро, аби зрештою не отримати дзвінок від поліції.

Відділ моніторингу,

Останній Моніторигу