Саакашвілі, Згуладзе та Деконаїдзе нелегально мали подвійне громадянство – Міграційна служба
Група грузинських «реформаторів», які приїхали до України, при отриманні нашого громадянства – не відмовилися від грузинського. Все через «фінансове зубожіння», пише Володимир Бойко в своєму «Фейсбук». Подаємо мовою оригіналу.
– А чи знає волелюбний український народ, у зв’язку з чим команда грузинських реформаторів, усім серцем полюбивши Україну та вирішивши присвятити їй решту свого життя, не змогла відмовитись від громадянства Республіки Грузія? – Згідно з Законом України «Про громадянство України» Саакашвілі, Згуладзе, Деканоїдзе, Лорткіпандізе та Углава негайно по отриманні українських паспортів були зобов’язані повідомити про це посольство Грузії в Україні та подати заяви про вихід з грузинського громадянства. Але, виявляється, вони не змогли це зробити з причини свого фінансового зубожіння.
Як повідомила Державна міграційна служба України на депутатське звернення Igor Lutsenko, Саакашвілі, Згуладзе, Деканоїдзе, Лорткіпанідзе, Углава та «прімкнувший к нім» Абромавічус не припинили своє іноземне громадянство не тільки після отримання українських паспортів, але навіть після призначення на державну службу, оскільки мито, що справляється Республікою Грузія та Литовською Республікою з заяв про вихід з громадянства, перевищує половину розміру мінімально зарплатні, встановленої в Україні, і ця сума є для вказаних осіб непосильним фінансовим тягарем.
Щоправда, довідавшись з засобів масової інформації про набуття Саакашвілі, Згуладзе, Лорткіпанідзе та Деканоїдзе українського громадянства, президент Республіки Грузія припинив їх грузинське громадянство без їхніх заяв, оскільки подвійне громадянство в Грузії заборонено (втім, Деканоїдзе вже щиро розкаялась у своєму вчинку, здала український паспорт і знову стала громадянкою Республіки Грузія). Але що стосується екс-міністра економічного розвитку України Абромавічуса, Державна міграційна служба України досі не має інформації щодо припинення ним іноземного громадянства, – пише Бойко.
Віктор Карпенко
