Сидір Андрущенко — забутий подільський отаман

ІСТОРІЯ
20.09.2023, 18:14
Сидір Андрущенко — забутий подільський отаман
Фото: 33 канал

У наш час важливо згадувати героїчні приклади з минулого. Це заряджає енергією, надихає боротись проти окупантів і за справедливість.

Одним з великих, але забутих героїв української історії є Сидір Андрущенко.

Цього дня 1923 року вірний син України поліг смертю хоробрих від рук більшовиків. Але важливіше пам'ятати життєвий чин Андрущенка.

Згідно з віднайденими вітчизняними істориками джерелами, Сидір Андрущенко народився у 1898 році в Спасові на Львівщині у незаможній селянській родині. Він здобував освіту у двокласному народному училищі, коли спалахнула Перша світова війна.

Юнак Сидір не вагаючись долучився до австро-угорського війська, яке стало чинити запеклий опір російським загарбникам. Майбутній отаман українських повстанців гартувався у найзапекліших боях на гірському гребні Карпат.

Але Російська та Австро-угорська імперії, виснажені довготривалою кампанією і безладдям всередині своїх суспільств, а головне армії, стали валитися. На їхньому попелищі постали самостійні національні держави, з-поміж яких УНР і ЗУНР.

Група подільських повстанців на Вінниччині (осінь 1921 року)
Група подільських повстанців на Вінниччині (осінь 1921 року)

Восени 1918-го Сидір Андрущенко очолив відділення 7-ї бригади Української Галицької армії. Він воював проти поляків та російської Добровольчої армії генерала Антона Дєнікіна; двічі поранений.

На повстанчий шлях Сидір став у жовтні 1921-го на посаді ад'ютанта отамана Артема Онищука. Їхні загони діяли на території сучасного Тиврівського району Вінниччини.

За пів року весни 1922-го Андрущенко вже командує власним підрозділом, сформованого з селян Поділля. Боротьба проти московитів розгорнулася у лісах поблизу Пиляви та Михайлівки, проте сили були нерівними.

21 грудня 1922 року чекісти вистежили й затримали незламного отамана на околиці села Потуш. За пів року (6.VIII.1923) відбувся закритий суд, який виніс смертельний вирок — розстріл.

Слава про подвиги Сидора Андрущенка була навмисно стерта і прихована червоними окупантами. Лише Юрій Горліс-Горський у своїх «Спогадах» згадав щирого україскнього патріота:

«Пригадую собі струнку постать Сидора, у подертому селянському вбранні, босого, без шапки, з якимсь занадто ідеалістичним поглядом карих очей… Коли зачала судити його «надзвичайна сесія» Губсуду й головуючий, начальник Губ відділу ГПУ, Ліплєвський почав: «Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки об’являю засідання…», – Андрущенко його перервав: «Яке маєш право ти…, яке ви всі маєте право судити мене іменем Українського Народу, за який я віддаю життя?!».

Маємо пам'ятати своїх Героїв! Рівняймось на них.
Читайте також:
Полтава
Поблизу славнозвісного Мотриного монастиря, де гайдамаки святили зброю, увічнено незламних Героїв новітньої російсько-української війни.
16 червня, 14:07
Полтава
Воїн поліг смертю хоробрих 1 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Богданівка на Донеччині. Тиждень не дожив до свого 51-річчя.
01 травня, 06:10
Світ
Ракетний удар по місцевості, де перебував чеченський лідер, завдано тієї миті, коли він розмовляв супутниковим телефоном із Москвою...
21 квітня, 14:00
Полтава
Незламний воїн поліг смертю хоробрих торік 20 липня, виконуючи бойове завдання на Бахмутському напрямку. Тепер його Чин увічнено у граніті.
17 квітня, 19:06
Позиція
Рівно рік тому 25 березня на Донеччині поліг смертю хоробрих наш земляк. Олександр Федорченко здобув вічне життя в бою проти московитів.
25 березня, 08:27
Війна
Хлопець з Луганщини став одним із найкращих пілотів Су-25, взірцем — для своїх, жахом — для окупантів
13 лютого, 09:55