Скандал навколо« Довженко-Центру»

Кінологиня Юлія Каждан, яка очолила «Довженко-Центр» - людина нардепа від пропутінської ОПЗЖ Сергія Льовочкіна

Чергове «нове обличчя», яке влада призначила на чергову посаду, викликало в суспільстві гомеричний сміх і породило купу нових мемів про кіно та кінологію.

А даремно. Бо якщо розібратися з особистістю Юлії Каждан, яку голова Державного агентства з питань кіно Марина Кудерчук призначила новим виконувачем обов’язків генерального директора «Національного центру Олександра Довженка», стає аж ніяк не смішно.

Так, звичайно, мають рацію ті, хто, дізнавшись про нове кадрове призначення, з гіркою іронією заявив: «ми іржали, коли тупі рашисти заявляли, що тепловізори дають тепло, але не помітили, як кіно очолила кінологиня».

Одразу ж з’явилася маса матеріалів, присвячених особистості нової керівниці «Довженко-Центру», в яких наголошував на абсолютній профнепридатності Юлії Каждан.

За даними з відкритих реєстрів Юлія Каждан є керівницею та засновницею двох юридичних фірм – «Каждан та партнери» та «ДЖУЛІЯ-К», а також засновницею та керівницею Кінологічного Центру Erste Hund, що надає послуги дресирування собак, готелі для чотирилапих та зоо.

У соцмережах нова чиновниця від кіно активно пропонує консультації з гіпнотерапії та психосоматики. Зокрема, в її психологічному блозі можна прочитати про «кінофобію» — страх перед собаками.

На сторінці в Instagram нова керівниця «Довженко-Центру» позиціонує себе спеціалістом з роботи з емоціями та обіцяє «глибоке опрацювання вашої проблеми».

Все це відповідає істині і принесло чимало веселощів, нехай і гіркого, у ту частину суспільства, яка хоч трохи розуміє, куди котиться сучасна Україна завдяки кадровій політиці «слуг».

Проте деякі копнули глибше. І виявилося, що призначення Юлії Каждан до «Довженко-Центру» якщо й має щось спільне з тупістю «слуг народу», то лише в тому плані, що цією тупістю користуються розумні люди.

А саме – Сергій Льовочкін, про вплив якого на главу Офісу президента Андрія Єрмака писали та говорили неодноразово.

За словами блогера та розслідувача Володимира Бондаренка, Юлія Каждан є членом наглядової ради «Компанія Київенергохолдинг» за квотою фірми Artio Global Investors LTD (Лондон), яка володіє 25% «Київенергохолдингу».

«Офіційним власником фірми Artio Global Investors LTD є Суровцев Сергій Геннадійович, він же є офіційним бенефіціаром „Київенергохолдингу“.

Тобто Юлія Каждан – людина Сергія Суровцева. А сам Суровцев — довірена людина Сергія Льовочкіна, який руками Суровцева призначив директором «Київгазу» свого зятя Вінграновського Андрія Миколайовича.

Ви запитаєте, де Льовочкін і де Довженко-Центр?», — пише Бондаренко. І одразу дає відповідь на своє запитання – «коли у 2007 році Янукович був прем’єр-міністром, Льовочкін вкрав 20 тис. кв. у "Національного центру Олександра Довженка"».

Тоді з подачі мінкульту пов’язана з Льовочкіним фірма купила 21,7 тисячі квадратних метрів «Довженко-Центру» на «аукціоні» за 64,7 млн. грн.

Всю цю нерухомість ця фірма заклала під кредит в іпотеку банку «Кліринговий дім» Льовочкіна.

Проте державний «Довженко-Центр» продовжував сплачувати земельний податок та інші платежі за приватника – мережі, каналізація тощо.

Проте невдовзі директором «Довженко-Центру» став Іван Козленко, який висунув приватнику претензію.

Почалася війна, яка закінчилася ліквідацією приватної контори-покупця, а нерухомість у Льовочкіна викупили Хмельницький-Черновецький та почали будувати там ЖК «Вайт лайнс».

А у «Довженко-Центру» залишилося 14 тисяч квадратних метрів та справи щодо земельного податку, який вони платили за «доброго дядька» Сергія Льовочкіна.

І ось – нове призначення.

Людиною, яку в офіційному порядку зобов’язують «провести повний аналіз фінансово-господарської діяльності, забезпечити усунення виявлених перевіркою Держкіно недоліків і надати пропозиції щодо можливих шляхів покращення діяльності Довженка-Центру», стала Юлія Каждан, повністю підконтрольна Сергію Льовочкіну.

Окрім цього призначення, цікавим «збігом» є той факт, що у «Довженко-Центрі» активно йдуть обшуки в рамках розслідування діяльності керівництва центру саме того періоду, коли ним керував Іван Козленко. І який конфліктував із Льовочкіним та його структурами.

Як пише той самий Володимир Бондаренко, «думаю, під час обшуків випадково загубляться документи, які дозволяють звинуватити Льову в махінаціях».

До того ж висновку підштовхує і рішення про реорганізацію «Довженка-Центру» в кілька юридичних осіб. Зазвичай у такий спосіб «дерибанять» на частини активи, які неможливо вивести із державної власності. Водночас часто в процесі такої реорганізації «губляться» важливі документи.

Тож Володимир Бондаренко, спираючись на дані якого і написаний цей матеріал, дуже обґрунтовано заявляє, що таким чином Сергій Льовочкін чистить сліди своєї діяльності у «Довженку-Центрі». І заразом, швидше за все, готується до подальших дій щодо захоплення його території – нагадаємо, Центр знаходиться практично в центрі Києва та на його землі, є багато охочих.

Що ж до кіно-кінологіні, яка стала керівником «Довженко-Центру», то у неї в біографії вже є подібний досвід – відомо, що ТОВ «Юридична фірма "Каждан і партнери"», що працює у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, фігурує в кримінальному провадженні зі зловживання владою чи службовим становищем.

Автор: Максим Прохоренко/Антикор

Сьогодні Міністерство культури та інформаційної політики після гучного розголосу довкола «Довженко-центру» зупинило реорганізацію Національного центру кінематографії.

За інформацією Міністерства Культури, таке рішення ухвалили під час наради з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру, представниками Офісу президента та депутатами.

Також на нараді були прийняті наступні рішення:

• фонд і музей залишити в тому статусі, в якому вони є зараз — як цілісний майновий комплекс;
• призначити прозорий конкурс на посаду директора Довженко-Центру;
• звернутись до Держаудиту щодо проведення повноцінного аудиту Довженко-Центру;
• розпочати процес надання Довженко-Центру статусу національного де-юре (не лише в назві, але й фактично). Це має убезпечити використання його майна не за призначенням;
• вирішити питання реорганізації державного підприємства в державну організацію, що дозволить Довженко-Центру працювати за профілем як музей та архів;
• створити міжвідомчу робочу групу для експертної оцінки музейних цінностей Довженко-Центру.

Деталі щодо цих рішень найближчим часом має надати Держкіно.