Сьогодні вшановують пам'ять бойовиків ОУН Біласа і Данилишина страчених поляками – командир ДУК ПС
В час їхньої страти за ініціативою Степана Бандери по всій Галичині задзвонили церковні дзвони.
В цей день 23 грудня 1932 року о 6 годині 30 хвилин ранку у Львівській тюрмі були страчені через повішення два бойовики Організації Українських Націоналістів: Василь Білас (21 рік) і Дмитро Данилишин (25 років).
Про це нагадує командир Добровольчого українського корпусу Правого сектору Андрій Стемпіцький у себе на сторінці у Фейсбук.
Робітники з Дрогобиччини... Дядько й племінник... Молоді люди, які були такими, як і більшість їхніх ровесників. Вони любили життя, бо були молодими. Поляки знищили їх за безмежну любов до України", – пише Стемпіцький.
Він нагадав, що в час їхньої страти за ініціативою пропагандивного референта ОУН світлої пам’яті Степана Бандери по всій Галичині задзвонили церковні дзвони, супроводжуючи перехід Героїв у вічність.
"Ні на мить не вагаючись, хлопці пожертвували свої серця за волю Нації. Ми ж зобов’язані сплатити свій борг перед ними жертовною боротьбою за державність Нації, та своїми молитвами за упокій їхніх душ та душ тисяч інших Героїв, котрі свідомо йшли на муки і смерть за Бога, за Україну, за Свободу", – додав командир ДУК ПС.
Як відомо, наприкінці листопада 1932 року бойовики ОУН вчергове здійснили пограбування одного з польських державних поштових відділень. На цей раз об’єкт знаходився в містечку Городок під Львовом (польська назва – Ґрудек Ягеллонський).
Дарма, що акція провалилася – двоє бойовиків загинули, двоє були арештовані і пізніше страчені – ОУН зуміла перетворити бойову поразку в гігантську пропагандистську перемогу. Позаяк заарештовані сміливо поводили себе на суді, поблажливості не просили, лише після проголошення вироку смерті жалкували, що вже надалі не зможуть служити Україні.
Зазначимо, що до організації нападу на установи окупантів були причетні майбутні провідники ОУН – Роман Шухевич та Микола Лебідь.
