Спадщина за замком: чому підземелля Пирогощої недоступне для киян
ПЦУ не пускає до музеєфікованої частини храму Пирогощої.
Ці двері не відкривали із 1990-х років. Ми не знаємо що за ними. Маєте гіпотези? Ну прямо як у коморці у папи Карло. Треба золотий ключик шукати.
Двері у декоративному (насправді металевому) камені біля відбудованої церкви Успіння Богородиці Пирогощої. Їх поставили у 1998 році, коли музеєфікували фундаменти храму ХІІ століття.
Держава вклала великі кошти, щоб народ бачив свою культурну спадщину, але настоятелю храму якось байдуже до цього - він категорично проти створення навіть невеличкого музейного простору у цоколі під храмом.
Хоча там крім зачинених (законсервованих) дверей є двері відчинені, що ведуть до стародавнього фундаменту й унікального склепіння величезної калориферної печі, яка обігрівала теплу церкву (частину дзвіниці). Ми запропонували зробити інформаційні стенди і водити екскурсії, але настоятель і слухати про це не хоче, а мене називає більшовиком.
—
Храм є балансовою власністю КНМЦ, релігійна громада його орендує. Охоронний договір, як користувач, вони заключати відмовляються, а музеєфіковану частину храму використовують як свій офіс і склад (принаймні так ми бачили минулого року).
Завтра, 9 вересня, ми маємо здійснити планову перевірку стану обʼєкту, в першу чергу історичних фундаментів . Про це ми повідомили настоятеля листом (вручили особисто). Але він вже сказав, що його на місці не буде, а без нього нас до перевірки не допустять. Хтозна як воно буде, але українці повинні бачити свою спадщину. Дуже образливо, що так себе поводять представники нашої рідної ПЦУ.
