Степан Хмара: «Діяльність Порошенка підпадає під статтю «Державна зрада»
«Якщо Янукович втік, то Порошенко, я думаю, не втече. Його заарештують.»
Наша сьогоднішня розмова — з довголітнім політв’язнем радянських концтаборів, народним депутатом України І, II та IV скликань, Героєм України Степаном Хмарою.
— Степане Ільковичу, хочу почути вашу думку: що відбувається в країні?
— Відбувається революція. Вона триває з 1990 року, то затухаючи, то піднімаючись. Вона все ще не завершилась, тому що не відбулося серйозної зміни в системі державного управління, у системі влади. У нас, треба відверто сказати, все ще немає справжньої української влади. Яка би була добропорядна і яка би бажала і вміла ефективно відстоювати національні інтереси і розбудовувати державу.
— Було б наївно думати, що ця система добровільно самоліквідується.
— Система не самоліквідується, але й суспільство досі не зуміло це зробити.
— Ну добре, Майдан не змінив систему. Повертаючись на чотири роки назад, чи ви вважаєте, що у нас були шанси дійсно змінити ту систему?
— Домінувала зовнішня загроза і найбільш креативні, найбільш віддані люди кинулися на фронт. Одні воювати, інші волонтерити. Дійсно складна була ситуація. Це вже історія, так? Ми маємо дивитися уперед.
Але суспільство, всупереч нашій владі, врятувало Україну від загарбання Росією.
До речі, влада і досі не хоче захищати Україну. В першу чергу — президент, який відповідає за безпековий сектор держави і за нашу зовнішню політику. А тим часом потенційні загрози наростають.
— Чому?
— Тому що, по-перше, сьогоднішня ситуація виснажує Україну фінансово. По-друге, це людські втрати. За рік — сотні, сотні вбитих і тисячі поранених. А крім того — це психологічний фактор. Військові стоять в пасивній обороні. І це посилює психологічну зневіру в частині суспільства. Зневіру в перемогу. А в іншої частини — просто якесь відсторонення. Дуже багато людей не відчувають, що іде війна. А війна йде!
— Суспільство, мені видається, привчають до думки, що війни не існує.
— Ну, привчають, так, зрозуміло. Тому що найбільші колаборанти — у владі. І перший колаборант — це Порошенко, який давно би здав Україну, якби не боявся, що його розірвуть.
Мінська авантюра — це план Путіна по зруйнуванню нашої країни. Згідно з Мінськими домовленостями — нема російської агресії, є внутрішній конфлікт в Україні. Що це за термін — «антитерористична операція». Яка антитерористична операція? Де терористи і хто бореться з ними? Яка лінія розмежування, люди добрі? Ну про що ми говоримо? Є лінія фронту. Є окуповані росіянами і колаборантами території.
— Кого ви вважаєте колаборантами?
— Тих громадян України, які пішли на співпрацю з ворогом. Вони стали колаборантами. А найбільший колаборант, я вважаю, — це Петро Порошенко. Його діяльність підпадає під 111-ту статтю Кримінального кодексу «Державна зрада».
— Аргументуйте.
— Безпосередньо на території Росії працюють підприємства Порошенка. Він платить немалі податки, таким чином він фінансує ворога. Розумієте, це — співпраця. Відверта, відкрита, демонстративна співпраця з ворогом. Своїми податками Порошенко фінансує російський бюджет, бюджет держави-агресора. Тому він і блокує визнання Росії агресором.
Тобто те, що ми би мали давно зробити і відстоювати свою позицію перед світом. А ми цього не робимо. Чому? Чому Порошенко жодного разу не звернувся до країн-членів Будапештського меморандуму, які гарантувати нашу безпеку і територіальну цілісність? Під Меморандумом стоять підписи глав держав ядерного клубу, це ж важливо надзвичайно. По-перше, це США — перша держава в світі, це Великобританія, а потім до Меморандуму приєдналася Франція і Китай.
Але Україна жодного разу не говорила про свої гарантії безпеки із цими країнами. Знаєте, чому? Тому що гарантії Будапештського меморандуму працюють, коли є зовнішня загроза, а коли внутрішній конфлікт — це їх не стосується.
І як ми можемо формувати антиросійський блок? Порошенко весь час говорить про те, що тільки дипломатичним шляхом можна виграти цю війну. Неправда. Дипломатичний фактор — один із важливих, але не єдиний. Комплексно потрібно вести боротьбу за своє існування. Адже йде мова про наше існування як держави, розумієте?
— Що ще входить в цей комплекс?
— Дипломатичний напрямок — перший, політичний — другий, інформаційний — третій, економічний — четвертий і силовий — п’ятий. Це не значить тотально наступати, але ватажки сепаратистів могли бути знищені вже давно. У нас чим спецслужби займаються? Фейковими, смішними справами. Замахами на Гончаренка (депутат від БПП — ред.), або на цього харківського товстуна (депутат від «Народного Фронту» Антон Геращенко — ред.). Ну кому вони потрібні? Ну це ж фейки!
Але знаєте, що мене найбільше турбує і хвилює?
— Що?
— Що дуже багато інтелігентів наших малоросійських кричать: «Не зачіпайте владу, не зачіпайте Порошенка, бо цим скористається Путін!».
А окрім «пригодованих» малосійських інтелігентів з’являться все більше пригодованих представників четвертої влади, журналістів. От мені дуже прикро читати в газеті «День», — у газеті, яку я дуже поважав, — як вони навмисно применшують чисельність акцій, які проходять у Києві щонеділі. Газета відверто стала на захист Порошенка. Що ж ви робите, пані Івшина, схаменіться, ви ж — патріотка України.
Суспільство не мовчить, але і політики, і журналісти, і інтелігенція — я не кажу вся, але частина, — не роблять своєї роботи, не відчувають відповідальності за долю держави.
Ви розумієте, якби всі вони відчували свою відповідальність, ми би вже завершили революцію. А революція — це необов’язково, знаєте, якісь наметові містечка. Ми можемо проводити інтелектуальну, вольову революцію. Що це означає? Це публічне вираження недовіри нинішній владі. Передусім — президенту Порошенко.
Тому що для Путіна Порошенко — це подарунок, тому що саме Порошенко блокує ухвалення закону, який дійсно визнає Росію агресором і окупантом наших територій.
Бачите, в парламенті вже два роки лежить проект закону про окуповані території.
— Як Порошенко може блокувати прийняття законів?
— Бо те, що сьогодні називається парламентом — це вже не парламент, це маріонетки, які виконують забаганки оцього мафіозного кубла, яке окопалося на Банковій.
Я не кажу, що там всі однакові, ні. Але в одній лише фракції «Народного фронту» відсотків двадцять повинні в тюрмі сидіти.
Але ж за них голосувало наше суспільство.
— Ви розумієте, наше суспільство вражене хворобою і піддається маніпуляціям. Є такі, що за гречку голосують, за подачки. Але таких небагато, може, відсотки три.
Найбільша загроза — це відсутність об’єктивної, правдивої інформації у інформаційному просторі країни. Ви ж подивіться на соціологічні опитування. Які питання вони виносять, хто їм ці питання «підкидає»? Це ж чітко визначені завдання — чи прізвища у ті опитування ставити, а чиї — ні.
І ще один момент — адмінресурс. Це так делікатно називають шахрайські фальшування результатів голосування, які відбувається, насамперед, в дільничних комісіях. Вибачте, де таке в світі є, щоб протоколи перераховували і уточнювали місяцями? Порошенко чинить злочин, до сих пір не внісши подання про призначення нового складу ЦВК. А суспільство мовчить.
А де четверта влада? Знаєте, я дуже любив Віталія Портникова, я з ним знайомий з 1991 року, я дуже поважав цього журналіста.
Але коли я бачу, як він сьогодні маніпулює... Коли він приводить паралелі, кажучи, що, мовляв, Саакашвілі діяв в Грузії рішуче і наш Порошенко повинен діяти так само. Але ти, голубе, скажи, що Саакашвілі не крав у свого народу, не вивозив награбовані кошти в офшори. Він працював на Грузію. Ти звернись до нашого президента, скажи йому: пане Порошенко, поверніть кошти з офшорів, сплатіть податки, бо ви — злісний неплатник податків. Чому Порников не каже, що в офшорах знаходиться 140 мільярдів доларів, вивезених з України?
Весь 2014 і 2015 роки я писав статті, я звертався до президента, я готовий був йому допомагати. Але сьогодні лінія червона перейдена. Сьогодні суспільство повинно сказати: «Ти не зробив те, те і те з того, що мав зробити. Натомість ти робив те, те і те, що руйнує державу. Іди». А потім він має відповісти по закону. І якщо ми не будемо про це говорити, ми державу втратимо, розумієте?
Чому ніхто не покараний? Леонід Макарович Кравчук має сидіти в тюрмі. Кучма в тюрмі мав би сидіти. Ну, Янукович втік, зрозуміло...
— Ну хоч б Віктора Андрійовича не треба до буцегарні тягнути?
— Віктор Андрійович — слабкий президент, але на тюрму не тягне. І він хоч щось зробив. Питання голодомору він підняв фактично на міжнародний рівень. І бачите, після нього ж затихло все, ніхто ж далі не веде серйозної роботи, щоб світ визнав акт геноциду українського народу, визнав заслуги всіх борців за незалежність України, починаючи з початку століття і до наших днів.
— Отже, як ви кажете, червона лінія перейдена. І що далі?
Я вчора говорив декому з важливих партійців, не буду називати прізвища, — сідайте за стіл! Потім будете конкурувати, а нині ви маєте сконцентрувати всю свою увагу на колективній психологічній атаці на ворога України — Порошенка.
Говорити «Порошенко має піти» — дуже абстрактно. Ну як він піде, чисто технологічно?
Знаєте, що таке психологічний тиск? Це мирні марші протесту. Показові, масові. Друге — українські громадські організації, українські політичні партії мають сказати: Порошенко, ти повинен піти, бо ти — гальмо і загроза для України.
— А він скаже...
— А він нічого не скаже, він піде. Ви розумієте? Коли мільйон голосів скаже «іди» — нічого він не скаже, він буде втікати. Але наше завдання, щоб він не втік. І робота вже ведеться, щоб він не втік. А знаєте, для чого? Щоб після того, як він залишить пост, його судили. Є за що. А ті кошти, які він сховав за кордоном — конфіскувати в нього за його злочинну діяльність, націоналізувати і повернути українському народові.
Саме тому ми не маємо права дати йому втекти і маємо судити його тут, в Україні, розумієте?
— Якщо станеться чудо і Порошенко — під тиском суспільства — справді піде, виконуючим обов’язки президента стане Андрій Парубій.
— А хто сказав, що на другий день після того, як Порошенко піде у відставку, Парубія не переоберуть?
— А є хтось у парламенті, хто дійсно може стати виконуючим обов’язки...
— Звичайно, що є. Я не буду називати прізвища, щоб не «палити» людей. Але є дуже гідні люди і всі їх знають, ну я їх спеціально сьогодні не називаю. Розумієте? Ну а цього дурня, звичайно, не можна тримати на посаді голови ВР.
— Чого ви його так називаєте? Парубій був комендантом Майдану...
— ...Який ховався два останні дні, коли розстрілювали людей? Де він був? Його там не було і я це засвідчую. Пам’ятаєте, 18 лютого почали кричати «у Парубія інсульт!».
А він сховався, штани мокрі були в нього! Не треба мені говорити, я кожний день бував на Майдані, кожен день! 18-го, коли розстрілювали в Маріїнському, я там був і все бачив. І не давав поранених вивозити «воронками» — бо вони хотіли їх десь вивозити і добивати.
Де були ці парубії? Та не хочу про нього говорити.
Голову ВР можна поміняти... Це не буде проблемою після усунення Порошенка. І ВР запрацює, підготує вибори нормальні...
— Вибори президентські, ви маєте на увазі?
— Звичайно. А потім парламентські.
Ми не можемо чекати ще півтора роки і дивитися, як руйнують Україну, розумієте? Тому що це базікання про миротворчий контингент (миротворча місія ООН на Донбасі — ред.) — це капітулянтські компроміси, які потрібні Путіну. То все Путін.
Ви ж розумієте, чому чартерними рейсами з Москви до Києва і назад літає наглядач Путіна над Україною Медведчук. Який давно повинен бути заарештований, а його злочинна організація «Український вибір» давно мала бути заборонена.
А Бабаков (Олекандр Бабаков — російський бізнесмен, член Ради Федерації, спецпредставник Путіна по взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном, — ред)? Він голосував за анексію Криму, а бізнес його в Україні сьогодні процвітає. Американці на нього наклали персональні санкції, а Порошенко дає йому «зелену вулицю». Це не державний злочин? А Мураєв — є усі підстави порушити проти нього кримінальну справу, а парламенту — проголосувати за знаття недоторканності — і в тюрму! Чому цього ніхто не робить? Розумієте, у нас п’ята колона процвітає.
А Новінський? Його потрібно позбавити депутатського мандату, бо коли він обирався, він п’ять років не проживав в Україні. В 2012 році Порошенко з листом звертався до Януковича, в якому «за великі заслуги» просив надати українське громадянство Новінському.
Влітку йому було громадянство надано, а восени його вже обрали депутатом. Сьогодні він «смотрящий» за дуже небезпечною п’ятою колоною в Україні — російською православною церквою. Чому це все відбуваться?А тому, що у нас Служби безпеки нема. Її голова — нікчемна, бездарна людина, яка може тільки на колінах стояти перед Порошенком і заглядати йому в рот: що ще треба зробити? Ось це — кадрова політика Порошенка. Він такі кадри розставляє, які б прислужували йому персонально, а не ефективно і професійно працювали на Україну. Хоча в СБУ, звичайно, є порядні офіцери, порядні хлопці.
— Мені здається, ситуація зміниться, якщо до тиску на Порошенка долучаться зовнішні сили, передусім — із США.
— А вони давно тиснуть, але вони за нас не зроблять ту роботу... Та ви знаєте, якби не було того зовнішнього тиску, то Порошенко ще би й не таке на витворяв. Але зараз небезпека зростає, повторю, бо бачите, він же навіть не дуже приховує свої антизахідні наміри, він щораз більше рівняється на Путіна, він хотів би завести такі порядки, як у Московії, розумієте? Бо йому плювати на Україну, йому потрібна влада для грабежу України. У цієї людини крім доларів в очах нічого більше нема. Він патологічно хворий на жадібність.
Ви ж дивіться, бюджет. Брешуть, що на Збройні Сили в нас витрачається 5% ВВП. Це неправда. На армію йде лише половина. Друга половина — йде на репресивний апарат, на МВС, на СБУ, на Генеральну прокуратуру. Фінансування Української армії в бюджет має бути виписане окремою строчкою, аби всім було зрозуміло, скільки насправді отримує наша армія. А так — написали 5% на безпековий сектор країни, і брешуть, що це все — на армію. А, насправді, треба було б забрати з Національної гвардії, з міліцейських структур і перекинути на ЗСУ. На спецназ військовий, на розвідку. У нас є на що витрачати. Ну і перестати розкрадати. Розумієте, якщо барахло із заводів Порошенка йде на закупку Міністерства оборони — ну це вже мародерство.
При чому, по завищених цінах.
Для мене головне — державу зберегти, Україну зберегти. При Порошенкові це неможливо.
— А чому у нас немає жодної політичної сили, яка би про це говорила відкрито, жодної?
— Я знаю, що багато не розуміють. Я багато міг би порадити тим політикам. Йдіть, будемо говорити, я буду вам підказувати. Вчитися не хочуть.
— А може тому, що в політику сьогодні йдуть, аби отримати контроль над державними фінансовими потоками, а не державу розбудовувати, як ви говорили?
— Я не буду категорично говорити, що всі такі...
— Не всі. Але переважна більшість.
— Найбільша наша біда, що у нас величезний дефіцит політиків. І так завжди було, починаючи з 90-х років, а зараз тим більше. Зараз просто деградація.
А зараз наш політикум кишить агентурою, розумієте?
Я от коли дивлюся на голову фракції БПП Герасимова, в мене виникає питання — а Служба безпеки займалася перевіркою на предмет чи є він агент ФСБ (як писала УП, у 2012 році Артур Герасимов балотувався на одномандатному виборчому окрузі № 51, що знаходиться у Горлівці Донецької області. Тоді він залучився підтримкою Сергія Шахова, який сьогодні є народним депутатом групи «Воля народу». Тоді виборцям видавали спеціальні «членські квитки», для отримання яких потрібно було показати паспорт з пропискою. У «квитках» знаходилися по 30 відривних талонів, кожен з яких можна було обміняти на 50 грн. З цими талонами люди приходили на агітаційні мітинги, де їх можна було обмінювати. За безпеку Герасимова та іншого члена команди Шахова Володимира Піддубного відповідав терорист Ігор Безлер — ред.).
Бо в мене зароджується підозра, що цей хлопчик... Але це підозри, для того є Служба безпеки, яка би провірила цього хлопчика. І всіх інших, всяких цих вілкулів і їм подібним. Це ж вороги України. Ці шуфричі, ця вся падаль, розумієте?
В СБУ не грицаки мають працювати, бездарні нікчеми, там мають працювати справжні патріоти, вольові, професійні, рішучі.
— Суспільство деморалізовано у переважній своїй більшості.
— Не можна казати, що все суспільство. 50 тисяч в неділю в Києві вийшло, значить, це люди, які відчувають свою відповідальність. Ну, кожен робить по-своєму. От ми з вами розмовляємо. Це — краплина. Але я хочу, щоб трошки хоч розвиднилось.
А передусім — аби цієї деморалізації не відбулося — треба усунути головну причину, яка паралізує проведення потрібних реформ у всіх сферах, починаючи від сфери державного управління, економіки, гуманітарної системи, військової системи. Ну у нас же військова реформа практично не проводиться. У нас же ж більшість генералів — тільки штабні навчання усі ці роки проводили, знаєте, на комп’ютерах. Навіть на полігонах стрільби не проводили, то вже лише тепер почали. Так таких генералів треба потіснити, а майорів, підполковників, полковників, які відзначилися на фронті, — уперед, хлопці! А глава держави — він же Верховний Головнокомандуючий, — замість держави бізнесом займається, замість захищати державу працює на ворога, розумієте? І хай схаменуться ці всі журналісти, інтелігентики, українські малороси, які кричать: «Не зачіпайте президента». Як не зачіпати? В його діяльності є ознаки державної зради, він має піти з посади і відповісти за все.
— Ви сказали, що загрози наростають.
— Звичайно.
— Які саме?
— Ви ж бачите, що ворог переніс свою дестабілізуючу роботу всередину нашої держави. Скільки було вбивств? Убитий підполковник розвідки, убитий офіцер СБУ. Жоден з цих злочинів не розкритий. Ну, правда, замах на Гончаренка розкрили...
— Все-таки: перед якими загрозами, по-вашому, стоїть країна?
— Деградація економіки, подальше збідніння населення, еміграція найактивніших, вимирання, деморалізація. Ну нащо про такі страховища говорити... Якщо в нас буде фінансуватися жандармська частина державних структур, а обрізатися фінансування освіти і науки, я вже не згадую медицину... Ну що, не зрозуміло, для чого ці реформи — пенсійна, медична? Для зменшення витрат бюджету, тобто — для зменшення населення. Скажіть — для чого маєток в Іспанії купувати? Я маю на увазі іспанську віллу Порошенка. А для того, бо з Україною його нічого не зв’язує. Але — якщо Янукович втік, то Порошенко, я думаю, не втече. Його заарештують ті, хто має його охороняти.
— Ви Порошенка знаєте особисто?
— Звичайно.
— І ви вірите в оцю картину, котру самі намалювали — що встануть мільйони, скажуть «іди!» — і Петро Олексійович піде?
— А чому я кожну неділю виходжу на акції? Я не за Саакашвілі виходжу — я за Україну виходжу. Але він правильні імпульси дає. А ви, українські політики, давайте, підхоплюйте, він багато речей говорить правильних. І на відміну від багатьох, багатьох, багатьох наших політиків, Саакашвілі ніколи з Москвою не буде співпрацювати. Ніколи. А наші дураки, вони — навіть не вміють нормально сфальшувати справу. Але вони бояться його — як детонатора для нашого суспільства. Пам’ятаєте, покійний Гузар звертався до людей на Майдані: «Не бійтеся, не мовчіть, боріться».
— Що ж, лишається тільки сподіватись...
— А я все життя сподіваюсь. Мені казали в КДБ казали: «Да то эти ваши комариные укусы, Советский Союз будет вечно». А мені було смішно це чути, розумієте? І хоча мені в КДБ обіцяли, що моя нога не ступить на Україну, — Бог мені дозволив і повернутись, і взяти найактивнішу участь у відновленні української держави. Оце моє щастя, знаєте. І я бачу, що я зараз ще потрібен. Тому я гавкаю, як той пес, на тих, хто ворог України, і буду гавкати до скону...
— А вони вас чують?
— Я думаю, Порошенко мене дуже добре чує... І знаєте, по чому я суджу? Тому що за всіх президентів на всякі такі бучні заходи, на свята на якісь — мені завжди присилали запрошення. Навіть від Януковича. А від Порошенка — жодного разу. Це означає, що вони розуміють: я — їх ворог.
Але мене персонально Порошенко не цікавить. Якби він там десь займався своїм бізнесом, я би про нього й слова не сказав би. Аж оцей ворог сидить і шкодить Україні на найвищій державній посаді. А з цим змиритися я не можу.
Автор: Галина Плачинда, фото: Марія Шевченко; опубліковано у виданні МИР
