Суддя Гольник і російська пропаганда: кого насправді захищає «антикорупціонерка»?

Ви не уявляєте, яких глибин сягнула судова гілка влади, поки ми тут воюємо з росіянами. Вона, ця гілка, і у відносно спокійні часи була наповнена шахраями та збоченцями. А нині, позбавлена уваги, переповнилася гниллю і цвіллю.

Я про це вирішив написати предметно, бо сьогодні дізнався, що відносно нещодавно законами воєнного стану українською державою було заблоковано сайт kritika.news. Для мене це важлива подія, бо саме через цей сайт можна діагностувати стан судової системи.

Є така суддя з Полтави — Лариса Гольник, котра неодноразово поширювала звідти замовні матеріали у своєму Facebook.

Чесно, цей сайт навряд чи комусь був би цікавий — ну хто при здоровому глузді пішов би читати таке вишукане лайно? Але для цього існує ціла суддя українського суду, а суддів, котрі регулярно ведуть соцмережі, у нас небагато, тому на них звертають увагу.

І от саме скріни з цього сайту у себе поширює Гольник. І ніхто їй за це нічого не робить.

А чому я звернув увагу на Гольник і на її перепости?

Бо ці перепости стосувалися теми, яку я свого часу піднімав. Річ у тім, що я маю спільних знайомих із відомою нідерландською правозахисницею Маріам Ламберт.

Очолюваний пані Ламберт бельгійський фонд Orphans Feeding Foundation (нині Emile Foundation) має представництво в Україні, а Маріам Ламберт нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня та грамотою Верховної Ради України.

Мій ексколега по VIII скликанню парламенту Дмитро Лубінець, котрий за дивних обставин став омбудсменом, виманив у неї 18 тисяч євро готівкою — начебто для повернення на Батьківщину українських дітей, депортованих росією з окупованих територій. Гроші були надані керівнику його секретаріату Вервейку, і відтоді про їхню долю нічого не відомо (дивіться скрін).

Аналогічним чином Лубінець систематично збирає з міжнародних партнерів гроші та автомобілі для вивезення дітей із зони бойових дій, але оформлює ці автомобілі у власність своїх довірених осіб. Як повідомили правозахисники, тільки від фонду, який очолює Маріам Ламберт, Лубінець отримав грошей і майна на суму понад 270 тисяч євро, але відмовився звітувати про витрачання цих коштів.

Я про це свого часу написав.

Але змоги як слід зайнятися цією справою у мене немає. А тим часом опоненти — команда Лубінця — найняли піарників, котрі розмістили на ворожих сайтах брехню про те, що Ламберт — російська агентка, і «зарядили» суддю з низькою соціальною відповідальністю Гольник поширювати ці наклепи.

Загалом тут зійшлися інтереси росіян, котрі утримують ці сайти, — перешкодити Ламберт захищати українських дітей, викрадених росіянами, — і Лубінця, котрий дуже не любить, коли його питають, куди ж він подів отримані від правозахисників живі кошти.

При цьому суддя Гольник називає анонімних авторів російського сайту «фаховим середовищем».

Так само суддя Гольник у перерві між судовими засіданнями на своїй офіційній сторінці у Facebook поширює статті якоїсь Гальської, яка є працівницею російського видання «Комсомольская правда в Донецке», Замдиханова, який живе в окупованому Алчевську та займається антиукраїнською пропагандою, та Карачевцева — головного редактора газети «Донецкая республика», який описує, як він допомагає спецслужбам росії відшукувати в окупованому Донецьку «националистическое подполье».

Можете уявити, як вона судить...

До Вищої ради правосуддя (ВРП) дисциплінарні скарги на суддю Гольник надходять ледь не щотижня. Я нарахував близько 30 скарг за останній рік.

Але чомусь заброньованих у ВРП панів не хвилює така дивна поведінка представниці піднаглядної їм судової влади, яка систематично поширює брудні анонімні наклепи на нідерландську правозахисницю, нагороджену державною нагородою України.

І це при тому, що інших суддів за незрівнянно менші проступки та сама ВРП звільняла з посад.

Причина такого поблажливого ставлення ВРП до судді Гольник є загальновідомою. «Її честь» свого часу оголосила себе «антикорупційною активісткою». Адвокатами Гольник були нинішній член ВРП Роман Маселко та нинішній дисциплінарний інспектор ВРП В’ячеслав Плескач.

Що ж, доведеться трохи привести до тями ВРП, щоб вона навела різкість і розібралася, хто тут корупціонер, а хто — антикорупціонер. Хай почитають її перепости із сайту, який офіційно заблокований в Україні, і пояснять, як таке в нашій воюючій країні взагалі можливе.

P.S. За фактом шахрайства, вчиненого суддею Гольник та її чоловіком, розслідувалося кримінальне провадження у 2014–2018 роках. Слідство перевіряло версію, що у 2014 році ця суддя Октябрського (нині Шевченківського) районного суду Полтави намагалася привласнити гараж, який належав її 85-річній самотній сусідці, що страждала на психічні розлади.

Джерело

«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»