Свинокомплекс хоче стягнути з громадських активістів по мільйону гривень

Людмила Стельмах (Кучеренко), президентка Полтавського медіаклубу.

Спеціально для «Останнього Бастіону».

У Біликах Кобеляцького району вже майже півроку триває мирна протестна акція. Нагадаю, що ще у середині серпня минулого року жителі селища вийшли захищати своє конституційне право на чисте довкілля, адже за п’ять років роботи місцевого свинокомплексу без ефективних очисних споруд курортне містечко перетворилося в зону екологічного лиха, особливо люди потерпали від нестерпного смороду, а бездіяльні й корумповані державні органи, що існують на кошти платників податків, так і не змусили російського інвестора дотримуватися вимог українського природоохоронного законодавства.Можна порадіти, що спротив у Біликах домігся того результату, якого три роки категорично вимагала селищна громада, підтримана навіть Полтавської обласною радою: бізнесмени з країни-агресора добровільно припиняють роботу свинокомплексу з 1 квітня ц.р. До речі, один поважний обласний чиновник задовго до соціального вибуху в Біликах, який почули і в Києві, пророче сказав: «Якщо цей свинокомплекс колись і закриють, то не держава, а люди…». Тільки присмак у цієї перемоги гіркуватий, бо є чимало «але».

Полтавський окружний адміністративний суд у грудні 2016 року відмовив у задоволенні позову Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в Полтавській області про призупинення роботи свинокомплексу ТОВ «Сільські традиції». І тут можна думати двояко: або судді продажні, або обласна ДЕІ недбало підготувала документи, зганьбивши і себе, і міністра Остапа Семерака, бо третьою особою у справі виступало Мінприроди.Тож де-юре свинокомплекс і далі може продовжувати свою виробничу діяльність. Поки що. До нової перевірки ДЕІ, яка, безумовно, знову виявить невідповідність наявних очисних споруд (які товариство попри скасування ДАБІ декларації про початок будівництва «по-тихому» добудовує) проектній документації. Звісно, знову складе акт про виявлені порушення і заново подасть до суду позов про закриття підприємства. Тому щоб такий акт не з’явився, адміністрація свинокомплексу просто не допускає інспекторів ДЕІ на територію, незважаючи на рішення адмінсуду по зобов’язання їх допустити.

Позаяк заступник директора свинокомплексу Роман Калатур пояснює рішення акціонерів згорнути діяльність в Україні тим, що українським законодавством з 2016 року заборонено виведення дивідендів у офшори (а ТОВ «Сільські традиції» - кіпрський офшор), а також немає судової заборони діяльності ТОВ «Сільські традиції», то неважко припустити, що підприємство постараються збути без зміни профілю, адже осіменіння хоч і припинено, але кнурів не продають і тримають їх у «робочому» стані. Перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький підтвердив, що покупці зі столиці й справді вже приїздили на початку січня ц.р., тільки чомусь після того не виходять на зв’язок. Можливо, зрозуміли, що разом з нерухомістю «куплять» і головний біль. Тому перспектива зміни назви власника без вирішення проблеми очисних не радує ні обласну владу, ні білицьку громаду.

Господарський суд Полтавської області нині розглядає справу за позовом ДЕІ у Полтавській області про стягнення з ТОВ «Сільські традиції» 3,63 млн. грн. за завдані збитки (самовільне скидання гноївки у серпні 2016 року на землі селищної ради; свинячими фекаліями залито 2,7 га, це – десятки тисяч кубометрів). Також свинокомплекс зобов’язано прибрати свою гноївку з місць несанкціонованого складування. Тільки біличани, багато разів переконавшись у підступності й брехливості свинарів, не вірять, що ті приберуть після себе лайно, яким загидили мальовниче селище. Припускають, що швидше за все підуть «по-англійськи», не попрощавшись, залишивши про себе недобру пам’ять. Бо і директор ТОВ «Сільські традиції» Юрій Грушевський, і його заступник Р.Калатур скрізь – і в прокуратурі, і в ЗМІ, і в суді – стверджують, що фекалії на землях запасу селищної ради не їхні, то, мовляв, селяни зі своїх приватних господарств за кілька кілометрів понавозили… Від такого супернахабства хапаєш повітря, наче риба на березі.

До цього часу ТОВ «Сільські традиції» не компенсувало понад 13 млн. грн. збитків, розрахованих у 2014 році ДЕІ в Полтавській області за фактом самовільного використання водних ресурсів їхнім попередником – ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» (а це, вдумайтеся, майже 10 цистерн «золотої» артезіанської води щодоби!) Оскільки спецдозвіл на користування підземними водами свинокомплекс отримав тільки у травні 2016 року, то сума штрафу має бути набагато більшою.Назавжди жителі Біликів запам’ятають, як свинарі відмовилися укласти з селищною радою соціальну угоду, за якою відповідно до українського законодавства мали сплатити у бюджет ради 12,6 млн. грн. (10% відсотків від кошторису реконструкції свинокомплексу), а у 2012 році це становило чотири річні бюджети селищної ради. Це був перший гучний публічний конфлікт, який засвідчив небажання російського «свинячого» бізнесу вибудовувати відносини з білицькою громадою на партнерських засадах і працювати в правовому полі України. Селяни сказали простіше: «Свинарі мають нас за бидло».
Не забудуть біличани, як у 2015 році свинокомплекс пообіцяв побудувати водогін у мікрорайон Поділ, де вода в колодязях стала зовсім непридатною для пиття, та посилаючись на форс-мажор (швидше – фарс-мажор) так і не виконали цього, зекономивши десятки мільйонів гривень…Пригадую, як торік восени не встигла прокуратура Полтавської області порушити кримінальне провадження за фактом залиття гноївкою земель селищної ради й повідомити Ю.Грушевського про підозру у вчиненні злочинів, як делегація зі свинокомплексу помчала до Києва, де на прес-конференції в УНІАН обізвала безстрокову акцію непокори «шабашем», а керівництво облдержадміністрації — рейдерами. Ще й повиставляли на сторінці ТОВ «Сільські традиції» у Фейсбуці «фотожаби» на очільників ОДА й облради. Серед учасників прес-конференції був і президент Асоціації свинарів України Артур Лоза, якого керівники білицького свинокомплексу запросили виступити на їхній захист. Та він виявився єдиною адекватною й притомною людиною на цьому заході, сказавши таке, від чого у Калатура й Грушевського закрутило в носі: єдиний вихід із конфліктної ситуації - шукати компроміс із громадою селища Білики. Тільки до слушних порад білицькі керманичі та їхні російські роботодавці дослухатися не звикли: йдуть своєю дорогою, в тупик, але своєю… Ну, власне, вже дійшли…

Торік у жовтні, ще під час активної фази протистояння у Біликах, російський власник ТОВ «Сільські традиції», голова ради директорів «Бєлгранкорм-холдинг» Олександр Орлов пообіцяв, що коли справа дійде до закриття свинокомплексу, то він подарує свої акції Кобеляцькому району (у Ютубі є запис цієї телефонної розмови). Справа до закриття дійшла, але сталося, як у відомому прислів’ї: казав пан: «Кожух дам!» та тільки слово його тепле…Певно, щоб помститися громадським активістам і залякати жителів Біликів, аби ті більше ніколи й не подумували про якісь демарші проти великого бізнесу, ТОВ «Сільські традиції» через суд хоче стягти з 11-ти активістів 11 мільйонів гривень за нібито нанесені підприємству збитки під час проведення мирної акції протесту. Про це 23 січня громадські активісти з Біликів розповіли на прес-конференції в Полтаві.
Хоча і позивач, і відповідачі знаходяться в Біликах, позов чомусь був поданий не до Кобеляцького районного суду, а до… Октябрського райсуду м.Полтави. Це спонукає до нехороших припущень про те, що свинарі «домовилися» з головою суду Олександром Струковим, репутація якого й так надто «підмочена». Формальною підставою для подання позову в обласному центрі було те, що одна з відповідачок, котра жодного разу навіть мимо не проходила повз блок-пост пікетувальників, – секретар селищної ради Тамара Коваль – зареєстрована у Полтаві.
У позові за підписом директора ТОВ «Сільські традиції» Ю.Грушевського цинічно стверджується, що мітингувальники порушили закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження». А п’ять років труїти п’ять тисяч мешканців Біликів – це не жорстоко?!

Поза сумнівом, що відповідачі серед інших документів нададуть суду й недавню відповідь голови Державної екологічної інспекції України А.Заїки, в якій, зокрема, є й таке: «ТОВ «Сільські традиції» здійснює виробничу діяльність не у відповідності до існуючої проектно-технічної документації та висновку державної екологічної експертизи (ДЕЕ), а також не отримало позитивний висновок ДЕЕ на проведення реконструкції системи очисних споруд; не виконало припис ДЕІ від 6.11.2015 р. щодо приведення у відповідність очисних споруд до існуючої проектно-технічної документації...». За подання позову свинарі сплатили 165 тисяч грн. судового збору (для них це – копійки). Якщо ж громадські активісти програють суд першої інстанції, то за подання апеляційної скарги вони повинні будуть сплатити 181,5 тисяч грн. судового збору (110% від суми в першу інстанцію), а за подання касаційної скарги – 198 тисяч грн. (120% від суми в першу інстанцію), що для простих людей і пенсіонерів є просто нереальним! На жаль, наші парламентарії у 2015 році ухвалили такий закон, який просто унеможливлює доступ пересічних громадян до правосуддя...Страшно подумати, що буде з найкращими представниками білицької громади та їхніми сім’ями, якщо суд, не дай Бог, ухвалить рішення стягти з кожного по мільйону гривень. А щодо «благородства» О.Орлова, то, як бачимо, воно не варте й ламаного гроша!

У 2016 році Україна очолила список держав за кількістю смертей від забруднення повітря щодо загальної чисельності населення. Не лише жителі Біликів протестують проти екологічного свавілля бізнесменів, які, як писав Карл Маркс, здатні на будь-який злочин заради 300% прибутку. Таких «гарячих» точок в нашій країні чимало. Екологічна громадськість б’є на сполох.20–21 грудня 2016 року в Києві відбувся Міжнародний форум на тему: «Розвиток тваринництва в Україні: тернистий шлях до екологічної відповідальності». У ньому взяли участь представники ООН в Україні, міністерств і відомств, парламенту, НАН України, іноземних посольств, провідних міжнародних і вітчизняних екологічних організацій, громадські активісти з областей. Однак не з’явився жоден (!) із запрошених керівників тваринницьких підприємств України, яких, на жаль, не можна назвати екологічно відповідальними.

На форумі була підтримана ініціатива створення Асоціації громад, що потерпають від тваринницьких підприємств – забруднювачів довкілля.Дожилися!..