Світовий союз східних хижаків прагне крові західної здобичі
Контури глобального конфлікту окроплені українською кров'ю. Як скоро проллється кров європейців та американців — питання часу.
Путінська росія, комуністичний Китай, Північна Корея родини Кімів, Іран з аятолами та ще десятки інших менш проявлених країн вже створюють світовий союз хижаків. Вони доволі успішно розвивають інфраструктуру великої світової війни, які відмовляються бачити на Заході.
Війни, де у них є екзистенційна ціль — довести цивілізованому світові, що диктатури різних видів (включно з варварськими автократіями) і зухвала сила переможуть усі ці гнилі демократії. Переможуть пацифістів, лібералів та позірних гуманістів...
Натомість цивілізований світ досі не розуміє (ба більше: відмовляється розуміти), що ця війна вже триває й на Україні вона не зупиниться. Вона давно стукає в їхні двері, ось-ось палахне весь світ, а перемовини й заморозка бойових дій на українському фронті її не зупинить.
Усе тому, що ця новітня «вісь зла» не планує зупинятися на нас із вами. Ці хижаки вже відчули смак крові, вони вже відчувають свою перемогу і своє світове панування, а відтак вони готові до будь-яких жертв заради своєї перемоги та глобального домінування.
Мимоволі думаєш: скоріше за все, людська природа візьме своє. Хижацькі інстинкти воювати, підтримані тисячами років воєн, перемагають молоді паростки демократичних цінностей, але змарніла західна цивілізація відмовляється точити свої зуби, самоозброюватися.
Адже від хижака врятує вовкодав, який повинен у 100 разів переважати його у силі й рішучості попри скиглення пацифістів і «захисників тварин». Якщо цього не відбудеться, пророцтво Освальда Шпенґлера втілиться у життя за наших часів.
Прикро, що західні ліберальні демократи будують райдужний соціалізм, вважаючи, що із диктаторами вигідніше домовитись, надавши їм гроші, як Ірану або частину чиєїсь території. Історія їх нічому не навчила, їхній горизонт — найближче волевиявлення обдуреного лохторату.
Сучасна модель «західної цивілізації» досягла стану занепаду і перебуває у полоні саморефлексії, толерантності (у медичному сенсі) та абстрактних цінностей. Це досить легко трансформується у безвольність, безсилля та беззахисність, тому у казані війни воліють варити Україну на самоті, прирікаючи не лише нас, а й себе на зникнення.
