Колись була всесвітня революція, настала всесвітня контрреволюція. Сучасні технології надали можливості залишитися поза дією ідеологій.
Румунія, Польща, Португалія — три країни, де минулими вихідними відбулися вибори. Й одночасно 3 приклади, коли кандидати/партії, що пропонують своїм виборцям абсолютну риганину із ненависті та ресентименту, отримали чималу підтримку.
Можна й далі шукати пояснень у тому, що ціна на яйця не така чи кляті ліваки забили нещасних білих чоловіків у куток і вони звідти огризаються. Але продавці ненависті отримують все більше й більше підтримки у країнах з дуже різними станами економіки, міграції та політичної культури загалом.
Єдині спільні змінні у цих рівняннях — це повзуча революція у споживанні інформації, коли джерелом новин для людей остаточно стає TikTok, YouTube, Telegram чи Twitter. А у них же алгоритми безвідмовно виносять продавців ненависті у топи переглядів.
Якщо додати сюди той факт, що частина цих мереж безпосередньо контролюється ворожими демократіям авторитарними режимами, а частина вдало «хакається» для маніпуляцій за допомогою ботів та рекламних бюджетів, — не слід дивуватися, що багато з цих «нових облич» виявляються такими дружніми до РФ і КНР. Такі от справи.
Не треба навіть нікого купувати напряму. Якщо ти знаєш, що твої прокремлівські чи антизахідні заяви й гасла принесуть тобі купи переглядів і послідовників/підписників, то за відсутності совісті така халявна інфопідтримка не викличе жодного внутрішнього спротиву.
Відсутність інтелекту й емпатії та нестримна жага влади допоможуть впоратися з усвідомленням того, що тебе використовують для руйнації власної держави, як це зараз відбувається у США. (На жель, уже давно не лише у США).
Регуляція інформаційного простору за таких умов перетворюється на питання виживання демократій. І питання тут як до самих алгоритмічних моделей споживання інформації, так і до впливу ворожих акторів за допомогою власних продуктів і маніпуляції західними..
Прикро, але ідея про абсолютно необмежений обмін інформації як запоруку свободи й добросовісної конкуренції ідей в епоху соціальних мереж і штучного інтелекту є так само утопічною, як і віра у кінець історії. Причина — у мінливій поведінці самого людства.