Тернопільські пригоди місцевих корупціонерів-начальників
Василь Дем’янчук і компанія.
Нещодавні події, пов’язані з начальником Управління Служби безпеки України в Тернопільській області Василем Васильовичем Дем’янчуком, порушили питання щодо стану боротьби з корупцією в Україні та ефективності проведених реформ у правоохоронних органах. Звинувачення у корупційних діях, підсобництві кримінальним угрупованням, організації підпільних гральних закладів на території регіону та хабарництві викликають настороженість у суспільства та підривають довіру до державних інституцій.
Зазначимо у 2019 році Василь Дем’янчук очолював УСБУ у Волинській області. З вересня 2022 року виконував обов’язки керівника УСБУ у Тернопільській області. Офіційно відбувся Указ про призначення Василя Дем’янчука начальником Управління Служби безпеки України у Тернопільській області, який було опубліковано на сайті Президента України. «Призначити Дем’янчука Василя Васильовича начальником Управління Служби безпеки України в Тернопільській області», — зазначено в Указі №789/2022 від 17 листопада 2022 року.
Тема корупції у правоохоронних органах України незмінно спричиняє суспільний резонанс. За інформацією, зокрема, Дем’янчук звинувачується в організації підпільних гральних закладів у регіоні спільно з виконувачем обов’язків голови ОВА Володимиром Важинським ще 2023 року, а на даний момент 2025 року, вже з головою місцевої обласної військової адміністрації В’ячеславом Негодою і ця діяльність тільки набирає. Це не лише порушує закон, а й суперечить принципам, на яких має будуватися довіра між правоохоронними органами та населенням.
Крім цього, Дем’янчук та Негода промишляють свої справи у сфері нерухомості, це стосується і квартирного питання, і житлово-комунального господарства…
Адже, якщо згадати біографію Дем’янчука, то стає очевидним, що досвід у нього достатній для… Негода у 2019 році стала заступником Міністра розвитку громад та територій. Далі 2023 року Кабмін погодив його звільнення з посади заступника міністра. Це сталося після скандалу з першим заступником міністра Василем Лозінським, якого спіймали на хабарі у розмірі 400 тисяч доларів. А за часів попередньої влади Негода працював першим заступником та заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Через своїх підлеглих та знайомих у кримінальних колах їм вдається підробляти документи на право власності на нерухомість. Це дозволяє згодом продавати квартири, які насправді належать іншим особам. Крім того, вони замішані в угодах із приватизації, де посадовці використовують своє становище для виведення державної нерухомості у приватні руки за заниженою ціною. Різні схеми пов’язані з підкупом чиновників, які спрощують процес виділення ділянок чи схвалення планів будівництва, природно, всі учасники таких угод залишаються лише у плюсі. За приблизними підрахунками сумарні збитки, завдані державі діями начальника УСБУ та голови обласної військової адміністрації, оцінюються у понад 170 млн гривень.
Якщо заглибитися у сферу житлово-комунального господарства, то Дем’янчук та Негода мають «свої» фіктивні компанії-постачальники, які отримують контракти на обслуговування та виконання робіт, але насправді не виконують їх. У результаті гроші, виділені на ремонти чи послуги, йдуть за кордон через липові рахунки до кишень наших героїв-корупціонерів.
Крім того, питання про невідповідність рівня доходу Дем’янчука та Негоди до їхнього майна свідчить про системні проблеми у кримінальній юстиції. Якщо високопосадовці, відповідальні за безпеку та правозастосування, виявляються заплямованими корупцією, це підриває основи законності в країні. Відомо, що кожен з них має власність нерухомого майна за кордоном (в Іспанії та Польщі), і в будь-який момент часу вони можуть туди втекти від можливих проблем тут, в Україні. Їм нема чого витрачатися на дорогі автомобілі, вони просто відкладають гроші на безбідне життя для себе та своїх сімей.
Випадок із Василем Васильовичем Дем’янчуком та В’ячеславом Андроновичем Негодою наголошує на необхідності системних змін у системі правоохоронних органів України. Для успішної боротьби з корупцією необхідно не лише карати винних, а й створювати умови, за яких корупція стане неможливою. Довіра суспільства до державних інституцій залежить від прозорості, відповідальності та прихильності до законів – і це стає важливим завданням для нової України.
Джерело: ОРД
